Хеджування як інструмент зниження фінансових ризиків: міжнародна практика та вітчизняні перспективи
Вантажиться...
Дата
2026
Автори
Ананьєва Юлія
Ananieva Yuliia
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Видавничий дім «Гельветика»
Анотація
У статті досліджено хеджування як інструмент зниження фінансових ризиків у контексті міжнародної практики та українських перспектив розвитку. Обґрунтовано, що валютна, процентна, товарна й ліквідна волатильність потребують переходу від епізодичних захисних операцій до цілісної системи управління ризиковими експозиціями. Систематизовано інструменти хеджування, визначено умови їх ефективного використання та окреслено бар’єри, пов’язані з воєнними валютними обмеженнями, недостатньою ліквідністю деривативного ринку, обліковою складністю й нерівномірною готовністю бізнесу. Запропоновано адаптивний цикл хеджування, що поєднує ідентифікацію ризиків, вибір інструментів, документування, виконання угод, моніторинг ефективності та ребалансування позицій, а також посилює прогнозованість фінансових рішень.
The article substantiates the theoretical and applied foundations for using hedging as an instrument for reducing financial risks in an environment of global market volatility, wartime uncertainty and gradual recovery of the Ukrainian derivatives market. The relevance of the topic is determined by the simultaneous exposure of enterprises, banks and public finance institutions to exchange-rate, interest-rate, commodity-price, liquidity and counterparty risks. The purpose of the article is to generalize international hedging practice and to develop recommendations for strengthening domestic mechanisms of risk mitigation through derivative instruments, internal policies, transparent documentation and accounting procedures. The methodological basis combines system analysis, comparative generalization, institutional approach, risk-oriented logic, structural and functional analysis and elements of policy modelling. The article clarifies hedging as a coordinated process that includes identification of exposures, selection of appropriate instruments, determination of hedge ratios, assessment of liquidity and counterparty risks, formal documentation of the hedging relationship, accounting reflection and post-trade monitoring. International practice is summarized through organized and over-the-counter derivatives markets, central clearing, margining, trade repositories, ISDA-based documentation, post-trade risk reduction services and hedge accounting under IFRS 9. The results show that hedging effectiveness depends not only on forwards, futures, options and swaps, but also on market liquidity, legal certainty, reliable pricing benchmarks, professional treasury governance and proportional supervision. Key barriers for Ukraine include limited liquidity, cautious foreign exchange liberalization, high transaction costs, insufficient internal risk-management culture and the need to harmonize infrastructure with European standards. The practical value of the article lies in the proposed adaptive hedging cycle and in the matrix of risks, instruments and implementation conditions that may be used by enterprises, banks and regulators to increase financial resilience in an unstable environment.
The article substantiates the theoretical and applied foundations for using hedging as an instrument for reducing financial risks in an environment of global market volatility, wartime uncertainty and gradual recovery of the Ukrainian derivatives market. The relevance of the topic is determined by the simultaneous exposure of enterprises, banks and public finance institutions to exchange-rate, interest-rate, commodity-price, liquidity and counterparty risks. The purpose of the article is to generalize international hedging practice and to develop recommendations for strengthening domestic mechanisms of risk mitigation through derivative instruments, internal policies, transparent documentation and accounting procedures. The methodological basis combines system analysis, comparative generalization, institutional approach, risk-oriented logic, structural and functional analysis and elements of policy modelling. The article clarifies hedging as a coordinated process that includes identification of exposures, selection of appropriate instruments, determination of hedge ratios, assessment of liquidity and counterparty risks, formal documentation of the hedging relationship, accounting reflection and post-trade monitoring. International practice is summarized through organized and over-the-counter derivatives markets, central clearing, margining, trade repositories, ISDA-based documentation, post-trade risk reduction services and hedge accounting under IFRS 9. The results show that hedging effectiveness depends not only on forwards, futures, options and swaps, but also on market liquidity, legal certainty, reliable pricing benchmarks, professional treasury governance and proportional supervision. Key barriers for Ukraine include limited liquidity, cautious foreign exchange liberalization, high transaction costs, insufficient internal risk-management culture and the need to harmonize infrastructure with European standards. The practical value of the article lies in the proposed adaptive hedging cycle and in the matrix of risks, instruments and implementation conditions that may be used by enterprises, banks and regulators to increase financial resilience in an unstable environment.
Опис
Ключові слова
хеджування, фінансові ризики, деривативи, валютний ризик, процентний ризик, ринок капіталу, ризик-менеджмент, фінансова стабільність, hedging, financial risks, derivatives, foreign exchange risk, interest rate risk, capital market, risk management, financial stability
Бібліографічний опис
Ананьєва, Ю. Хеджування як інструмент зниження фінансових ризиків: міжнародна практика та вітчизняні перспективи [Текст] / Ю. Ананьєва // Цифрова економіка та економічна безпека : науково-практичний журнал / Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [редкол.: О. Ю. Кудріна (гол. ред.), В. В. Божкова, Р. А. Дименко, І. М. Зеліско та ін.]. – 2026. – № 3 (24). – С.11–17. – DOI: https://doi.org/10.32782/dees.24-2