Jehovah’s Witnesses under the Control of Soviet Security Services (1945-1951)
Вантажиться...
Дата
2023
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
In September 1945, the NKGB (The People’s Commissariat for State Security) of the Ukrainian SSR opened an agent-operational case is called ‘Zavet’ (‘Testament’) against supporters of the Jehovah’s Witnesses. The factual basis for the “creating” a centralized case was the agential and investigative materials at the disposal of the NKGB, which, according to the state security personnel, “testified” that on the territory of the Ukrainian SSR “illegal formations of sectarian Jehovah’s Witnesses existed and carried out active anti-Soviet activities.” The presence of a singleleading center of the ‘Jehovist underground in Ukraine’ was also assumed. The leaders of religious groups were immediately taken into operational development in Alchevsk, Yasynovata and Avdiivka in the Donbas, Lviv, Kyiv region, etc. According to operational data, the ‘Jehovists’ were extremely hostile to the Soviet government, called it “satanic” and agitated for its non-recognition. Many ordinary believers did not officially work anywhere, did not recognize any documents, avoided any kind of registration, and so on. Since such a line of behavior was considered “anti-Soviet” by the official authorities, thedenomination itself entered the camp of “hostile” and requiring immediate prompt response. The latter was expressed in unofficial repressions and the introduction of internal agents into the environment of the Jehovah’s Witnesses. The first arrests were carried out during December 1945 – January 1946, which continued until the early 1950s. The impossibility of resolving the issue of Jehovah’s Witnesses by agential and operational measures led the NKGB to think about more radical measures. In March 1951, a plan was prepared for the deportation of Jehovah’s Witnesses supporters. More than 8,000 believers were supposed to be evicted, information about whom had been collected by state security agencies for a number of years. As final points of deportation, first of all, the Irkutsk and Tomsk regions were planned. Therefore, the operation received the code name ‘Sever’ (‘North’). The eviction was carried out on the territory of the Lviv, Volyn, Rivne, Drohobych, Stanislav, Ternopil and Chernivtsi regions of the Ukrainian SSR. A total of 1,788 families were evicted, with a total of 6,310 people (data not complete). The completion of operation ‘Sever’ actually completed the work on the centralized agentoperational case ‘Zavet’. At the same time, repression against Jehovah’s Witnesses continued in the future.
У вересні 1945 р. НКДБ УРСР стосовно прихильників секти Свідки Єгови завела агентурно-оперативну справу «Заповіт». Фактичною підставою для «заведення» централізованої справи послужили наявні у розпорядженні НКДБ агентурно-слідчі матеріали, які, на думку чекістів, «свідчили» про те, що на території УРСР «існували та проводили активну антирадянську діяльність нелегальні формування сектантів-ієговістів». Передбачалася і наявність єдиного керівного центру «єговістського підпілля в Україні». Одразу ж було взято в оперативну розробку лідерів релігійних груп в Алчевську, Ясинуватій та Авдіївці на Донбасі, Львові, Київщині й інших регіонах. За оперативними даними, «єговісти» до радянської влади ставилися вкрай вороже, називали її «сатанинською» й агітували за її невизнання. Багато рядових віруючих офіційно ніде не працювали, не визнавали будь-яких документів, уникали різного роду реєстрації тощо. Оскільки подібна лінія поведінки вважалася офіційними органами влади «антирадянською», то й сама конфесія увійшла до табору «ворожих», які потребують негайного оперативного реагування. Останнє виражалося у неофіційних репресіях та введенні у середовище «Свідків» внутрішньої агентури. Перші арешти було проведено протягом грудня 1945 – січня 1946 рр., які тривали до початку 1950-х років. Неможливість вирішити питання «Свідків Єгови» агентурнооперативними заходами призвело чекістів до думки про радикальніші заходи. У березні 1951 року було підготовлено план депортації прихильників Свідків Єгови. Передбачалося виселення понад 8000 віруючих, відомості про яких протягом кількох років збирали органи держбезпеки. Як кінцеві пункти висилки намічалися, перш за все, Іркутська та Томська області. Операція отримала кодову назву «Північ». Виселення було проведено на території Львівської, Волинської, Рівненської, Дрогобицької, Станіславської, Тернопільської та Чернівецької областей УРСР. Усього було виселено 1 788 сімей із загальною кількістю 6 310 осіб (дані неповні). Завершення операції «Північ» фактично завершило роботу над централізованою агентурно-оперативною справою «Заповіт». Водночас, репресії щодо Свідків Єгови продовжувалися і надалі.
У вересні 1945 р. НКДБ УРСР стосовно прихильників секти Свідки Єгови завела агентурно-оперативну справу «Заповіт». Фактичною підставою для «заведення» централізованої справи послужили наявні у розпорядженні НКДБ агентурно-слідчі матеріали, які, на думку чекістів, «свідчили» про те, що на території УРСР «існували та проводили активну антирадянську діяльність нелегальні формування сектантів-ієговістів». Передбачалася і наявність єдиного керівного центру «єговістського підпілля в Україні». Одразу ж було взято в оперативну розробку лідерів релігійних груп в Алчевську, Ясинуватій та Авдіївці на Донбасі, Львові, Київщині й інших регіонах. За оперативними даними, «єговісти» до радянської влади ставилися вкрай вороже, називали її «сатанинською» й агітували за її невизнання. Багато рядових віруючих офіційно ніде не працювали, не визнавали будь-яких документів, уникали різного роду реєстрації тощо. Оскільки подібна лінія поведінки вважалася офіційними органами влади «антирадянською», то й сама конфесія увійшла до табору «ворожих», які потребують негайного оперативного реагування. Останнє виражалося у неофіційних репресіях та введенні у середовище «Свідків» внутрішньої агентури. Перші арешти було проведено протягом грудня 1945 – січня 1946 рр., які тривали до початку 1950-х років. Неможливість вирішити питання «Свідків Єгови» агентурнооперативними заходами призвело чекістів до думки про радикальніші заходи. У березні 1951 року було підготовлено план депортації прихильників Свідків Єгови. Передбачалося виселення понад 8000 віруючих, відомості про яких протягом кількох років збирали органи держбезпеки. Як кінцеві пункти висилки намічалися, перш за все, Іркутська та Томська області. Операція отримала кодову назву «Північ». Виселення було проведено на території Львівської, Волинської, Рівненської, Дрогобицької, Станіславської, Тернопільської та Чернівецької областей УРСР. Усього було виселено 1 788 сімей із загальною кількістю 6 310 осіб (дані неповні). Завершення операції «Північ» фактично завершило роботу над централізованою агентурно-оперативною справою «Заповіт». Водночас, репресії щодо Свідків Єгови продовжувалися і надалі.
Опис
Ключові слова
Ukrainian SSR, late Stalinism, repression, Jehovah’s Witnesses, Soviet Security Services, KGB, УРСР, пізній сталінізм, репресії, Свідки Єгови, радянські спецслужби, КДБ
Бібліографічний опис
Tryhub О. Jehovah’s Witnesses under the Control of Soviet Security Services (1945-1951) [Теxt] / О. Tryhub // Консенсус : науковий журнал / Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка. – 2023. – № 2. – С. 86–96. – DOI: 10.31110/consensus/2023-02/086-096