Evaluative Adjectives and Gendered Identity Construction in Charlotte Bronte’s Jane Eyre: a Corpus-Based Stylistic Analysis
Вантажиться...
Дата
2025
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
This corpus-based stylistic study examines evaluative adjectives as mechanisms of gendered identity construction in Charlotte Bronte’s Jane Eyre (1847). Employing Appraisal Theory within a Systemic Functional Linguistics framework, the research systematically codes 71 evaluative adjectives across three characterisation perspectives: Jane’s self-descriptions (26 instances), Jane’s portrayals of Rochester (34 cases), and Rochester’s characterisations of Jane (11 instances). Quantitative analysis reveals striking gendered asymmetries in polarity distribution: Jane’s self-characterisation demonstrates 61% negative valence dominated by physical descriptors (“plain”, “poor”, “little”, “obscure”), while Rochester’s evaluation employs 73% positive adjectives emphasising aesthetic idealisation. The study identifies a systematic compensation mechanism wherein Jane concedes physical inadequacy while asserting moral superiority (“soul”, “heart”, “independent”), enabling resistance to Victorian beauty ideology without direct ideological transgression. Jane constructs Rochester as an Аnti-romantic hero through negative formulations (“not handsome”, “neither tall nor graceful”) that paradoxically establish masculine authority, revealing how identical linguistic structures carry asymmetric gendered meanings. The research demonstrates that evaluative language functions as an ideological negotiation site rather than mere reflection: Bronte creates a narrative voice simultaneously embedded in and resistant to Victorian gender constraints, revealing linguistic agency within structural limitations. Methodologically, the study advances literary linguistics by demonstrating that corpus-based approaches productively illuminate individual literary texts through mixed-methods synthesis of quantitative pattern identification and qualitative contextual interpretation, providing empirical grounding for feminist literary criticism.
Анотація
У статті проаналізовано оцінні прикметники як механізми конструювання ґендерної ідентичності в романі Шарлотти Бронте «Джейн Ейр». Спираючись на теорію оцінювання в межах системно-функціональної лінгвістики, ми систематично кодуємо 71 оцінний прикметник у трьох перспективах характеризації: самоописи Джейн (26 одиниць), опис Рочестера головною героїнею (34 одиниці) та характеристики Джейн надані Рочестером (11 одиниць). Кількісний аналіз виявляє суттєві ґендерні асиметрії: самохарактеристика Джейн містить 61% негативно маркованих прикметників, використаних переважно на опис зовнішності (“plain”, “poor”, “little”, “obscure”), натомість Рочестер послуговується 73% позитивними прикметниками описуючи красу Джейн. Дослідження розкриває систематичний компенсаційний механізм: Джейн визнає фізичні недоліки, водночас утверджуючи моральну перевагу (“soul”, “heart”, “independent”), що дозволяє їй чинити опір вікторіанській ідеології краси без прямого ідеологічного виклику. Джейн творить образ Рочестера як антиромантичного героя використовуючи негативно-марковані конструкції (“not handsome”, “neither tall nor graceful”), які парадоксально встановлюють маскулінну авторитетність і демонструють, як ідентичні мовні структури набувають різних ґендерних значень. Результати дослідження засвідчують, що оцінна мова функціонує як простір ідеологічного діалогу, а не пасивного відображення: Бронте створює наративний голос, одночасно занурений у вікторіанські ґендерні обмеження та опірний до них, виявляючи можливості лінгвістичної агентності в межах структурних констрейнів. Методологічно дослідження демонструє продуктивність корпусних підходів для аналізу окремих літературних творів через інтеграцію кількісної ідентифікації патернів і якісної контекстуальної інтерпретації, забезпечуючи емпіричне підґрунтя для феміністської літературної критики.
У статті проаналізовано оцінні прикметники як механізми конструювання ґендерної ідентичності в романі Шарлотти Бронте «Джейн Ейр». Спираючись на теорію оцінювання в межах системно-функціональної лінгвістики, ми систематично кодуємо 71 оцінний прикметник у трьох перспективах характеризації: самоописи Джейн (26 одиниць), опис Рочестера головною героїнею (34 одиниці) та характеристики Джейн надані Рочестером (11 одиниць). Кількісний аналіз виявляє суттєві ґендерні асиметрії: самохарактеристика Джейн містить 61% негативно маркованих прикметників, використаних переважно на опис зовнішності (“plain”, “poor”, “little”, “obscure”), натомість Рочестер послуговується 73% позитивними прикметниками описуючи красу Джейн. Дослідження розкриває систематичний компенсаційний механізм: Джейн визнає фізичні недоліки, водночас утверджуючи моральну перевагу (“soul”, “heart”, “independent”), що дозволяє їй чинити опір вікторіанській ідеології краси без прямого ідеологічного виклику. Джейн творить образ Рочестера як антиромантичного героя використовуючи негативно-марковані конструкції (“not handsome”, “neither tall nor graceful”), які парадоксально встановлюють маскулінну авторитетність і демонструють, як ідентичні мовні структури набувають різних ґендерних значень. Результати дослідження засвідчують, що оцінна мова функціонує як простір ідеологічного діалогу, а не пасивного відображення: Бронте створює наративний голос, одночасно занурений у вікторіанські ґендерні обмеження та опірний до них, виявляючи можливості лінгвістичної агентності в межах структурних констрейнів. Методологічно дослідження демонструє продуктивність корпусних підходів для аналізу окремих літературних творів через інтеграцію кількісної ідентифікації патернів і якісної контекстуальної інтерпретації, забезпечуючи емпіричне підґрунтя для феміністської літературної критики.
Опис
Ключові слова
evaluative adjectives, gendered identity construction, Jane Eyre, corpus stylistics, Appraisal Theory, Victorian literature, feminist linguistics, оцінні прикметники, конструювання ґендерної ідентичності, «Джейн Ейр», корпусна стилістика, теорія оцінювання, вікторіанська література, феміністська лінгвістика
Бібліографічний опис
Bohdanova M. Evaluative Adjectives and Gendered Identity Construction in Charlotte Bronte’s Jane Eyre: a Corpus-Based Stylistic Analysis [Техt] / М. Bohdanova // Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України ; Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; гол. ред. О. М. Семеног ; редкол.: А. М. Архангельська, Л. В. Барановська, Н. М. Бідюк [та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2025. – Вип. 12. – С. 11–17. – DOI: https://doi.org/10.32782/philspu/2025.12.2