Фізкультурно-оздоровчі практики, апробовані в українському освітньому середовищі, як засіб підтримки психоемоційного стану та зниження стрес-асоційованих проявів у здобувачів вищої освіти
Вантажиться...
Дата
2026
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
СумДПУ
Анотація
The article theoretically substantiates the potential of contemporary Ukrainian physical culture and health-enhancing practices to support the psycho-emotional state and reduce stress-related manifestations among higher education students amid prolonged wartime threats and distance or blended learning. The conceptual boundaries of the study are clarified: psycho-emotional state is treated as a dynamic set of current characteristics of well-being, mood, emotional tension, and anxiety; stress-associated manifestations as situational reactions and symptoms related to stress exposure; and stress resilience as a relatively stable integrative capacity to adapt to adverse conditions, which should not be equated with a short-term reduction in stress manifestations. The purpose was to systematize physical culture and health-enhancing practices tested in the Ukrainian educational and social context, identify mechanisms of their influence, and develop an organizational and pedagogical model for integration into the university educational process. The study employed analysis and synthesis of research published in 2022–2025, comparative content analysis, classification, systematization, pedagogical modeling, and generalization of practical experience. The results were organized at two levels. The content level includes mental fitness, aerobic and recreational physical activity, team and adaptive games, sports, health-enhancing, and adventure tourism. Organizational implementation tools include face-to-face, distance, and hybrid formats; digital monitoring; university clubs and youth centers; partnerships with the Active Parks program; and cooperation with psychological services. The scientific novelty lies in the conceptual differentiation of outcome indicators and the development of a two-level model that links the content of practices with the organizational framework of their implementation. The practical value lies in applying the model to physical education classes, psycho-emotional support programs, academic mentoring, and students’ extracurricular activities.
У статті теоретично обґрунтовано потенціал сучасних українських фізкультурно-оздоровчих практик для підтримки психоемоційного стану та зниження стрес-асоційованих проявів у здобувачів вищої освіти в умовах тривалих воєнних загроз, дистанційного й змішаного навчання. Уточнено понятійні межі дослідження: психоемоційний стан розглянуто як динамічну сукупність актуальних характеристик самопочуття, настрою, емоційного напруження й тривожності; стрес-асоційовані прояви — як ситуативні реакції та симптоми, пов’язані зі стресовим навантаженням; стресостійкість — як відносно стабільну інтегративну здатність адаптуватися до несприятливих умов, яку не можна ототожнювати з короткочасним зменшенням стресових проявів. Мета дослідження полягала в систематизації фізкультурно-оздоровчих практик, апробованих в українському освітньому й соціальному середовищі, визначенні механізмів їхнього впливу та розробленні організаційно-педагогічної моделі інтеграції в освітній процес закладу вищої освіти. Застосовано аналіз і синтез наукових джерел 2022–2025 років, порівняльний контент-аналіз, класифікацію, систематизацію, педагогічне моделювання та узагальнення практичного досвіду. Результати систематизовано на двох рівнях. До змісту фізкультурно-оздоровчих практик віднесено ментальний фітнес, дозовану аеробну й рекреаційну рухову активність, командні та адаптивні ігри, спортивно-оздоровчий і пригодницький туризм. До організаційних засобів упровадження віднесено очний, дистанційний і гібридний формати, цифровий моніторинг, університетські клуби й молодіжні центри, партнерство з програмою «Активні парки» та взаємодію з психологічною службою. Наукова новизна полягає в концептуальному розмежуванні результативних показників і побудові дворівневої моделі, що поєднує зміст практик з організаційним контуром їх реалізації. Практичне значення результатів полягає у можливості використання моделі під час планування занять з фізичного виховання, програм психоемоційної підтримки, кураторської роботи та позааудиторної активності студентів.
У статті теоретично обґрунтовано потенціал сучасних українських фізкультурно-оздоровчих практик для підтримки психоемоційного стану та зниження стрес-асоційованих проявів у здобувачів вищої освіти в умовах тривалих воєнних загроз, дистанційного й змішаного навчання. Уточнено понятійні межі дослідження: психоемоційний стан розглянуто як динамічну сукупність актуальних характеристик самопочуття, настрою, емоційного напруження й тривожності; стрес-асоційовані прояви — як ситуативні реакції та симптоми, пов’язані зі стресовим навантаженням; стресостійкість — як відносно стабільну інтегративну здатність адаптуватися до несприятливих умов, яку не можна ототожнювати з короткочасним зменшенням стресових проявів. Мета дослідження полягала в систематизації фізкультурно-оздоровчих практик, апробованих в українському освітньому й соціальному середовищі, визначенні механізмів їхнього впливу та розробленні організаційно-педагогічної моделі інтеграції в освітній процес закладу вищої освіти. Застосовано аналіз і синтез наукових джерел 2022–2025 років, порівняльний контент-аналіз, класифікацію, систематизацію, педагогічне моделювання та узагальнення практичного досвіду. Результати систематизовано на двох рівнях. До змісту фізкультурно-оздоровчих практик віднесено ментальний фітнес, дозовану аеробну й рекреаційну рухову активність, командні та адаптивні ігри, спортивно-оздоровчий і пригодницький туризм. До організаційних засобів упровадження віднесено очний, дистанційний і гібридний формати, цифровий моніторинг, університетські клуби й молодіжні центри, партнерство з програмою «Активні парки» та взаємодію з психологічною службою. Наукова новизна полягає в концептуальному розмежуванні результативних показників і побудові дворівневої моделі, що поєднує зміст практик з організаційним контуром їх реалізації. Практичне значення результатів полягає у можливості використання моделі під час планування занять з фізичного виховання, програм психоемоційної підтримки, кураторської роботи та позааудиторної активності студентів.
Опис
Ключові слова
Бібліографічний опис
Поліщук, Н. Фізкультурно-оздоровчі практики, апробовані в українському освітньому середовищі, як засіб підтримки психоемоційного стану та зниження стрес-асоційованих проявів у здобувачів вищої освіти [Текст] / Н. Поліщук // Освіта. Інноватика. Практика : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний університет ; редкол.: М. Друшляк (гол. ред), О. Семеніхіна, Francis Kwadwo Awuah, N. Demeshkant та ін. – Суми : СумДПУ, 2026. – Т. 14, № 8. – С. 216–223. – DOI: https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol14i8-024