Міжособистісна довіра: сутність, види та функції

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2024
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Гельветика
Анотація
У статті проаналізовано феномен міжособистісної довіри, його сутність, види та функції. Показано, що наявність довіри в житті людини сприяє стабільності та передбачуваності в її соціальній взаємодії, що сприяє почуттю єднання, полегшує спільну працю та співпрацю між людьми. Міжособистісна довіра може виникати через узгодження різноманітних чинників, як-от особисті інтереси, переконання, емоції, досвід, а також адаптивність та рівень інтелектуального розвитку. Зазначено, що вона формується, коли людина впевнена у відповідності й адекватності процесів, явищ та реакцій інших людей власним цінностям. Значущими ознаками міжособистісної довіри визначаються: позитивне та доброзичливе ставлення між особами; спільний позитивний досвід взаємодії; відчуття впевненості в цінностях та надійності іншої особи, що є важливим аспектом виявлення довіри. Міжособистісна довіра розглядається як динамічна характеристика взаємин між людьми. Виокремлено компоненти міжособистісної довіри: когнітивний, конативний і афективний. Перший компонент – когнітивний – відображає знання особи про себе та світ, а також норми поведінки, на основі яких людина робить прогноз можливих наслідків перед-бачуваного вчинку. Внаслідок порівняння знань про ситуацію та оцінку власних перспектив формується другий компонент – конативний, який охоплює вибір індивідом певної стратегії поведінки. Третій компонент – афективний – вміщує припущення особи про рівень безпеки під час взаємодії з іншим суб’єктом та оцінку власних можливостей. Відмічено: чим більш складні та виразні взаємини між людьми, тим більша ймовірність, що вони відчуватимуть довіру одне до одного, і тим глибше роз-виватиметься їхнє спілкування. Виокремлено види міжособистісної довіри: стратегічну, генералізовану, моралістичну, одно-сторонню, взаємну. Визначено функції міжособистісної довіри: забезпечення спільної діяльності (основна), інтегрувальна, комунікативна, інтерактивна, перцептивна, редукувальна, управлінська, передбачувальна, орієнтувальна, ефективізувальна, стабілізувальна, психологічна, особиста, узагальнювальна та фонова.
The article analyzes the phenomenon of interpersonal trust, its essence, types and functions. It is shown that trust in a person's life contributes to stability and predictability in his social interaction, which contributes to a sense of unity, facilitates joint work and cooperation between people. Interpersonal trust can arise through the alignment of various factors, such as personal interests, beliefs, emotions, experience, as well as adaptability and level of intellectual development. It is noted that it is formed when a person has confidence in the correspondence and adequacy of other people’s processes, phenomena and reactions to their values. Significant signs of interpersonal trust are defined as: a positive and benevolent attitude between individuals; shared positive experience of interaction; a sense of confidence in another person's values and trustworthiness, which is an important aspect of trust. Interpersonal trust is considered as a dynamic characteristic of relationships between people. The components of interpersonal trust are distinguished: cognitive, conative and affective. The first component – cognitive – reflects a person’s knowledge about himself and the world, as well as norms of behavior based on which a person makes a forecast of the possible consequences of the intended act. As a result of comparing knowledge about the situation and evaluating of one’s perspectives, the second component is formed - the conative component, which covers the individual's choice of a certain strategy of behavior. The third component – affective – includees a person’s assumption about the level of safety during interaction with another subject and an assessment of one’s capabilities. It has been noted that the more complex and expressive relationships between people are, the more likely they will trust each other, and the deeper their communication will develop. Types of interpersonal trust are distinguished: strategic, generalized, moralistic, one-sided and mutual. The functions of interpersonal trust are defined: ensuring joint activity (main), integrating, communicative, interactive, perceptive, reducing, managerial, predictive, orienting, streamlining, stabilizing, psychological, personal, generalizing and background.
Опис
Ключові слова
довіра, міжособистісна довіра, функції міжособистісної довіри, види міжособистісної довіри, структура довіри, trust, interpersonal trust, functions of interpersonal trust, types of interpersonal trust, the structure of trust
Бібліографічний опис
Губа Н. Міжособистісна довіра: сутність, види та функції [Текст] / Н. Губа // Слобожанський науковий вісник. Серія Психологія : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [гол. ред. С. Б. Кузікова, редкол.: А. В. Вертель, А. Н. Гірняк, І. А. Гуляс та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2024. – Вип. 1.– С. 33–37. – DOI: 10.32782/psyspu/2024.1.6