Генограма як інструмент відновлення міжпоколінної безперервності в процесі реконструкції сімейного хронотопу
Вантажиться...
Дата
2026
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Видавничий дім «Гельветика»
Анотація
У статті досліджено теоретико-методологічні та прикладні аспекти застосування генограми як стратегічного інструменту відновлення міжпоколінної безперервності в процесі реконструкції сімейного хронотопу. Актуальність дослідження зумовлена критичним станом колективної та індивідуальної пам’яті українського суспільства в умовах сучасних масштабних історичних зламів, військової агресії та масових міграційних процесів. Зазначені чинники спричиняють деструкцію сімейного хронотопу – цілісної єдності часових і просторових координат роду, що виступає фундаментом ідентичності особистості. Розглянуто явище деструкції генеалогічної спадковості, де просторове відчуження та раптові антропологічні втрати формують структурні розриви в історичному наративі сім’ї, що призводить до руйнації цілісного родинного хронотопу. Автори аналізують генограму не лише як графічний метод збору генеалогічних даних, а як потужний терапевтичний інструмент реконструкції деформованої системи міжпоколінних зв’язків. У статті розкрито механізми трансгенераційної передачі травм, таємниць та деструктивних поведінкових патернів, які в умовах розірваного хронотопу перетворюються на «білі плями», що провокують екзистенційну тривогу та втрату життєвої орієнтації у нащадків. Окрему увагу приділено генезису методу, зокрема внеску Пало-Альтінської групи, концепціям сімейної системи, міжособистісної етики та невидимих лояльностей. У межах дослідження запропоновано покроковий алгоритм відновлення міжпоколінної безперервності, що включає рівні осмислення фактичних даних (хронос), рефлексію емоційних зв’язків та застосування технік символічної реконструкції. Доведено, що свідоме заповнення інформаційних прогалин та легалізація «фігур замовчування» дозволяє структурувати вертикальний час роду та відновити зв’язок із «місцями сили». У результаті генограмного аналізу відбувається трансформація суб’єктивного сприйняття родинного минулого: травматичний досвід перетворюється на інтегровану частину особистої історії, що звільняє суб’єкта від автоматичного повторення сценаріїв предків. Наукова новизна роботи полягає в синтезі літературознавчого поняття «хронотоп» із методами системної сімейної психотерапії для розв’язання проблем ідентичності в кризових умовах. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості використання запропонованих підходів у клінічній практиці, соціальній реабілітації та в межах програм самодопомоги для відновлення наративної цілісності особистості та зміцнення психологічної стійкості через звернення до ресурсів власного родоводу.
The article examines the theoretical, methodological, and applied aspects of using the genogram as a strategic tool for restoring intergenerational continuity in the process of reconstructing the family chronotope. The relevance of the study is determined by the critical condition of collective and individual memory in Ukrainian society amid large-scale historical ruptures, military aggression, and mass migration processes. These factors lead to the destruction of the family chronotope – the integral unity of the temporal and spatial coordinates of the lineage, which serves as the foundation of personal identity. The phenomenon of the destruction of genealogical continuity is analyzed, where spatial alienation and sudden anthropological losses create structural ruptures in the family’s historical narrative, resulting in the collapse of the integral family chronotope The authors consider the genogram not only as a graphic method of collecting genealogical data but also as a powerful therapeutic instrument for reconstructing a deformed system of intergenerational connections. The study reveals the mechanisms of transgenerational transmission of traumas, secrets, and destructive behavioral patterns, which, under conditions of a disrupted chronotope, transform into «blank spots» that provoke existential anxiety and a loss of life orientation among descendants. Particular attention is paid to the genesis of the method, including the contribution of the Palo Alto group, as well as the concepts of family systems theory, relational ethics, and invisible loyalties. Within the framework of the research, a step-by-step algorithm for restoring intergenerational continuity is proposed, including the level of comprehending factual data (chronos), reflection on emotional bonds, and the application of symbolic reconstruction techniques. It is demonstrated that the conscious filling of informational gaps and the legitimization of «figures of silence» make it possible to structure the vertical time of the lineage and restore connections with «places of power». As a result of genogram analysis, the subjective perception of the family past is transformed: traumatic experience becomes integrated into personal history, thereby freeing the individual from the automatic repetition of ancestral scenarios. The scientific novelty of the study lies in the synthesis of the literary concept of the «chronotope» with methods of systemic family psychotherapy to address identity problems in crisis conditions. The practical significance of the findings consists in the possibility of applying the proposed approaches in clinical practice, social rehabilitation, and self-help programs aimed at restoring narrative integrity and strengthening psychological resilience through engagement with the resources of one’s lineage.
The article examines the theoretical, methodological, and applied aspects of using the genogram as a strategic tool for restoring intergenerational continuity in the process of reconstructing the family chronotope. The relevance of the study is determined by the critical condition of collective and individual memory in Ukrainian society amid large-scale historical ruptures, military aggression, and mass migration processes. These factors lead to the destruction of the family chronotope – the integral unity of the temporal and spatial coordinates of the lineage, which serves as the foundation of personal identity. The phenomenon of the destruction of genealogical continuity is analyzed, where spatial alienation and sudden anthropological losses create structural ruptures in the family’s historical narrative, resulting in the collapse of the integral family chronotope The authors consider the genogram not only as a graphic method of collecting genealogical data but also as a powerful therapeutic instrument for reconstructing a deformed system of intergenerational connections. The study reveals the mechanisms of transgenerational transmission of traumas, secrets, and destructive behavioral patterns, which, under conditions of a disrupted chronotope, transform into «blank spots» that provoke existential anxiety and a loss of life orientation among descendants. Particular attention is paid to the genesis of the method, including the contribution of the Palo Alto group, as well as the concepts of family systems theory, relational ethics, and invisible loyalties. Within the framework of the research, a step-by-step algorithm for restoring intergenerational continuity is proposed, including the level of comprehending factual data (chronos), reflection on emotional bonds, and the application of symbolic reconstruction techniques. It is demonstrated that the conscious filling of informational gaps and the legitimization of «figures of silence» make it possible to structure the vertical time of the lineage and restore connections with «places of power». As a result of genogram analysis, the subjective perception of the family past is transformed: traumatic experience becomes integrated into personal history, thereby freeing the individual from the automatic repetition of ancestral scenarios. The scientific novelty of the study lies in the synthesis of the literary concept of the «chronotope» with methods of systemic family psychotherapy to address identity problems in crisis conditions. The practical significance of the findings consists in the possibility of applying the proposed approaches in clinical practice, social rehabilitation, and self-help programs aimed at restoring narrative integrity and strengthening psychological resilience through engagement with the resources of one’s lineage.
Опис
Ключові слова
генограма, сімейний хронотоп, міжпоколінна безперервність, трансгенераційна травма, реконструкція сімейної історії, ідентичність, системна сімейна психологія, genogram, family chronotope, intergenerational continuity, transgenerational trauma, reconstruction of family history, identity, systemic family psychology
Бібліографічний опис
Мілорадова, Н. Е. Генограма як інструмент відновлення міжпоколінної безперервності в процесі реконструкції сімейного хронотопу [Текст] / Н. Е. Мілорадова // Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія : науковий журнал / Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [редкол: С. Б. Кузікова (гол. ред.), А. В. Вертель, А. Н. Гірняк, І. А. Гуляс та ін.]. – Суми : ВД «Гельветика», 2026. – Вип. 1. – С. 99–105. – DOI: https://doi.org/10.32782/psyspu/2026.1.15