Програмоване впровадження інструментів IoT в кондиційному тренуванні студентів-спортсменів

dc.contributor.authorБондаренко Роман
dc.contributor.authorПетренко Юрій
dc.contributor.authorПетренко Юлія
dc.contributor.authorКуций Денис
dc.contributor.authorЄфременко Андрій
dc.contributor.authorBondarenko Roman
dc.contributor.authorPetrenko Yurii
dc.contributor.authorPetrenko Yuliia
dc.contributor.authorKutsyi Denys
dc.contributor.authorYefremenko Andrii
dc.date.accessioned2026-05-22T11:31:27Z
dc.date.available2026-05-22T11:31:27Z
dc.date.issued2026
dc.description.abstractСучасна трансформація спортивної освіти в контексті глобальної цифровізації вимагає впровадження в навчальний процес інструментів Інтернету речей (ІоТ), співставних з тими, які будуть використовуватися майбутніми тренерами з виду спорту в фаховій діяльності. Мета дослідження – пілотна апробація моделі використання IoT в навчанні студентів-спортсменів з основ кондиційного тренування. Методологія роботи базувалася на порівняльному аналізі експериментальної (n = 15) та контрольної (n = 22) груп студентів-спортсменів другого курсу ЗВО віком 19,30±1,10 років, які навчаються на тренера з виду спорту. Для експериментальної групи було запропоновано модель використання ІоТ у межах електронного освітнього середовища на прикладі навчальної дисципліни «Організаційні основи кондиційного тренування». Комплексний моніторинг результативності навчання включав оцінку теоретичних знань, частоти серцевих скорочень, максимального споживання кисню, а також розрахунок тренувального імпульсу та суб’єктивного сприйняття зусилля. Результати дослідження продемонстрували статистично значуще зростання теоретичної підготовки та покращення об’єктивних фізіологічних параметрів в обох вибірках, що вказує на адекватність запропонованого практичного компонента програми. Проте ключова міжгрупова диференціація була зафіксована у площині перцептивного сприйняття навантаження, де представники експериментальної групи продемонстрували виражене зниження відчуття напруженості при ідентичній інтенсивності роботи. Аналіз кореляційних зв’язків засвідчив посилення взаємозв’язків між об’єктивними показниками кардіореспіраторної системи та суб’єктивними показниками, що підтверджує ефект об’єктивізації внутрішнього стану студентів-спортсменів під впливом використання інструментів IoT. Таке посилення конвергенції даних свідчить про формування в студентів-спортсменів стійкої пропріоцептивної моделі управління навчальним процесом, де цифрові показники стають основою усвідомленого досвіду. Таким чином, впровадження технологій ІоТ у навчальний процес майбутніх тренерів з виду спорту сприяє підкріпленню когнітивного розвитку інструментальною верифікацією функціональних показників. Запропонований підхід мінімізує психологічну вартість досягнутого результату, забезпечуючи вищу психоемоційну стійкість студентів-спортсменів до зростаючих навчальних навантажень. Отримані результати створюють методичне підґрунтя для підготовки фахівців нового покоління, здатних впроваджувати цифрові технології в процес спортивної підготовки.
dc.description.abstractThe contemporary transformation of sports education amid global digitalization necessitates integrating Internet of Things (IoT) tools into the pedagogical process, aligning them with the technologies that future sports coaches will employ in their professional practice. The aim of this study is to pilot a model for using IoT to teachthe fundamentals of conditioning training to student-athletes.The methodology was based on a comparative analysis of experimental (n = 15) and control (n = 22) groups of second-year university student-majoring in sports coaching. For the experimental group, an IoT integration model was implemented within an electronic learning environment, specifically applied to the discipline "Organizational Foundations of Conditioning Training." Comprehensive monitoring of learning effectiveness included assessments of theoretical knowledge, heart rate (HR), and maximum oxygen consumption (VO2max), and the calculation of the training impulse (TRIMP), alongside ratingsof perceived exertion (RPE).The research results demonstrated a statistically significant increase in theoretical proficiency and an improvement in objective physiological parameters across both cohorts, indicating the adequacy of the proposed practical component of the program. However, key intergroup differentiation was recorded in the dimension of perceptual exertion; members of the experimental group exhibited a marked decrease in perceived strain during work of identical intensity.Correlation analysis revealed strongerrelationships between objective cardiorespiratory metrics and subjective indicators, confirming the "objectification effect" of the student-athletes' internal state under the influence of IoT tools. This enhanced data convergence suggests the formation of a stable proprioceptive model for managing the educational process, wherein digital metrics serve as the foundation for conscious experience.In conclusion, the implementation of IoT technologies in the training of future sports coaches facilitates the reinforcement of cognitive development through the instrumental verification of functional parameters. The proposed approach minimizes the "psychological cost" of the achieved results, ensuring greater psycho-emotional resilience among student-athletes underincreasing academic and physical loads. These findings establish a methodological framework for training a new generation of specialists capable of integrating digital technologies into the sports preparation process.
dc.identifier.citationПрограмоване впровадження інструментів IoT в кондиційному тренуванні студентів-спортсменів [Текст] / Р. Бондаренко, Юрій Петренко, Юлія Петренко, Д. Куций, А. Єфременко // Освіта. Інноватика. Практика : науковий журнал / Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; редкол.: М. Г. Друшляк (гол. ред.), Francis Kwadwo Awuah, Natalia Demeshkant, Artur Fabi [та ін.]. – Суми : [СумДПУ ім. А. С. Макаренка], 2026. – Том 14, № 3. – С. 22–29. – DOI: https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol14i3-003
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.31110/2616-650X-vol14i3-003
dc.identifier.orcidhttps://orcid.org/0009-0001-1211-4115
dc.identifier.orcidhttps://orcid.org/0000-0001-8169-8807
dc.identifier.orcidhttps://orcid.org/0000-0002-6549-3729
dc.identifier.orcidhttps://orcid.org/0000-0002-9256-983X
dc.identifier.orcidhttps://orcid.org/0000-0003-0924-0281
dc.identifier.urihttps://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/18238
dc.language.isouk
dc.publisherСумДПУ імені А. С. Макаренка
dc.subjectелектронне навчання
dc.subjectлегка атлетика
dc.subjectгейміфікація
dc.subjectінтернет речей (IoT)
dc.subjectспортивні тренери
dc.subjectрухові навички
dc.subjectзворотний зв’язок
dc.subjectкомпетентнісний підхід
dc.subjectE-learning
dc.subjecttrack and field
dc.subjectgamification
dc.subjectInternet of Things (IoT)
dc.subjectathletic coaches
dc.subjectmotor skills
dc.subjectreal-time feedback
dc.subjectcompetency-based approach
dc.titleПрограмоване впровадження інструментів IoT в кондиційному тренуванні студентів-спортсменів
dc.title.alternativeIoT-Enabled Conditioning Frameworks for Student-Athletes
dc.typeArticle
dc.udc.udc796.015.132:004.78]:378.091.212
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
Bondarenko_22_29.pdf
Розмір:
562.73 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
2.9 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис: