Late Trypillia Monuments in the Territory of Zhytomyr Region
Вантажиться...
Дата
2026
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
The article is devoted to the late Trypillya monuments of the urban type in the territory of Zhytomyr region, their common features and peculiarities are determined. The purpose of the article: to characterize the late Trypillya monuments in the territory of Zhytomyr region, to determine their common features, thanks to which they form an urban group of monuments. The methodological basis of the study is the principle of scientificity and systematicity, methods of analysis, synthesis, generalization. Scientific novelty: for the first time, information about the late Trypillya monuments in the territory of Zhytomyr region has been analyzed and systematized. Conclusions. More than 50 monuments of the late Trypillya period have been recorded in the territory of Zhytomyr region. S. Hamchenko was one of the first to begin to study them, but the results of his research have not yet been published. In the mid-30s of the 20th century the study of the Trypillian culture was given special importance, so specialists are developing a new methodology for searching and comprehensively studying monuments. The priority is to study monuments over a large area. Among the late Trypillian monuments of the Zhytomyr region, the most studied is the settlement of Gorodsk. Famous archaeologists V. Petrov, E. Krychevsky, M. Makarevich joined its archaeological study. The hillfort in Gorodsk was recognized as an eponymous monument. During the 1940s a large number of previously unknown settlements of the late Trypillian period were discovered.The accumulated material also allowed us to formulate the main features of the monuments allocated to the Gorodsk type. Among them are the topography of settlements and the change in priorities in the economy in favor of animal husbandry. For several decades, archaeologists have sought to “trace” the process of “disappearance” of the Trypillian culture using the examples of monuments of the Zhytomyr region. Modern researchers hold the opinion that we are observing not the disappearance, but the transformation of the late Trypillian culture and its further development in new natural and historical conditions.
Стаття присвячена пізньотрипільських пам’яткам городського типу на території Житомирської області, визначаються спільні риси та особливості основних археологічно досліджених поселень. Увага також приділена історії досліджень пам’яток періоду С ІІ на Житомирщині. Мета статті: схарактеризувати пізньотрипільські пам’ятки на території Житомирської обл., визначити їх спільні риси, завдяки яким вони утворюють городську групу пам’яток. Методологічною основою дослідження виступають принцип науковості та системності, методи аналізу, синтезу, узагальнення. Наукова новизна: вперше проаналізовано та систематизовано інформацію про пізньотрипільські пам’ятки на території Житомирської області. Висновки. На території Житомирської області зафіксовано більше 50 пам’яток пізньотрипільського часу. Одним із перших їх почав досліджувати С. Гамченко, але результати його досліджень досі не опубліковані. В середині 1930-х рр. дослідженню трипільської культури надавали особливого значення, тому спеціалістами розробляється нова методологія розшуку і всебічного вивчення пам’яток. В пріоритеті дослідження пам’ятки великою площею. Серед пізньотрипільських пам’яток Житомирщини найбільш дослідженою є поселення Городськ. До його археологічного вивчення долучились відомі археологи В. Петров, Є. Кричевський, М. Макаревич. Городище в Городську було визнано епонімною пам’яткою. Протягом 1940-х рр. було відкрито велику кількість до того невідомих поселень пізньотрипільського часу. Частина з них просто фіксувалась, але деякі були частково розкопані, зокрема поселення біля с. Троянів. Отримані матеріали доводили, що саме троянівське поселення є самим раннім на Житомирщині. Накопичений матеріал також дозволив сформулювати основні ознаки пам’яток, виділених у городський тип. Серед них і топографія поселень, і зміна пріоритетів в господарстві на користь тваринництва. Кілька десятиліть археологи прагнули «прослідити» процес «зникнення» трипільської культури на прикладах пам’яток Житомирщини. Сучасні дослідники дотримуються думки про те що ми спостерігаємо не зникнення, а трансформацію пізньотрипільської культури і її подальший розвиток в нових природно-історичних умовах.
Стаття присвячена пізньотрипільських пам’яткам городського типу на території Житомирської області, визначаються спільні риси та особливості основних археологічно досліджених поселень. Увага також приділена історії досліджень пам’яток періоду С ІІ на Житомирщині. Мета статті: схарактеризувати пізньотрипільські пам’ятки на території Житомирської обл., визначити їх спільні риси, завдяки яким вони утворюють городську групу пам’яток. Методологічною основою дослідження виступають принцип науковості та системності, методи аналізу, синтезу, узагальнення. Наукова новизна: вперше проаналізовано та систематизовано інформацію про пізньотрипільські пам’ятки на території Житомирської області. Висновки. На території Житомирської області зафіксовано більше 50 пам’яток пізньотрипільського часу. Одним із перших їх почав досліджувати С. Гамченко, але результати його досліджень досі не опубліковані. В середині 1930-х рр. дослідженню трипільської культури надавали особливого значення, тому спеціалістами розробляється нова методологія розшуку і всебічного вивчення пам’яток. В пріоритеті дослідження пам’ятки великою площею. Серед пізньотрипільських пам’яток Житомирщини найбільш дослідженою є поселення Городськ. До його археологічного вивчення долучились відомі археологи В. Петров, Є. Кричевський, М. Макаревич. Городище в Городську було визнано епонімною пам’яткою. Протягом 1940-х рр. було відкрито велику кількість до того невідомих поселень пізньотрипільського часу. Частина з них просто фіксувалась, але деякі були частково розкопані, зокрема поселення біля с. Троянів. Отримані матеріали доводили, що саме троянівське поселення є самим раннім на Житомирщині. Накопичений матеріал також дозволив сформулювати основні ознаки пам’яток, виділених у городський тип. Серед них і топографія поселень, і зміна пріоритетів в господарстві на користь тваринництва. Кілька десятиліть археологи прагнули «прослідити» процес «зникнення» трипільської культури на прикладах пам’яток Житомирщини. Сучасні дослідники дотримуються думки про те що ми спостерігаємо не зникнення, а трансформацію пізньотрипільської культури і її подальший розвиток в нових природно-історичних умовах.
Опис
Ключові слова
neolithic, Late Trypillian period, Trypillian culture, eponymous monument, semi-dugout, енеоліт, пізньотрипільський період, трипільська культура, епонімна пам’ятка, напівземлянка
Бібліографічний опис
Khadadova М. Late Trypillia Monuments in the Territory of Zhytomyr Region [Теxt] / M. Khadadova // Консенсус : науковий журнал / Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка. – 2026. – № 1. – С. 31–39. – DOI: oi.org/10.31110/consensus/2026-01/031-039