Архетипи української культури у музикознавчому дискурсі

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2025
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Гельветика
Анотація
У статті розглянуто наукові музикознавчі праці, присвячені проблематиці архетипів української культури і їх втіленню в творах українських композиторів. З огляду на різновекторність досліджень з цієї проблематики в статті здійснена спроба їх систематизації з виокремленням двох дослідницьких напрямів: 1) з вагомими значенням теоретичного і методологічного підґрунтя для дослідження складного феномену архетипу; 2) з концентрацією на втіленні конкретних (окремих) архетипів в музичних творах. Аналіз праць продемонстрував одночасно дієвість і умовність такого поділу, адже в ґрунтовних теоретичних працях, як правило, міститься аналіз окремих архетипів і вивчаються шляхи їх реалізації в творах. Для окреслення дослідницького поля здійснено порівняльний аналіз систем архетипів української культури, представлених в роботах філософів, культурологів, мистецтвознавців. З’ясовано, що єдиної системи архетипів не існує, що не заперечує наявності смислових перетинів між працями різних авторів. В проаналізованих наукових працях закцентовано увагу на намаганнях дослідників окреслити смислові межі поняття «архетип» і дослідити суміжне поняття «архетипового образу» (М. Северинова) та міфу (Г. Кухарик). Звернуто увагу на вивчення окремих архетипів: Троїстої музики (І. Зінків), купальського (А. Гладишко), Пере-родження (Г. Плечелюк), весняних обрядів – Світла, Води, Світового дерева (Ю. Алжнєв, В. Осадча). Зауважено, що деякі архе-типи не містяться в філософських і культурологічних наукових працях, а розглядаються авторами як архетипи української музичної культури. Для досягнення мети у статті використані аналітичний, системний, компаративний методи дослідження.
The article reviews scientific musicological works devoted to the archetypes of Ukrainian culture and their embodiment in the works of Ukrainian composers. Given the diversity of research on this issue, the article attempts to systematize them by identifying two research directions: 1) with a significant theoretical and methodological basis for studying the complex phenomenon of the archetype; 2) with a focus on the embodiment of specific (individual) archetypes in musical works. The analysis of the works demonstrated both the effectiveness and conventionality of such a division, because in thorough theoretical works, as a rule, an analysis of individual archetypes is contained and ways of their implementation in works are studied. To outline the research area, a comparative analysis of the systems of archetypes systems of Ukrainian culture, presented in the works of philosophers, cultural scientists, and art historians, was carried out. It was found that there is no single system of archetypes, which does not deny the presence of semantic intersections between the works of different authors. The analyzed scientific works emphasize the efforts of researchers to outline the semantic boundaries of the concept of «archetype» and to explore the related concept of “archetypal image” (M. Severynova) and myth (G. Kukharyk). Attention is paid to the study of individual archetypes: Triple Music (I. Zinkiv), Kupala (A. Gladyshko), Rebirth (G. Plecheliuk), spring rites – Light, Water, World Tree (Yu Alzhnev, V. Osadcha). It is noted that some archetypes are not contained in philosophical and culturological scientific works, but are considered by the authors as archetypes of Ukrainian musical culture. To achieve the goal, the article uses analytical, systematic, comparative research methods.
Опис
Ключові слова
архетип, українська культура, українські композитори, українська музика, музичний твір, жанр, archetype, Ukrainian culture, Ukrainian composers, Ukrainian music, musical work, genre
Бібліографічний опис
Лі Вейвей Архетипи української культури у музикознавчому дискурсі [Текст] / Лі Вейвей // Слобожанські мистецькі студії : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [редкол.: О. К. Зав’ялова, І. Л. Бермес, Льоос Гельмут та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2025. – Вип. 2 (08). – С. 73–77. – DOI: https://doi.org/10.32782/art/2025.2.13