Жіноча фоніка Еліс Манро (особливості прози нобеліантки 2013 року)
Вантажиться...
Дата
2024
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Видавничий дім «Гельветика»
Анотація
Статтю присвячено розгляду низки ключових аспектів творчості Еліс Манро – визначної англомовної письменниці, завдяки якій Канада в 2013 р. вперше отримала Нобелівську премію з літератури. У дослідженні відзначається, що Еліс Манро є класиком сучасного оповідання, вона порушує питання, гостро актуальні для людини другої половини ХХ ст. і помежів’я ХХ – ХХІ ст. й активно розробляє гендерну проблематику.
Зауважено, що серед ключових аспектів короткої прози Еліс Манро виділяється можливість людського щастя взагалі й можливість його досягнення в конкретному реальному житті. Зокрема, ця художня оптика притаманна оповіданням Wood, A Real Life, Face, Chance, Runaway. Письменниця докладно обсервує стосунки між жінками й чоловіками, намагаючись проде- монструвати їх складність і внутрішню напруженість. Її головними персонажами часто постають жінки, зокрема молоді, які рефлексують над складнощами своєї особистої долі.
Підреслено, що Еліс Манро прагне зрозуміти, чи передбачає природа жінки й чоловіка можливість щастя чи досяжність такого щастя є лише фантомом, ілюзією, міфом, витвореними і підтримуваними людиною. Особливо репрезентативним у цьому сенсі є оповідання Runaway, де зображується гранично конфліктний характер взаємин у парі «вона – він».
Наголошено на тому, що в оповіданнях Wood, A Real Life, Face, Chance, Runaway, як і в інших своїх творах, Еліс Манро тяжіє до висновку про індивідуально-залежну природу щ тя, до концептуального узагальнення, що людське щастя є драматичною категорією і не обов’язково має бути щасливим.
This article discusses several key aspects of the literary works by Alice Munro, a prominent English-language writer who won Canada the Nobel Prize in Literature for the first time in 2013. The study appraises Munro as a contemporary classic of short stories, addressing issues highly topical since the 1950s and at the turn of the 21st century, particularly exploring gender issues. The paper specifies that the key aspects of Alice Munro’s short story prose include exploring human happiness in general and the possibility of achieving it in real life. This literary perspective is particularly evident in the stories «Wood», «A Real Life», «Face», «Chance» and «Runaway». Munro meticulously observed the relationships between women and men, striving to express their complexity and inner tension. Her main characters are often women, particularly young women, reflecting on the challenges of their personal lives. The study underscores that Alice Munro sought to understand whether the nature of women and men includes the possibility of happiness or whether such happiness is merely a phantom, an illusion, a myth created and sustained by humans. The story «Runaway» is especially representative in this regard, depicting the extremely conflictual nature of the relationship between the she-and-he couple. ticle emphasizes that in the stories «Wood», «A Real Life», «Face», «Chance» and «Runaway» as well as in her other works, Alice Munro tended towards the conclusion that happiness is individually dependent, leading to the conceptual generalization that human happiness is a dramatic category and does not necessarily equate to joy.
This article discusses several key aspects of the literary works by Alice Munro, a prominent English-language writer who won Canada the Nobel Prize in Literature for the first time in 2013. The study appraises Munro as a contemporary classic of short stories, addressing issues highly topical since the 1950s and at the turn of the 21st century, particularly exploring gender issues. The paper specifies that the key aspects of Alice Munro’s short story prose include exploring human happiness in general and the possibility of achieving it in real life. This literary perspective is particularly evident in the stories «Wood», «A Real Life», «Face», «Chance» and «Runaway». Munro meticulously observed the relationships between women and men, striving to express their complexity and inner tension. Her main characters are often women, particularly young women, reflecting on the challenges of their personal lives. The study underscores that Alice Munro sought to understand whether the nature of women and men includes the possibility of happiness or whether such happiness is merely a phantom, an illusion, a myth created and sustained by humans. The story «Runaway» is especially representative in this regard, depicting the extremely conflictual nature of the relationship between the she-and-he couple. ticle emphasizes that in the stories «Wood», «A Real Life», «Face», «Chance» and «Runaway» as well as in her other works, Alice Munro tended towards the conclusion that happiness is individually dependent, leading to the conceptual generalization that human happiness is a dramatic category and does not necessarily equate to joy.
Опис
Ключові слова
проблема щастя, гендерна проблематика, сімейно-родинний дисбаланс, проблема тандему «чоловік – жінка», моделі людського щастя, біологічне і фізіологічне у стосунках, досяжність сексуальної гармонії, happiness’ографія, problem of happiness, gender issues, family imbalance, «man – woman» tandem challeng s, models of human happiness, biological and physiological aspects of relationships, attainability of sexual harmony, happinessography
Бібліографічний опис
Голобородько, Я. Ю. Жіноча фоніка Еліс Манро (особливості прози нобеліантки 2013 року) [Текст] / Я. О. Голобородько, О. В. Муратова // Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України ; Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; гол. ред. О. М. Семеног ; редкол.: А. М. Архангельська, Л. В. Барановська, Н. М. Бідюк [та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2024. – Вип. 6. – С. 64–72.