Теоретичні аспекти формування рефлексивно-аналітичної компетентності здобувачів початкової ланки освіт
Вантажиться...
Дата
2026
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
У статті узагальнено теоретичні дослідження щодо формування рефлексивно-аналітичної компетентності у здобувачів початкової ланки освіти. Розкрито роль рефлексії як результату усвідомленої самостійної систематизації знань та навичок, що трансформуються в рефлексивну-аналітичну компетентність із розумінням змісту, необхідних умов, важливих інструментів та отриманих результатів внаслідок обраних методів, засобів, способів їх отримання та використання у власній навчальній діяльності здобувачем початкової ланки освіти. Представлено зміст процесу формування рефлексивно-аналітичної компетентності у здобувачів початкової ланки освіти як інтегральний складник всіх ключових компетентностей, що має на меті сформувати особисту готовність та здатність молодших школярів оцінювати власні здобутки та співставляти опанований рівень із запланованими результатами, корегувати власні подальші навчальні дії відповідно отриманих результатів, характеризувати власні сильні та слабкі сторони власної діяльності. Сформованість рефлексивно-аналітичної компетентності здобувачів початкової ланки освіти схарактеризована в показниках: індивідуальна вираженість властивості рефлексивності та критичність мислення. Презентовано потенціал використання цифрових інструментів в умовах офлайн, онлайн, змішаних форм реалізації освітнього процесу, що дають можливість отримати миттєвий зворотній зв'язок, визначити власний рівень, повідомити про труднощі у опануванні дидактичним матеріалом, а саме: LearningApps.or, Kahoot!, Padlet, Wordwall, Mentimeter, Equity Maps, Classcraft, Canva. Схарактеризовано вправи рефлексивного змісту: «Таблиця де Боно», прийом на заключному етапі уроку, передбачає оцінювання здобувачами власних результатів уроку за допомогою таблиці «Плюс, мінус, цікаво», де познаки мають значення поруч із кожним ключовим аспектом етапу, види роботи на уроці уроку; вправа «П‘ять відкриттів уроку» для самостійного визначення відкриттів для себе на уроці за допомогою доповнення незакінчених вербальних конструкцій; вправа «Три-два-один» для самостійного формулювання тез про нові, цікаві, нецікаві факти на уроці, та ті, що потребують поглиблення; вправа «Навчаючи – учусь» для оцінки цінності власного внеску в загальний рівень виконання завдання.
The article summarises theoretical research on the formation of reflective-analytical competence in primary education students. It reveals the role of reflection as the result of conscious, independent systematisation of knowledge and skills, which are transformed into reflective-analytical competence with an understanding of the content, necessary conditions, important tools, and results obtained as a result of the chosen methods, means, and ways of obtaining and using them in their own educational activities by primary school students. The content of the process of forming reflective-analytical competence in primary school students is presented as an integral component of all key competences, which aims to form the personal readiness and ability of younger schoolchildren to evaluate their own achievements and compare the level mastered with the planned results, adjust their further learning activities according to the results obtained, and characterise their own strengths and weaknesses in their activities. The development of reflective and analytical competence in primary school pupils is characterised by the following indicators: individual expression of reflective thinking and critical thinking. The potential for using digital tools in offline, online, and blended forms of the educational process is presented, enabling instant feedback, self-assessment, and reporting difficulties in mastering didactic material, namely, LearningApps.or Kahoot!, Padlet, Wordwall, Mentimeter, Equity Maps, Classcraft, and Canva. Reflective exercises are described: the ‘De Bono Table,’ a technique used at the end of the lesson, involves students evaluating their own results using the ‘Plus, Minus, Interesting’ table, where marks are given next to each key aspect of the stage and types of work in the lesson; the ‘Five discoveries of the lesson’ exercise for independently identifying discoveries for oneself in the lesson by completing unfinished verbal constructions; the ‘Three-Two-One’ exercise for independently formulating theses about new, interesting, uninteresting facts in the lesson, and those that need to be explored in more depth; the ‘Teaching – Learning’ exercise for assessing the value of one's own contribution to the overall level of task completion.
The article summarises theoretical research on the formation of reflective-analytical competence in primary education students. It reveals the role of reflection as the result of conscious, independent systematisation of knowledge and skills, which are transformed into reflective-analytical competence with an understanding of the content, necessary conditions, important tools, and results obtained as a result of the chosen methods, means, and ways of obtaining and using them in their own educational activities by primary school students. The content of the process of forming reflective-analytical competence in primary school students is presented as an integral component of all key competences, which aims to form the personal readiness and ability of younger schoolchildren to evaluate their own achievements and compare the level mastered with the planned results, adjust their further learning activities according to the results obtained, and characterise their own strengths and weaknesses in their activities. The development of reflective and analytical competence in primary school pupils is characterised by the following indicators: individual expression of reflective thinking and critical thinking. The potential for using digital tools in offline, online, and blended forms of the educational process is presented, enabling instant feedback, self-assessment, and reporting difficulties in mastering didactic material, namely, LearningApps.or Kahoot!, Padlet, Wordwall, Mentimeter, Equity Maps, Classcraft, and Canva. Reflective exercises are described: the ‘De Bono Table,’ a technique used at the end of the lesson, involves students evaluating their own results using the ‘Plus, Minus, Interesting’ table, where marks are given next to each key aspect of the stage and types of work in the lesson; the ‘Five discoveries of the lesson’ exercise for independently identifying discoveries for oneself in the lesson by completing unfinished verbal constructions; the ‘Three-Two-One’ exercise for independently formulating theses about new, interesting, uninteresting facts in the lesson, and those that need to be explored in more depth; the ‘Teaching – Learning’ exercise for assessing the value of one's own contribution to the overall level of task completion.
Опис
Ключові слова
здобувачі початкової ланки освіти, рефлексія, рефлексивно-аналітична компетентність, цифрові інструменти, індивідуальна вираженість властивості рефлексивності, критичність мислення, primary education seekers, reflection, reflective-analytical competence, digital tools, individual expression of reflectiveness, critical thinking
Бібліографічний опис
Теоретичні аспекти формування рефлексивно-аналітичної компетентності здобувачів початкової ланки освіт [Текст] / О. Акімова, О. Кузнецова, В. Одарченко, Т. Оробченко // Освіта. Інноватика. Практика : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний ун-т ім. А. С. Макаренка ; [ред. рада: О. Боряк, М. Воскоглу, Т. Лукашова та ін.]. – Суми : [СумДПУ ім. А. С. Макаренка], 2026. – Т. 14, № 1. – С. 07–12. – DOI: https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol14i1-001