The Establishment of Military Settlements and the Reform of Primary Military Education
Ескіз недоступний
Дата
2026
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
The purpose of this study is to examine the impact of the introduction of military settlements in Russia on the institution of military cantonists, particularly with regard to their education and military training. Additionally, the research seeks to identify the distinctive features of autocratic policy in the sphere of army reserve training during the period of functioning military settlements in various regions of the country. The complexity and multifactorial nature of their history necessitated additional analysis of both individual periods of their existence and specific regions of their deployment. The research methodology was based on the principal parameters of the contemporary historical paradigm, including structural anthropology, the «linguistic turn», the «global» and «structural» methodologies of the Annales School, microhistory, the incorporation of components from related and humanities disciplines, methods of verification, and the problem-chronological method. The primary source base of the study consists of materials from several collections of the Russian State Military Historical Archive, as well as certain published sources. The scientific novelty of the research lies in the attempt to adapt materials related to the stated topic to the existing historiographical problem of the functioning of the institution of military settlements. An interdisciplinary approach was applied, which made it possible to identify specific features of the functioning of the educational system within military settlements. Based on the processing and analysis of data from various sources, the key aspects of the history of the formation of the school system for cantonists in military settlements were elucidated. Further development was achieved in the study of the time and circumstances surrounding the establishment of the system of school education for military cantonists in different regions of the country. On the basis of the analysis of sources, the following conclusions can be drawn. During the specified period, the formation of special training units, initiated as early as 1808, continued. At this time, the procedure for assigning cantonists to service in army units was altered. With the introduction of military settlements, a portion of cantonists was assigned to settlement troops. Prior to the subordination of military cantonists to Count A.A. Arakcheev, their inclusion in settlement troops had been insignificant. From 1824 onward, the situation changed considerably: annually, no fewer than 25% of the cantonists assigned to military service were directed to reinforce settlement troops. Throughout this period, the government repeatedly attempted to improve the living conditions of soldiers’ children housed in cantonist departments. However, these efforts were not achieved through increasing staff positions, expanding the number of departments, or raising allocations, but rather through reducing the number of cantonists enrolled in these educational institutions.
На основі аналізу джерел можна зробити наступні висновки. В зазначений період продовжується формування спеціальних учбових підрозділів, початий ще у 1808 р. В цей час змінюється порядок розподілення кантоністів на службу в армійських підрозділах. У зв’язку з введенням військових поселень частина кантоністів направлялася в поселені війська. До підпорядкування військових кантоністів О.А. Аракчеєву, їх включення у поселенні війська було незначним. З 1824 р. картина значно змінюється: щорічно не менше 25% кантоністів, що направлялися на службу у війська, поступало на укомплектування поселених військ. На протязі вказаного періоду уряд неодноразово намагався покращити життя солдатських дітей, що знаходилися у відділеннях військових кантоністів. Однак, робилося це не за рахунок збільшення штатної чисельності місць, збільшення численності відділень та асигнувань, а шляхом зменшення кількості кантоністів, що навчалися в цих учбових закладах.
Мета роботи полягає в розкритті проблеми впливу введених військових поселень в Росії на інститут військових кантоністів, особливо в ракурсі їх навчання та військової підготовки. Крім того, дослідження цієї проблеми полягає у виявленні особливості політики самодержавства, в галузі підготовки армійського резерву в часи функціонування військових поселень в різних районах країни. Складність та багатофакторність їх історії потребувала додаткового аналізу як окремих періодів їх існування, так і окремих регіонів дислокації. Методологія дослідження базувалася на використанні основних параметрів сучасної парадигми історії: структурна антропологія, «лінгвістичний зворот», «глобальна» та «структурна» методологія Школи «Анналів», мікроісторія, запозичення компонентів суміжних і гуманітарних наук, методи верифікації, проблемно-хронологічний метод. Основна джерельна база роботи полягала у використанні матеріалів низки фондів Російського державного військово-історичного архіву, а також деяких опублікованих джерел. Наукова новизна роботи полягає у спробі адаптувати матеріали, пов’язані з вивченням заявленої теми дослідження, до наявної в історіографії проблеми функціонування інституту військових поселень. Застосовано між дисциплінарний підхід, який дозволив виявити особливості функціонування системи освіти у військових поселеннях. На підставі обробки та аналізу даних з різноманітних джерел вдалося висвітлити ключові аспекти історії формування системи шкіл для кантоністів військових поселень. Отримало подальший розвиток: історія про час та обставини заснування системи шкільної освіти військових кантоністів в різних регіонах країни.
Мета роботи полягає в розкритті проблеми впливу введених військових поселень в Росії на інститут військових кантоністів, особливо в ракурсі їх навчання та військової підготовки. Крім того, дослідження цієї проблеми полягає у виявленні особливості політики самодержавства, в галузі підготовки армійського резерву в часи функціонування військових поселень в різних районах країни. Складність та багатофакторність їх історії потребувала додаткового аналізу як окремих періодів їх існування, так і окремих регіонів дислокації. Методологія дослідження базувалася на використанні основних параметрів сучасної парадигми історії: структурна антропологія, «лінгвістичний зворот», «глобальна» та «структурна» методологія Школи «Анналів», мікроісторія, запозичення компонентів суміжних і гуманітарних наук, методи верифікації, проблемно-хронологічний метод. Основна джерельна база роботи полягала у використанні матеріалів низки фондів Російського державного військово-історичного архіву, а також деяких опублікованих джерел. Наукова новизна роботи полягає у спробі адаптувати матеріали, пов’язані з вивченням заявленої теми дослідження, до наявної в історіографії проблеми функціонування інституту військових поселень. Застосовано між дисциплінарний підхід, який дозволив виявити особливості функціонування системи освіти у військових поселеннях. На підставі обробки та аналізу даних з різноманітних джерел вдалося висвітлити ключові аспекти історії формування системи шкіл для кантоністів військових поселень. Отримало подальший розвиток: історія про час та обставини заснування системи шкільної освіти військових кантоністів в різних регіонах країни.
Опис
Ключові слова
antonists, primary military education, school, military settlements, О.A. Arakcheev, кантоністи, початкова військова освіта, школа, військові поселення, О.А. Аракчеєв
Бібліографічний опис
Yachmenikhin К. The Establishment of Military Settlements and the Reform of Primary Military Education [Теxt] / K. Yachmenikhin // Консенсус : науковий журнал / Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка. – 2026. – № 1. – С. 102–116. – DOI: oi.org/10.31110/consensus/2026-01/102-116