Структурно-літологічна характеристика та рудоносність середнього горизонту новопетрівської світи північної частини Тарасівського родовища

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2026
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Тарасівське родовище вирізняється полімінеральним складом рудних пісків, що робить його стратегічним джерелом не лише титану й цирконію, але й рідкісних елементів. У статті подано історичні аспекти дослідження Тарасівського родовища та коротку характеристику його геологічної будови. Основна увага акцентована на відкладах новопетрівської світи полтавської серії неогену, зокрема на середньому її горизонті, який містить основні запаси титано-цирконієвих мінералів. Аналіз структурно-екстурних особливостей пісків новопетрівської світи дозволив уточнити фаціальні і гідродинамічні умови утворення нижнього, середнього і верхнього її горизонтів. Утворення відкладів новопетрівської світи відбувалося на трансгресивно-регресивному етапі геологічного розвитку території, що зумовило зміну фаціальних умов від алювіально-дельтових до мілководно-лагунних і до алювіальних. Осадонагромадження у новопетрівський час проходило за низькоенергетичних і стабільних гідродинамічних умов, проте з короткочасними високоенергетичними імпульсами. На основі координат, опису та результатів опробування свердловин створено комплект карт, які відображають рельєф підошви, покрівлі, товщину продуктивних відкладів та латеральне поширення середньозваженого вмісту ільменіту, рутилу, циркону, дистену+силіманіту, монациту+ка- ситериту та хроміту в межах північної частини родовища. Картографічні побудови дозволили з’ясувати особливості структурних і речовинних параметрів рудоносності середнього горизонту новопетрівської світи. Зокрема, з’ясовано, що рельєф підошви і поверхні нерівний з локальними западинами і підвищеннями. Амплітуда перепаду їхніх абсолютних відміток – до 52 м. У межах ділянки встановлено локальні пониження в рельєфі підошви де товщина продуктивних відкладів збільшується до 30–51,2 м. Найбільші середньозважені вмісти ільменіту, рутилу, циркону і колективного концентрату локалізуються в південно-західній, західній і північно-східній частинах ділянки. За допомогою кореляційного аналізу встановлено напрям і силу взаємозв’язків між середнім вмістом у свердловинах окремих мінералів та між структурними параметрами продуктивних відкладів. З’ясовано, що усі кореляційні зв’язки між середнім вмістом мінералів прямі і здебільшого сильні та середні. Основне ядро сильних кореляційних зв’язків утворюють ільменіт, рутил і циркон. Досліджено розподіл вмісту мінералів та кореляційні зв’язки між ними у вертикальному перетині свердловин
The Tarasivske deposit is distinguished by the polymineral composition of its ore sands, which makes it a strategic source not only of titanium and zirconium but also of rare elements. The article presents historical aspects of the study of the Tarasivske deposit and provides a brief description of its geological structure. The main focus is placed on the deposits of the Novopetrivska Suite of the Poltava Series (Neogene), particularly on its middle horizon, which contains the principal reserves of titanium-zirconium minerals. The analysis of the structural-textural features of the sands of the Novopetrivska Suite made it possible to refine the facies and hydrodynamic conditions of formation of its lower, middle, and upper horizons. The formation of the deposits of the Novopetrivska Suite occurred during a transgressive–regressive stage of the geological development of the territory, which determined the change of facies conditions from alluvial-deltaic to shallow-lagoonal and finally to alluvial. Sedimentation in Novopetrivska time took place under predominantly low-energy and stable hydrodynamic conditions, but with short-term high-energy impulses. Based on coordinates, descriptions, and borehole sampling results, a set of maps was created that reflects the relief of the base and roof, the thickness of productive deposits, and the lateral distribution of the average contents of ilmenite, rutile, zircon, kyanite+sillimanite, monazite+cassiterite, and chromite within the north part of the deposit. The cartographic constructions made it possible to clarify the features of the structural and material parameters of ore–bearing capacity of the middle horizon of the Novopetrivska Suite. In particular, it was established that the relief of the base and surface is uneven, with local depressions and elevations. The amplitude of their absolute elevation differences reaches up to 52 m. Within the area, local depressions in the base relief were identified, where the thickness of productive deposits increases to 30–51.2 m. The highest average contents of ilmenite, rutile, zircon, and collective concentrate are localized in the southwestern, western, and northeastern parts of the area. Using correlation analysis, the direction and strength of relationships between the average content of individual minerals in boreholes and the structural parameters of productive deposits were determined. It was found that all correlations between the average mineral content are direct and mostly strong or moderate. The main core of strong correlations is formed by ilmenite, rutile, and zircon. An investigation was conducted into the distribution of mineral content and the correlation relationships among them within the vertical profiles of boreholes
Опис
Ключові слова
Тарасівське родовище, північна частина, новопетрівська світа, середній горизонт, структурно-літологічна характеристика, просторовий розподіл рудних мінералів, Tarasivske deposit, north part, Novopetrivska suite, middle horizon, structural–lithological characteristics, spatial distribution of ore minerals
Бібліографічний опис
Ковальчук М. Структурно-літологічна характеристика та рудоносність середнього горизонту новопетрівської світи північної частини Тарасівського родовища [Текст] / М. Ковальчук, Л. Фігура // Слобожанський науковий вiсник. Серiя Природничi науки : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [гол. ред. А. О. Корнус ; редкол.: Ю. В. Буц, А. О. Буяновський, А. П. Вакал та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2026. – Вип. 1. – С. 163–173. – DOI: 10.32782/naturalspu/2026.1.20