Current State and Prospects of Using Information Systems in Archaeology

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorStovbukha Rostyslav
dc.contributor.authorСтовбуха Ростислав
dc.date.accessioned2026-05-28T10:45:13Z
dc.date.available2026-05-28T10:45:13Z
dc.date.issued2026
dc.description.abstractThe study examines the current state and future prospects of integrating information technologies into archaeology. The aim of the paper is to analyze modern digital approaches – GIS, remote sensing, three-dimensional modeling, and artificial intelligence – and their implementation in archaeological practice. The methodology is based on a systematic analysis of leading publications and projects in the field, as well as the comparison of theoretical sources and real-world application cases. Recent academic publications, reports of international projects, and specialized web resources were analyzed. A systematic approach was applied: data from publications were synthesized, facts were verified using primary sources (peer-reviewed articles, conference proceedings, and reports of COST actions), and key trends were generalized. Particular attention was paid to the critical selection of examples with documented results (supported, among others, by the active knowledge-exchange networks such as the MAIA Project and similar initiatives). The scientific novelty of the study lies in a comprehensive review of the most recent trends – from LiDAR technologies to machine learning algorithms – and in the critical assessment of their interaction and limitations in archaeological research. The main results demonstrate the widespread adoption of GIS for spatial analysis of archaeological landscapes, the extensive use of high-precision 3D technologies (aerial photography, photogrammetry, and LiDAR) for detecting hidden archaeological sites, the growing application of unmanned aerial vehicles and neural networks for object identification, as well as the active implementation of FAIR principles for archaeological data management. At the same time, several challenges are identified: the need for long-term preservation of archaeological data, ethical concerns (including confidentiality of site locations and potential data bias), and the necessity for appropriate professional training. The conclusions confirm that digital archaeology is shaping a new paradigm: it opens unprecedented opportunities for discoveries and analysis, but requires interdisciplinary approaches and strict adherence to data management standards
dc.description.abstractВ дослідженні розглядається сучасний стан та перспективи інтеграції інформаційних технологій в археології. Метою роботи є аналіз новітніх цифрових підходів – ГІС, дистанційного зондування, тривимірного моделювання та штучного інтелекту – і їхнього впровадження у практику археології. Методологія базується на системному аналізі провідних публікацій та проєктів у галузі, порівнянні теоретичних джерел і реальних прикладів застосування. Проаналізовано новітні академічні публікації, звіти міжнародних проєктів і веб-ресурси галузі. Використано системний підхід: синтезовано дані з публікацій, проведено верифікацію фактів за первинними джерелами (рецензованими статтями, матеріалами конференцій, звітами COST-акцій) і узагальнено ключові тренди. При цьому особлива увага приділена критичному відбору прикладів із реальними результатами (завдяки активній підтримці проєкту MAIA та інших мереж з обміну знаннями). Наукова новизна полягає в комплексному огляді найновіших тенденцій (від Лідару до алгоритмів машинного навчання) і критичному осмисленні їхнього взаємовпливу та обмежень у археологічних дослідженнях. Основні результати свідчать про масове впровадження ГІС для просторового аналізу археологічного ландшафту, широке використання високоточних 3D-технологій (аерофотозйомка, фотограмметрія, LiDAR) для виявлення прихованих пам’яток, зростаюче застосування безпілотників і нейромереж для ідентифікації об’єктів, а також активне впровадження принципів FAIR для управління археологічними даними. Водночас ідентифіковано виклики: необхідність довгострокового збереження археоданих, етичні питання (конфіденційність місцезнаходжень, упередження у даних) та потребу відповідної підготовки фахівців. Висновки підтверджують, що цифрова археологія формує нову парадигму: вона відкриває безпрецедентні можливості для відкриттів і аналізу, але вимагає міждисциплінарних підходів і жорсткого дотримання стандартів управління даними.
dc.identifier.citationStovbukha R. Current State and Prospects of Using Information Systems in Archaeology [Теxt] / R. Stovbukha // Консенсус : науковий журнал / Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка. – 2026. – № 1. – С. 49–55. – DOI: oi.org/10.31110/consensus/2026-01/049-055
dc.identifier.doi10.31110/consensus/2026-01/049-055
dc.identifier.orcid0009-0002-7955-9677
dc.identifier.urihttps://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/18315
dc.language.isoen
dc.subjectinformation systems
dc.subjectdigital technologies
dc.subjectgeographic information systems (GIS)
dc.subjectLiDAR
dc.subjectunmanned aerial vehicles (UAVs)
dc.subjectartificial intelligence (AI)
dc.subjectFAIR principles
dc.subjectremote sensing
dc.subjectінформаційні системи
dc.subjectцифрові технології
dc.subjectгеоінформаційні системи (ГІС)
dc.subjectбезпілотні літальні апарати (БПЛА)
dc.subjectштучний інтелект (ШІ)
dc.subjectFAIR
dc.subjectдистанційне зондування
dc.titleCurrent State and Prospects of Using Information Systems in Archaeology
dc.title.alternativeСучасний стан і перспективи використання інформаційних систем в археології
dc.typeArticle
dc.udc.udc409:004
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
Stovbukha.pdf
Розмір:
228.7 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
2.9 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити
Зібрання
Консенсус