Українська трубна школа: персональний вимір виконавської традиції
Вантажиться...
Дата
2026
Автори
Тарарак Юрій Петрович
Tararak Yurii Petrovych
Подольчук Володимир Васильович
Podolchuk Volodymyr Vasylovych
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Трансформаційні процеси в сучасній українській трубній школі в статті розглянуто під впливом глобалізації, цифровізації та підвищення академічної мобільності. Авторами запропоновано переосмислення традиційного розуміння «виконавської школи» як замкненої територіальної структури. Натомість пропонується її сприйняття як мережевої моделі, де визначальним стає персональний вимір професійного становлення музиканта. Нові теоретичні ракурси аналізу національної виконавської традиції унаочнюють розмивання кордонів між локальними осередками (київським, львівським, одеським, харківським та ін.). Концепція «невидимого коледжу», запропонована А. Зуккалою, адаптується до аналізу трубного мистецтва України. В її межах виконавська школа розглядається як неформальна мережа фахових комунікацій, що тримається на персональних зв’язках, спільному володінні технологіями гри та активному обміні досвідом поза межами офіційних інституцій. Стаття доводить, що сучасний трубач будує свою професійну ідентичність власноруч, акумулюючи знання від декількох наставників, інтегруючи досвід роботи в різних оркестрових колективах та використовуючи глобальні цифрові ресурси. Окремим блоком у статті представлено аналіз творчих траєкторій її авторів, чиї біографії є репрезентативними прикладами, що ілюструють взаємопроникнення виконавських традицій різних регіональних центрів України та закордоння. Доведено, що навіть за умови отримання освіти в межах одного міста, виконавець залишається суб’єктом мультикультурних впливів через своїх наставників, які транслюють учням синтезований досвід. Обґрунтовано, що українська трубна школа еволюціонує від моделі територіальної прив’язаності до системи персоналізованого досвіду, де локальні особливості стають динамічними елементами загальнонаціонального процесу. Висновки статті підкреслюють, що децентралізація традиції та перехід до мережевої моделі «невидимого коледжу» забезпечують життєздатність та конкурентність українського духового мистецтва у світовому культурному просторі.
The article examines transformational processes in the modern Ukrainian trumpet school under the influence of globalization, digitalization, and increased academic mobility. The authors’ approach involves a fundamental rethinking of the traditional understanding of a «performing school» as a closed territorial structure. Instead, it is proposed to view it as a network model, where the personal dimension of a musician’s professional development becomes the decisive factor. New theoretical perspectives on the analysis of the national performing tradition illustrate the blurring of boundaries between local centers (Kyiv, Lviv, Odesa, Kharkiv, etc.). The concept of the «invisible college», proposed by A. Zuccala, is adapted to the analysis of trumpet art in Ukraine. Within its framework, a performing school is regarded as an informal network of professional communications maintained through personal connections, shared mastery of playing technologies, and an active exchange of experience beyond official institutions. The article proves that the modern trumpeter builds their professional identity firsthand, accumulating knowledge from several mentors, integrating experience from working in various orchestral ensembles, and utilizing global digital resources. A separate section of the article presents an analysis of the creative trajectories of its authors, whose biographies serve as representative examples illustrating the interpenetration of performing traditions from different regional centers in Ukraine and abroad. It is demonstrated that even if a student receives their entire education within a single city, the performer remains a subject of multicultural influences through their mentors, who transmit a synthesized experience to their pupils. The study substantiates that the Ukrainian trumpet school is evolving from a model of territorial attachment to a system of personalized experience, where local characteristics become dynamic elements of a unified national process. The article’s conclusions emphasize that the decentralization of tradition and the transition to the «invisible college» network model ensure the viability and competitiveness of Ukrainian brass art in the global cultural space.
The article examines transformational processes in the modern Ukrainian trumpet school under the influence of globalization, digitalization, and increased academic mobility. The authors’ approach involves a fundamental rethinking of the traditional understanding of a «performing school» as a closed territorial structure. Instead, it is proposed to view it as a network model, where the personal dimension of a musician’s professional development becomes the decisive factor. New theoretical perspectives on the analysis of the national performing tradition illustrate the blurring of boundaries between local centers (Kyiv, Lviv, Odesa, Kharkiv, etc.). The concept of the «invisible college», proposed by A. Zuccala, is adapted to the analysis of trumpet art in Ukraine. Within its framework, a performing school is regarded as an informal network of professional communications maintained through personal connections, shared mastery of playing technologies, and an active exchange of experience beyond official institutions. The article proves that the modern trumpeter builds their professional identity firsthand, accumulating knowledge from several mentors, integrating experience from working in various orchestral ensembles, and utilizing global digital resources. A separate section of the article presents an analysis of the creative trajectories of its authors, whose biographies serve as representative examples illustrating the interpenetration of performing traditions from different regional centers in Ukraine and abroad. It is demonstrated that even if a student receives their entire education within a single city, the performer remains a subject of multicultural influences through their mentors, who transmit a synthesized experience to their pupils. The study substantiates that the Ukrainian trumpet school is evolving from a model of territorial attachment to a system of personalized experience, where local characteristics become dynamic elements of a unified national process. The article’s conclusions emphasize that the decentralization of tradition and the transition to the «invisible college» network model ensure the viability and competitiveness of Ukrainian brass art in the global cultural space.
Опис
Ключові слова
українська трубна школа, виконавська традиція, персональний вимір, глобалізація, музична педагогіка, академічна мобільність, Ukrainian trumpet school, performing tradition, personal dimension, globalization, music pedagogy, academic mobility, invisible college
Бібліографічний опис
Тарарак Ю. Українська трубна школа: персональний вимір виконавської традиції [Текст] / Ю. Тарарак, В. Подольчук // Слобожанські мистецькі студії : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [редкол.: О. К. Зав’ялова, С. Бєдарєва, Л. Вікаріуш та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2026. – Вип. 2 (11). – С. 191–194. – DOI: https://doi.org/10.32782/art/2026.2.33