Language as One of the Key Factors of National Identity Through The Prism of Language Referendums in the Usa 1980-2002
Вантажиться...
Дата
2023
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
The article analyzes the language issue in some American states in the last quarter of the ХХ beginning of the ХХІ century as one of the factors of national identity. The authors put forward the thesis that the factor of the English language is one of the starting points in terms of selfidentification as an American. It was determined that the majority of American states were bilingual, as a result of which it was allowed to maintain state documentation in two or three languages. At the same time, a significant part of Americans determined that the language of Americans is English, and therefore it is necessary to recognize a single official language for state document circulation, teaching in educational institutions, etc. The presented processes became especially vivid in the southern states, where there were significant centers of the non-Englishspeaking population associated with continuous migration from Latin American countries. Partial Latinization of some states in the middle of the ХХ century. led to growing protests from the English-speaking population, which sometimes took the form of xenophobia. As a result, several referendums were initiated, which demonstrated the position of society regarding the English language, its status as an identifier of the nation. The authors of the article note that although the language referendums were intended to improve the work of state bodies, to unify the documentation procedure in the states, in practice they led to their radical interpretation and the prohibition of the use of any language other than English not only at the state level, but also in everyday practices. As a result, referendum decisions have sometimes forced linguistic minorities to reconsider their own criteria for identifying themselves as citizens of the United States. In this case, the knowledge and use of the English language becomes a significant factor in the processes of American self identification.
У статті здійснено аналіз мовного питання у деяких американських штатах в останній чверті ХХ – початку ХХІ ст., як одного із факторів національної ідентичності. Авторами висувається теза про фактор англійської мови, як один з вихідних у плані ідентифікації себе у якості американця. Визначено, що більшість американських штатів мали білінгвістичний характер, унаслідок чого дозволялось ведення державної документації двома-трьома мовами. Водночас, значна частина американців визначали, що мовою американців є англійська, а отже необхідно визнати єдину офіційну мову для державного документообігу, викладання у навчальних установах тощо. Особливо яскравий прояв подані процеси набули у південних штатах, в яких були наявні значні осередки не англомовного населення, пов’язаних із безперервною міграцією з країн Латинської Америки. Часткова латинізація деяких штатів у середині ХХ ст. призвела до зростання протестів з боку англомовного населення, яке подеколи набувало характеру ксенофобії. У результаті було ініційовано декілька референдумів, які продемонстрували позицію суспільства стосовно англійської мови, її статусу, як ідентифікатора нації. Автори статті відзначають, що хоча мовні референдуми і ставили за мету поліпшити роботу державних органів, уніфікувати процедуру ведення документації у штатах, на практиці призводили до їх радикального трактування та заборони використання будь-якої мови, окрім англійської не тільки на рівні державному, але й у повсякденних практиках. Як результат, прийняті на референдумах рішення, подеколи змушували мовні меншини переглянути власні критерії ідентифікації себе, як громадянина Сполучених Штатів. В такому разі знання та використання англійської мови, стає визначним фактором в процесах самоідентифікації американця.
У статті здійснено аналіз мовного питання у деяких американських штатах в останній чверті ХХ – початку ХХІ ст., як одного із факторів національної ідентичності. Авторами висувається теза про фактор англійської мови, як один з вихідних у плані ідентифікації себе у якості американця. Визначено, що більшість американських штатів мали білінгвістичний характер, унаслідок чого дозволялось ведення державної документації двома-трьома мовами. Водночас, значна частина американців визначали, що мовою американців є англійська, а отже необхідно визнати єдину офіційну мову для державного документообігу, викладання у навчальних установах тощо. Особливо яскравий прояв подані процеси набули у південних штатах, в яких були наявні значні осередки не англомовного населення, пов’язаних із безперервною міграцією з країн Латинської Америки. Часткова латинізація деяких штатів у середині ХХ ст. призвела до зростання протестів з боку англомовного населення, яке подеколи набувало характеру ксенофобії. У результаті було ініційовано декілька референдумів, які продемонстрували позицію суспільства стосовно англійської мови, її статусу, як ідентифікатора нації. Автори статті відзначають, що хоча мовні референдуми і ставили за мету поліпшити роботу державних органів, уніфікувати процедуру ведення документації у штатах, на практиці призводили до їх радикального трактування та заборони використання будь-якої мови, окрім англійської не тільки на рівні державному, але й у повсякденних практиках. Як результат, прийняті на референдумах рішення, подеколи змушували мовні меншини переглянути власні критерії ідентифікації себе, як громадянина Сполучених Штатів. В такому разі знання та використання англійської мови, стає визначним фактором в процесах самоідентифікації американця.
Опис
Ключові слова
national identity, self-identific, language policy, language issue, bilingual, національна ідентичність, самоідентифікація, мовна політика, мовне питання, білінгвістичний регіон, референдум, державна мова
Бібліографічний опис
Kazakov Н. Language as One of the Key Factors of National Identity Through The Prism of Language Referendums in the Usa 1980-2002 [Теxt] / Н. Kazakov // Консенсус : науковий журнал / Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка. – 2023. – № 2. – С. 148–156. – DOI: 10.31110/consensus/2023-02/148-156