Теоретичні підходи до класифікації термінів на позначення дипломатичних агентів у сучасній стандартній арабській мові
Вантажиться...
Дата
2026
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Гельветика
Анотація
Статтю присвячено теоретичному осмисленню підходів до класифікації термінів на позначення дипломатичних агентів у сучасній стандартній арабській мові. Дипломатичні агенти розглянуто як осіб, уповноважених державою представляти її у зовнішніх зносинах, а відповідну термінологію – як спеціалізовану ділянку лексики, що обслуговує сферу міждержавного спілкування й водночас реалізується засобами арабської мовної системи. Актуальність теми зумовлена відсутністю єдиної загальновизнаної класифікації цієї термінології та потребою узгодити внутрішньомовні критерії впорядкування з нормами міжнародного права й дипломатичного протоколу. У роботі послідовно схарактеризовано три теоретичні підходи: логіко-поняттєвий, за яким терміни впорядковують відповідно до структури позначуваних понять; ономасіологічний, що групує терміни за спільністю виконуваної агентом функції; лексико-семантичний, що враховує відношення гіперо-гіпонімії та антонімії між термінами. Для кожного підходу визначено теоретичне підґрунтя, класифікаційний критерій і межі застосовності, а також наведено відповідний арабський термінологічний матеріал. Особливу увагу приділено співвідношенню лінгвістичної класифікації з нормативно-правовою типологією дипломатичних агентів, закріпленою Віденською конвенцією про дипломатичні зносини 1961 року. Обґрунтовано, що жоден із підходів не є самодостатнім і що вичерпний опис досліджуваної термінології можливий лише за умови їх взаємодоповнювального застосування: той самий термін залежно від обраного критерію потрапляє до різних класів, а тому цілісна характеристика терміносистеми потребує поєднання поняттєвого, функційного та лексико-семантичного вимірів. Установлено також, що статусна ієрархія глав представництв, задана нормою права, накладається на мовну класифікацію й почасти визначає її. Практична цінність результатів дослідження полягає в можливості їх використання під час укладання арабсько-українських і українсько-арабських термінологічних словників, у практиці перекладу дипломатичних документів, а також у викладанні курсів з арабської мови, дипломатичного дискурсу, термінознавства та міжкультурної комунікації. Запропоновані теоретичні підходи можуть бути використані в подальших лінгвістичних дослідженнях арабської дипломатичної термінології, а також у підготовці фахівців-арабістів, перекладачів і працівників дипломатичної служби.
The article is devoted to a theoretical examination of approaches to the classification of terms denoting diplomatic agents in Modern Standard Arabic. Diplomatic agents are regarded as persons authorized by the state to represent it in external relations, while the corresponding terminology is treated as a specialized lexical domain serving the sphere of interstate communication and simultaneously realized through the resources of the Arabic language system. The relevance of the study stems from the absence of a single generally accepted classification of this terminology and the need to reconcile intralinguistic classification criteria with the norms of international law and diplomatic protocol. The study consistently characterizes three theoretical approaches: the logical-conceptual approach, according to which terms are organized in accordance with the structure of the concepts they denote; the onomasiological approach, which groups terms according to the common functions performed by diplomatic agents; the lexico-semantic approach, which takes into account relations of hypernymy–hyponymy and antonymy between terms. For each approach, its theoretical foundation, classificatory criterion, and scope of applicability are identified, and relevant Arabic terminological material is provided. Particular attention is paid to the relationship between linguistic classification and the legal typology of diplomatic agents established by the 1961 Vienna Convention on Diplomatic Relations. The analysis demonstrates that none of the approaches is self-sufficient and that a comprehensive description of the terminology under study is possible only through their complementary application. Depending on the selected classificatory criterion, the same term may belong to different classes; therefore, a comprehensive characterization of the terminological system requires the integration of conceptual, functional, and lexico-semantic perspectives. It is also established that the status hierarchy of heads of diplomatic missions, determined by legal norms, is reflected in and partially shapes the linguistic classification. The practical significance of the research lies in the possibility of applying its results to the compilation of Arabic-Ukrainian and Ukrainian-Arabic terminological dictionaries, the translation of diplomatic documents, and the teaching of courses in the Arabic language, diplomatic discourse, terminology studies, and intercultural communication. The proposed theoretical approaches may also be used in further linguistic research on Arabic diplomatic terminology and in the training of Arabists, translators, and diplomatic personnel.
The article is devoted to a theoretical examination of approaches to the classification of terms denoting diplomatic agents in Modern Standard Arabic. Diplomatic agents are regarded as persons authorized by the state to represent it in external relations, while the corresponding terminology is treated as a specialized lexical domain serving the sphere of interstate communication and simultaneously realized through the resources of the Arabic language system. The relevance of the study stems from the absence of a single generally accepted classification of this terminology and the need to reconcile intralinguistic classification criteria with the norms of international law and diplomatic protocol. The study consistently characterizes three theoretical approaches: the logical-conceptual approach, according to which terms are organized in accordance with the structure of the concepts they denote; the onomasiological approach, which groups terms according to the common functions performed by diplomatic agents; the lexico-semantic approach, which takes into account relations of hypernymy–hyponymy and antonymy between terms. For each approach, its theoretical foundation, classificatory criterion, and scope of applicability are identified, and relevant Arabic terminological material is provided. Particular attention is paid to the relationship between linguistic classification and the legal typology of diplomatic agents established by the 1961 Vienna Convention on Diplomatic Relations. The analysis demonstrates that none of the approaches is self-sufficient and that a comprehensive description of the terminology under study is possible only through their complementary application. Depending on the selected classificatory criterion, the same term may belong to different classes; therefore, a comprehensive characterization of the terminological system requires the integration of conceptual, functional, and lexico-semantic perspectives. It is also established that the status hierarchy of heads of diplomatic missions, determined by legal norms, is reflected in and partially shapes the linguistic classification. The practical significance of the research lies in the possibility of applying its results to the compilation of Arabic-Ukrainian and Ukrainian-Arabic terminological dictionaries, the translation of diplomatic documents, and the teaching of courses in the Arabic language, diplomatic discourse, terminology studies, and intercultural communication. The proposed theoretical approaches may also be used in further linguistic research on Arabic diplomatic terminology and in the training of Arabists, translators, and diplomatic personnel.
Опис
Ключові слова
дипломатична термінологія, дипломатичні агенти, класифікація термінів, теоретичні підходи, сучасна стандартна арабська мова, diplomatic terminology, diplomatic agents, classification of terms, theoretical approaches, Modern Standard Arabic
Бібліографічний опис
Нечипоренко І. Теоретичні підходи до класифікації термінів на позначення дипломатичних агентів у сучасній стандартній арабській мові [Текст] / І. Нечипоренко // Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України ; Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; гол. ред. О. М. Рудь ; редкол.: Т. О. Алексахіна, О. О. Балабан, Л. М. Горболіс [та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2026. – Вип. 14. – С. 05–08. – DOI: https://doi.org/10.32782/philspu/2026.14.1