Дослідження соціально-психологічні чинників подружніх конфліктів у сім’ях військовослужбовців під час війни

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorУсик Дмитро Борисович
dc.contributor.authorКайдалова Альбіна Володимирівна
dc.contributor.authorUsyk Dmytro Borysovych
dc.contributor.authorKaidalova Albina Volodymyrivna
dc.date.accessioned2026-07-09T12:02:36Z
dc.date.available2026-07-09T12:02:36Z
dc.date.issued2025
dc.description.abstractУ статті здійснено поглиблений теоретико-емпіричний аналіз соціально-психологічних чинників, що визначають природу та динаміку подружніх конфліктів у сім’ях військовослужбовців у період війни. Сім’я військовослужбовця розглядається як система з порушеною рівновагою, у якій зовнішні стресори війни викликають трансформацію внутрішніх структурних та комунікативних механізмів. Концептуально доведено, що хронічний стрес та психотравмувальні події активують механізми дезадаптивного копінгу, знижують здатність до емоційної регуляції та погіршують якість подружньої комунікації. Функціонування подружжя аналізується крізь призму теорії прив’язаності, яка пояснює появу емоційного дистанціювання, зниження довіри та порушення базових патернів близькості через постійну небезпеку й невизначеність. Розглянуто рольову теорію, відповідно до якої тривала відсутність військовослужбовця та перевантаження партнера обов’язками спричинює дезінтеграцію сімейних ролей і посилення внутрішньосистемних суперечностей. Емпіричне дослідження, підтвердило теоретичні висновки: домінування хронічного стресу, емоційної нестабільності, високого рівня тривожності та ролевого перевантаження формує основу конфліктогенних процесів. У військовослужбовців виявлено ознаки бойового стресу, труднощі реадаптації після ротацій і тенденцію до уникання емоційного контакту, описану в моделях стресу та емоційного виснаження. У дружин зафіксовано симптоми вторинної травматизації, напруження очікування та зниження ресурсності. Конфлікти у таких сім’ях часто набувають латентного характеру, що узгоджується з моделлю «прихованих конфліктів», де домінують непроговорені переживання, уникання комунікації та поступове емоційне охолодження. Теоретично доведено, що саме порушення емоційного обміну виступає ключовим чинником руйнування стабільності шлюбної системи у період воєнних загроз. Практична значущість роботи полягає у визначенні напрямів психологічної підтримки військових родин. Обґрунтовано необхідність впровадження програм розвитку адаптивних копінг-стратегій, відновлення емоційної близькості, стабілізації сімейних ролей, профілактики вторинної травматизації та формування ресурсних моделей подолання стресу. Теоретично збагачена інтерпретація результатів створює підґрунтя для подальших міждисциплінарних досліджень військових сімей у контексті тривалих соціальних криз.
dc.description.abstractThe article presents an in-depth theoretical and empirical analysis of the social and psychological factors that determine the nature and dynamics of marital conflicts in the families of military personnel during wartime. The military family is viewed as a system with a disturbed balance, in which external wartime stressors provoke transformations of internal structural and communicative mechanisms. It is conceptually demonstrated that chronic stress and psychotraumatic events activate maladaptive coping mechanisms, reduce emotional regulation capacity, and diminish the quality of marital communication. The functioning of the marital dyad is analyzed through the lens of attachment theory, which explains the emergence of emotional distancing, decreased trust, and disruptions of basic patterns of intimacy caused by constant danger and uncertainty. Role theory is also considered, indicating that prolonged absence of the servicemember and the partner’s overload with responsibilities lead to the disintegration of family roles and intensification of intra-systemic contradictions. The empirical study confirmed the theoretical assumptions: the dominance of chronic stress, emotional instability, high anxiety levels, and role overload form the core of conflictogenic processes. Military personnel demonstrated signs of combat stress, difficulties with readaptation after rotations, and a tendency to avoid emotional contact, which corresponds to established models of stress and emotional exhaustion. The wives showed symptoms of secondary traumatization, tension associated with waiting, and reduced psychological resources. Conflicts in such families often take on a latent character, consistent with the “hidden conflict” model, where unspoken emotions, communication avoidance, and gradual emotional disengagement predominate. Theoretically, it is shown that disturbances in emotional exchange serve as a key factor undermining the stability of the marital system under wartime threats. The practical significance of the study lies in identifying directions for psychological support for military families. The authors substantiate the need for implementing programs aimed at developing adaptive coping strategies, restoring emotional closeness, stabilizing family roles, preventing secondary traumatization, and strengthening resource-based models of stress management. The theoretically enriched interpretation of the findings forms a basis for further interdisciplinary research on military families in the context of prolonged social crises.
dc.identifier.citationУсик, Д. Б. Дослідження соціально-психологічні чинників подружніх конфліктів у сім’ях військовослужбовців під час війни [Текст] / Д. Б. Усик, А. В. Кайдалова // Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія : науковий журнал / Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [редкол: С. Б. Кузікова (гол. ред.), А. В. Вертель, А. Н. Гірняк, І. А. Гуляс та ін.]. – Суми : ВД «Гельветика», 2025. – Вип. 2. – С. 174–178. – DOI: https://doi.org/10.32782/psyspu/2025.2.30
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.32782/psyspu/2025.2.30
dc.identifier.orcidhttps://orcid.org/0000-0002-1350-5847
dc.identifier.orcidhttps://orcid.org/0009-0006-1416-5131
dc.identifier.urihttps://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/18606
dc.language.isouk
dc.publisherВидавничий дім «Гельветика»
dc.subjectподружній конфлікт
dc.subjectсоціально-психологічні чинники
dc.subjectсім’я військовослужбовця
dc.subjectвійна
dc.subjectстрес
dc.subjectадаптація
dc.subjectкомунікація
dc.subjectемоційна підтримка
dc.subjectmarital conflict
dc.subjectsocio-psychological factors
dc.subjectmilitary family
dc.subjectwar
dc.subjectstress
dc.subjectadaptation
dc.subjectcommunication
dc.subjectemotional support
dc.titleДослідження соціально-психологічні чинників подружніх конфліктів у сім’ях військовослужбовців під час війни
dc.title.alternativeResearch on Social-Psychological Factors of Marriage Conflict in the Families of Military Servicemen During the War
dc.typeArticle
dc.udc.udc159.9 : 316.356.2 : 355.48
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
Usyk_174-179.pdf
Розмір:
419.61 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
2.9 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити
Зібрання
Слобожанський науковий вісник. Серія Психологія