Development of Self-Organization of Educational Activities of Applicants with Special Educational Needs as a Prerequisite for Increasing Human Capital
Вантажиться...
Дата
2025
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
СумДПУ імені А. С.Макаренка
Анотація
The formation of inclusive education becomes a pivotal focus for contemporary education systems of higher education institutions that aim to provide equal sharing of knowledge and education, strengthening student human capital formation. In this context, the capacity of applicants presenting special educational needs to properly organize their educational activities is of fundamental importance for success in achieving permanent academic and professional achievements. However, despite the growing attention to the issue of inclusive educational policies, there is a lack of empirical research on the contribution of self-organization of learning activities to the development of human capital within inclusive educational environments. The purpose of this study is to investigate the role of self-organization of educational activities among the applicants with special educational needs as a prerequisite for increasing human capital among applicants with special educational needs in higher education systems. The methodology used for research is an accumulation of pedagogy and econometric modeling. The study uses a 4 stages methodology that involves conceptual analysis, systematization of data, construction of econometric models and comparative empirical analysis. The empirical analysis is focused on three European countries, namely Ukraine, Poland, and Germany, over the period 2020-2025. A two-stage econometric model was used to estimate the role of institutional factors and learning behavior of students in human capital formation. The model was estimated by two stage least square (2SLS) method. The empirical results confirm a strong positive relationship of self-organization of educational activities with human capital formation. The estimated coefficient for the self-organization variable was 0.463, and the model showed a high explanation power with an R2 value of 0.81. Comparative analysis shows that Germany shows the highest indicators of self-organization and human capital development, namely 0.88 and 0.92 respectively in 2025. Of all countries, Poland shows stable growth, Ukraine is the one with the most dynamic improvement, with the index of self-organization rising from 0.52 in 2020 to 0.66 in 2025. The results show that the enhancement of self-regulated learning competencies in conjunction with inclusive educational contexts and digital accessibility is a major factor in the reinforcement of human capital of applicants with special educational needs. The study brings into focus the importance of integrating pedagogical strategies that are conducive for autonomy, digital competencies and also institutional support in order to increase the effectiveness of higher education inclusive systems.
Формування інклюзивної освіти стає ключовим напрямком для сучасних систем освіти вищих навчальних закладів, які прагнуть забезпечити рівний розподіл знань та освіти, зміцнюючи формування людського капіталу студентів. У цьому контексті здатність абітурієнтів з особливими освітніми потребами належним чином організовувати свою освітню діяльність має фундаментальне значення для успіху в досягненні постійних академічних та професійних досягнень. Однак, незважаючи на зростаючу увагу до питання інклюзивної освітньої політики, бракує емпіричних досліджень щодо внеску самоорганізації навчальної діяльності в розвиток людського капіталу в інклюзивному освітньому середовищі. Метою цього дослідження є вивчення ролі самоорганізації освітньої діяльності серед абітурієнтів з особливими освітніми потребами як передумови для збільшення людського капіталу серед абітурієнтів з особливими освітніми потребами у системах вищої освіти. Методологія, що використовується для дослідження, є поєднанням педагогіки та економетричного моделювання. У дослідженні використовується 4-етапна методологія, яка включає концептуальний аналіз, систематизацію даних, побудову економетричних моделей та порівняльний емпіричний аналіз. Емпіричний аналіз зосереджений на трьох європейських країнах, а саме Україні, Польщі та Німеччині, протягом періоду 2020-2025 років. Для оцінки ролі інституційних факторів та навчальної поведінки студентів у формуванні людського капіталу було використано двоетапну економетричну модель. Модель оцінювалася двоетапним методом найменших квадратів (2SLS). Емпіричні результати підтверджують сильний позитивний зв'язок самоорганізації освітньої діяльності з формуванням людського капіталу. Розрахунковий коефіцієнт для змінної самоорганізації становив 0,463, а модель показала високу пояснювальну силу зі значенням R2 0,81. Порівняльний аналіз показує, що Німеччина демонструє найвищі показники самоорганізації та розвитку людського капіталу, а саме 0,88 та 0,92 відповідно у 2025 році. З усіх країн Польща демонструє стабільне зростання, Україна має найдинамічніше покращення, індекс самоорганізації якого зріс з 0,52 у 2020 році до 0,66 у 2025 році. Результати показують, що підвищення саморегульованих навчальних компетенцій у поєднанні з інклюзивним освітнім контекстом та цифровою доступністю є основним фактором у зміцненні людського капіталу абітурієнтів з особливими освітніми потребами. Дослідження акцентує увагу на важливості інтеграції педагогічних стратегій, що сприяють розвитку автономії, цифрових компетенцій, а також інституційної підтримки, з метою підвищення ефективності інклюзивних систем вищої освіти.
Формування інклюзивної освіти стає ключовим напрямком для сучасних систем освіти вищих навчальних закладів, які прагнуть забезпечити рівний розподіл знань та освіти, зміцнюючи формування людського капіталу студентів. У цьому контексті здатність абітурієнтів з особливими освітніми потребами належним чином організовувати свою освітню діяльність має фундаментальне значення для успіху в досягненні постійних академічних та професійних досягнень. Однак, незважаючи на зростаючу увагу до питання інклюзивної освітньої політики, бракує емпіричних досліджень щодо внеску самоорганізації навчальної діяльності в розвиток людського капіталу в інклюзивному освітньому середовищі. Метою цього дослідження є вивчення ролі самоорганізації освітньої діяльності серед абітурієнтів з особливими освітніми потребами як передумови для збільшення людського капіталу серед абітурієнтів з особливими освітніми потребами у системах вищої освіти. Методологія, що використовується для дослідження, є поєднанням педагогіки та економетричного моделювання. У дослідженні використовується 4-етапна методологія, яка включає концептуальний аналіз, систематизацію даних, побудову економетричних моделей та порівняльний емпіричний аналіз. Емпіричний аналіз зосереджений на трьох європейських країнах, а саме Україні, Польщі та Німеччині, протягом періоду 2020-2025 років. Для оцінки ролі інституційних факторів та навчальної поведінки студентів у формуванні людського капіталу було використано двоетапну економетричну модель. Модель оцінювалася двоетапним методом найменших квадратів (2SLS). Емпіричні результати підтверджують сильний позитивний зв'язок самоорганізації освітньої діяльності з формуванням людського капіталу. Розрахунковий коефіцієнт для змінної самоорганізації становив 0,463, а модель показала високу пояснювальну силу зі значенням R2 0,81. Порівняльний аналіз показує, що Німеччина демонструє найвищі показники самоорганізації та розвитку людського капіталу, а саме 0,88 та 0,92 відповідно у 2025 році. З усіх країн Польща демонструє стабільне зростання, Україна має найдинамічніше покращення, індекс самоорганізації якого зріс з 0,52 у 2020 році до 0,66 у 2025 році. Результати показують, що підвищення саморегульованих навчальних компетенцій у поєднанні з інклюзивним освітнім контекстом та цифровою доступністю є основним фактором у зміцненні людського капіталу абітурієнтів з особливими освітніми потребами. Дослідження акцентує увагу на важливості інтеграції педагогічних стратегій, що сприяють розвитку автономії, цифрових компетенцій, а також інституційної підтримки, з метою підвищення ефективності інклюзивних систем вищої освіти.
Опис
Ключові слова
inclusive education, self-organization of learning, special educational needs, human capital development, higher education systems, digital learning environment, econometric modeling, інклюзивна освіта, самоорганізація навчання, особливі освітні потреби, розвиток людського капіталу, системи вищої освіти, цифрове навчальне середовище, економетричне моделювання
Бібліографічний опис
Development of Self-Organization of Educational Activities of Applicants with Special Educational Needs as a Prerequisite for Increasing Human Capital [Техt] / А. Artemenko, О. Skyba, К. Shafranova, К. Bataieva // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний ун-т ім. А. С. Макаренка ; [редкол.: А. А. Сбруєва, М. А. Бойченко, О. А. Біда та ін.]. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2025. – № 5 (145). – С. 409–429. – DOI: 10.24139/2312-5993/2025.05/409-429