Творча постать Павла Якубчика в історії духового виконавства Вінниччини
Вантажиться...
Дата
2026
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Стаття присвячена постаті Павла Олександровича Якубчика – педагога, який фактично вибудував професійний фундамент подільської духової школи. Сьогодні, коли регіональні мистецькі центри України переживають болісну трансформацію, вкрай важливо встигнути зафіксувати та осмислити як саме гартувалося виконавство на мідних духових інструментах у регіоні, що тривалий час лишався на периферії наукового дискурсу. В основі статті – особистий досвід навчання в класі Павла Якубчика автора статті, доповнений масивом архівних документів та спогадами його колег. Простежено професійний шлях педагога: сплав армійської дисципліни та тонкого музичного психологізму став «золотим стандартом» авторської методики викладача. Особливо цінним був його внесок у початкову мистецьку освіту. Павло Олександрович майстерно поєднував ролі наставника, вдумливого диригента та лідера, здатного згуртувати навколо себе молодь. Виокремлено ключові принципи «класу Якубчика», що не втрачають актуальності й досі: безкомпромісну культуру звуку, стабільність інтонації, розвиток ансамблевого слуху та виховання універсального виконавця. Дослідження підкреслює: у часи соціальних зламів саме особистість Учителя виступає головним чинником збереження інституційної пам’яті та професійної честі. Висновки статті актуалізують важливість вивчення досвіду локальних «драйверів» духового мистецтва, що є вкрай важливим для оновлення сучасної музичної педагогіки та збереження неперервності української музично-педагогічної традиції.
The article is dedicated to Pavlo Oleksandrovych Yakubchyk, a prominent educator who effectively established the professional foundation for the entire Podillia wind school. Today, as Ukraine’s regional art centers undergo painful transformations, it is crucial to record and comprehend the precise development of brass performance in a region that has long remained on the periphery of scientific discourse. The study is based on the author’s personal experience as a student in Pavlo Yakubchyk’s class, supplemented by an extensive array of archival documents and interviews with colleagues. The educator’s professional journey is traced: the fusion of military discipline and profound musical psychologism became the «gold standard» of his original teaching methodology. His contribution to primary arts education was particularly significant. Pavlo Oleksandrovych masterfully combined the roles of mentor, insightful conductor, and a leader capable of uniting the youth. The article identifies the key principles of the «Yakubchyk class» that remain relevant today: uncompromising sound production culture, iron-clad intonation stability, development of ensemble hearing, and the cultivation of a versatile performer. The effectiveness of his pedagogical system is best illustrated by the successes of his students. Many of them are now leading soloists, orchestral musicians, and ensemble directors both in Ukraine and abroad. The study emphasizes that in times of social upheaval, it is the personality of the Teacher that serves as the primary factor in preserving institutional memory and professional integrity. The conclusions of the article highlight the importance of studying the experience of such local «drivers» of wind art, which is critical for the modernization of contemporary music pedagogy and the preservation of the continuity of the Ukrainian music-pedagogical tradition.
The article is dedicated to Pavlo Oleksandrovych Yakubchyk, a prominent educator who effectively established the professional foundation for the entire Podillia wind school. Today, as Ukraine’s regional art centers undergo painful transformations, it is crucial to record and comprehend the precise development of brass performance in a region that has long remained on the periphery of scientific discourse. The study is based on the author’s personal experience as a student in Pavlo Yakubchyk’s class, supplemented by an extensive array of archival documents and interviews with colleagues. The educator’s professional journey is traced: the fusion of military discipline and profound musical psychologism became the «gold standard» of his original teaching methodology. His contribution to primary arts education was particularly significant. Pavlo Oleksandrovych masterfully combined the roles of mentor, insightful conductor, and a leader capable of uniting the youth. The article identifies the key principles of the «Yakubchyk class» that remain relevant today: uncompromising sound production culture, iron-clad intonation stability, development of ensemble hearing, and the cultivation of a versatile performer. The effectiveness of his pedagogical system is best illustrated by the successes of his students. Many of them are now leading soloists, orchestral musicians, and ensemble directors both in Ukraine and abroad. The study emphasizes that in times of social upheaval, it is the personality of the Teacher that serves as the primary factor in preserving institutional memory and professional integrity. The conclusions of the article highlight the importance of studying the experience of such local «drivers» of wind art, which is critical for the modernization of contemporary music pedagogy and the preservation of the continuity of the Ukrainian music-pedagogical tradition.
Опис
Ключові слова
Павло Якубчик, духове виконавство, Вінниччина, мистецька освіта, педагогічна спадщина, мідні духові інструменти, музична школа, професійна спадкоємність, Pavlo Yakubchyk, brass performance, Vinnytsia region, art education, pedagogical heritage, brass instruments, music school, professional continuity
Бібліографічний опис
Кравчук Д. Творча постать Павла Якубчика в історії духового виконавства Вінниччини [Текст] / Є. Андрєєв // Слобожанські мистецькі студії : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [редкол.: О. К. Зав’ялова, С. Бєдарєва, Л. Вікаріуш та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2026. – Вип. 2 (11). – С. 109–113. – DOI: https://doi.org/10.32782/art/2026.2.19