Initiation of Teaching Decorative art on the Territory Of Ukraine Presented in Researches of Empire Period
Ескіз недоступний
Дата
2022
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
СумДПУ імені А. С.Макаренка
Анотація
The article reports the historiographic studies of organizing decorative art training on the territory of Ukraine in the XIX ‐ early XX century. The historiographical sources are analyzed and the development of the historiography of the outlined problem in the conditions of the Russian and Austro‐Hungarian empires is traced. Is established that the peculiar feature of the historiographical sources of the imperial time is mainly statistical and economical in nature. At the same time, it is stated that in the pre‐revolutionary historiography, the publication of methodological principles of training craftsmen in the field of decorative art was initiated. The information on the history of the formation and functioning of art education institutions was noted. Our analysis of historiographical sources of imperial time allows for a conclusion that from the second half of the nineteenth century attempts were made to scientifically analyze not only the development of traditional crafts of Ukrainians but also theoretical and methodological foundationsfor teaching artisansin the field of decorative art.
У статті розглянуто історіографію організації навчання декоративного мистецтва на теренах України ХІХ – початку ХХ століття. Проаналізовано історіографічні джерела й простежено розвиток історіографії окресленої проблеми в умовах Російської та Австро‐Угорської імперій. Мета статті – виявити й проаналізувати основні аспекти історіографічних джерел імперського періоду дослідження декоративного мистецтва й організації навчання ремісників художнього профілю на території України ХІХ – початку ХХ століття. Встановлено, що внаслідок реформ, проведених урядами Австро‐ Угорської та Російської імперій у другій половині ХІХ століття відбулися суттєві зрушення в системі освіти, які сприяли започаткуванню дослідження кустарних промислів. Відзначено, що осередки художніх промислів стали об’єктом вивчення органів державних установ, громадських товариств, науковців, діячів культури й освіти, а також економістів, статистів та інших. З’ясовано характерні риси історіографічних джерел імперського часу: мали переважно статистико‐економічний характер. Разом із тим, констатовано, що в дореволюційній історіографії започатковано публікації методичних засад навчання ремісників галузі декоративного мистецтва. Відзначено інформацію про історію становлення й функціонування закладів художньої освіти. З’ясовано внесок Харківської приватної художньої школи та активну діяльність засновниці закладу, художника‐педагога М. Раєвської‐Іванової, у формування системи підготовки майбутніх фахівців декоративного мистецтва. Показано, що у новітніх для досліджуваного періоду педагогічних методиках викладання образотворчого й декоративного мистецтва висвітлювали головні засади організації освітнього процесу. Зазначені відомості і матеріали у подальшому мали вплив на розвиток національної художньої освіти. На підставі аналізу історіографічних джерел імперського часу зроблено висновок, що від другої половини ХІХ століття здійснено спроби наукового аналізу розвитку традиційних промислів українців та теоретико‐методичних засад навчання ремісників галузі декоративного мистецтва.
У статті розглянуто історіографію організації навчання декоративного мистецтва на теренах України ХІХ – початку ХХ століття. Проаналізовано історіографічні джерела й простежено розвиток історіографії окресленої проблеми в умовах Російської та Австро‐Угорської імперій. Мета статті – виявити й проаналізувати основні аспекти історіографічних джерел імперського періоду дослідження декоративного мистецтва й організації навчання ремісників художнього профілю на території України ХІХ – початку ХХ століття. Встановлено, що внаслідок реформ, проведених урядами Австро‐ Угорської та Російської імперій у другій половині ХІХ століття відбулися суттєві зрушення в системі освіти, які сприяли започаткуванню дослідження кустарних промислів. Відзначено, що осередки художніх промислів стали об’єктом вивчення органів державних установ, громадських товариств, науковців, діячів культури й освіти, а також економістів, статистів та інших. З’ясовано характерні риси історіографічних джерел імперського часу: мали переважно статистико‐економічний характер. Разом із тим, констатовано, що в дореволюційній історіографії започатковано публікації методичних засад навчання ремісників галузі декоративного мистецтва. Відзначено інформацію про історію становлення й функціонування закладів художньої освіти. З’ясовано внесок Харківської приватної художньої школи та активну діяльність засновниці закладу, художника‐педагога М. Раєвської‐Іванової, у формування системи підготовки майбутніх фахівців декоративного мистецтва. Показано, що у новітніх для досліджуваного періоду педагогічних методиках викладання образотворчого й декоративного мистецтва висвітлювали головні засади організації освітнього процесу. Зазначені відомості і матеріали у подальшому мали вплив на розвиток національної художньої освіти. На підставі аналізу історіографічних джерел імперського часу зроблено висновок, що від другої половини ХІХ століття здійснено спроби наукового аналізу розвитку традиційних промислів українців та теоретико‐методичних засад навчання ремісників галузі декоративного мистецтва.
Опис
Ключові слова
formation of a system of training specialists in the field of decorative arts, historiographical analysis, формування системи підготовки фахівців галузі декоративного мистецтва, історіографічний аналіз
Бібліографічний опис
Nykyforov А. Initiation of Teaching Decorative art on the Territory Of Ukraine Presented in Researches of Empire Period [Техt] / А. Nykyforov // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний ун-т ім. А. С. Макаренка ; [редкол.: А. А. Сбруєва, М. А. Бойченко, О. А. Біда та ін.]. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2022. – № 7-8 (121-122). – С. 201–210. – DOI: 10.24139/2312-5993/2022.07‐08/201‐210