Особливості концертного жанру для традиційних духових і ударних інструментів із симфонічним оркестром кінця ХХ – початку ХХІ століття
Вантажиться...
Дата
2026
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
У статті здійснено комплексний аналіз розвитку концертного жанру для традиційних китайських духових інструментів у період після початку економічних реформ і впровадження політики відкритості в Китаї наприкінці ХХ століття. Суспільно-культурні трансформації цього часу зумовили суттєві зміни у світоглядних орієнтирах, естетичних уподобаннях та художньому мисленні митців, що безпосередньо вплинуло на музичну творчість. Особливу увагу приділено явищу другої хвилі закордонного навчання китайських композиторів, які після здобуття освіти в європейських країнах повернулися на батьківщину з новими професійними знаннями, композиційними техніками та розширеним уявленням про жанрово-стильові можливості сучасної музики. Проаналізовано діяльність представників так званого «п’ятого покоління» китайських композиторів, які стали ініціаторами активного оновлення національної інструментальної традиції. Їхня творчість позначена прагненням поєднати автентичні інтонаційні джерела, темброву специфіку традиційних духових інструментів і принципи сучасного європейського композиційного мислення. У результаті цього синтезу з’явилася значна кількість масштабних сольних концертів, що сприяло утвердженню нового етапу розвитку китайської інструментальної музики, орієнтованої на концертну форму як провідний жанровий формат. У дослідженні також підкреслюється важлива роль виконавців у процесі жанрової еволюції. Активна позиція солістів, їхня зацікавленість у створенні нового репертуару та вдосконаленні форм сценічного втілення сприяли інтенсифікації співпраці з композиторами. Інноваційний підхід передбачав не лише написання нових творів, а й пошук сучасних форматів презентації традиційних інструментів у різних оркестрових практиках. Визначено дві основні тенденції розвитку концертного жанру цього періоду: по-перше, створення концертів для традиційних духових інструментів у супроводі китайського народного оркестру; по-друге, інтеграція цих інструментів у структуру європейського симфонічного оркестру. Такий напрям засвідчує прагнення до міжкультурного діалогу, розширення тембрової палітри та формування нової моделі взаємодії національної традиції з глобальними музичними процесами. Зроблено висновок, що активізація композиторської та виконавської діяльності в зазначений період сприяла глибокій модернізації концертного жанру, переосмисленню ролі традиційних духових інструментів у сучасному мистецькому просторі та утвердженню їх як повноцінних учасників академічного концертного життя. Окреслені процеси свідчать про формування нової художньої парадигми, у якій поєднуються традиція, інновація та міжкультурна взаємодія.
The article provides a comprehensive analysis of the development of the concert genre for traditional Chinese wind instruments in the period after the start of economic reforms and the implementation of the policy of openness in China at the end of the 20th century. The socio-cultural transformations of this time led to significant changes in the worldview, aesthetic preferences and artistic thinking of artists, which directly affected musical creativity. Particular attention is paid to the phenomenon of the second wave of foreign education of Chinese composers, who, after receiving education in European countries, returned to their homeland with new professional knowledge, compositional techniques and an expanded understanding of the genre and style possibilities of modern music. The activity of representatives of the so-called “fifth generation” of Chinese composers, who became the initiators of the active renewal of the national instrumental tradition, is analyzed. Their work is marked by the desire to combine authentic intonational sources, the timbre specificity of traditional wind instruments and the principles of modern European compositional thinking. As a result of this synthesis, a significant number of large-scale solo concerts appeared, which contributed to the establishment of a new stage in the development of Chinese instrumental music, focused on the concert form as the leading genre format. The study also emphasizes the important role of performers in the process of genre evolution. The active position of soloists, their interest in creating a new repertoire and improving the forms of stage embodiment contributed to the intensification of cooperation with composers. The innovative approach involved not only writing new works, but also searching for modern formats for presenting traditional instruments in various orchestral practices. Two main trends in the development of the concert genre of this period have been identified: first, the creation of concerts for traditional wind instruments accompanied by a Chinese folk orchestra; second, the integration of these instruments into the structure of the European symphony orchestra. This trend testifies to the desire for intercultural dialogue, the expansion of the timbre palette, and the formation of a new model of interaction between national tradition and global musical processes. It is concluded that the intensification of composer and performing activities in the specified period contributed to the deep modernization of the concert genre, the rethinking of the role of traditional wind instruments in the modern artistic space and their establishment as full-fledged participants in academic concert life. The outlined processes indicate the formation of a new artistic paradigm that combines tradition, innovation and intercultural interaction
The article provides a comprehensive analysis of the development of the concert genre for traditional Chinese wind instruments in the period after the start of economic reforms and the implementation of the policy of openness in China at the end of the 20th century. The socio-cultural transformations of this time led to significant changes in the worldview, aesthetic preferences and artistic thinking of artists, which directly affected musical creativity. Particular attention is paid to the phenomenon of the second wave of foreign education of Chinese composers, who, after receiving education in European countries, returned to their homeland with new professional knowledge, compositional techniques and an expanded understanding of the genre and style possibilities of modern music. The activity of representatives of the so-called “fifth generation” of Chinese composers, who became the initiators of the active renewal of the national instrumental tradition, is analyzed. Their work is marked by the desire to combine authentic intonational sources, the timbre specificity of traditional wind instruments and the principles of modern European compositional thinking. As a result of this synthesis, a significant number of large-scale solo concerts appeared, which contributed to the establishment of a new stage in the development of Chinese instrumental music, focused on the concert form as the leading genre format. The study also emphasizes the important role of performers in the process of genre evolution. The active position of soloists, their interest in creating a new repertoire and improving the forms of stage embodiment contributed to the intensification of cooperation with composers. The innovative approach involved not only writing new works, but also searching for modern formats for presenting traditional instruments in various orchestral practices. Two main trends in the development of the concert genre of this period have been identified: first, the creation of concerts for traditional wind instruments accompanied by a Chinese folk orchestra; second, the integration of these instruments into the structure of the European symphony orchestra. This trend testifies to the desire for intercultural dialogue, the expansion of the timbre palette, and the formation of a new model of interaction between national tradition and global musical processes. It is concluded that the intensification of composer and performing activities in the specified period contributed to the deep modernization of the concert genre, the rethinking of the role of traditional wind instruments in the modern artistic space and their establishment as full-fledged participants in academic concert life. The outlined processes indicate the formation of a new artistic paradigm that combines tradition, innovation and intercultural interaction
Опис
Ключові слова
традиційні китайські духові інструменти, концертний жанр, китайська інструментальна музика, між- культурний діалог, жанрово-стильові трансформації, симфонічний оркестр, китайський народний оркестр, інновації у виконавстві, модернізація музичної традиції, traditional Chinese wind instruments, concert genre, Chinese instrumental music, intercultural dialogue, genre and style transformations, symphony orchestra, Chinese folk orchestra, innovations in performance, modernization of musical tradition
Бібліографічний опис
Ціхань Чен Особливості концертного жанру для традиційних духових і ударних інструментів із симфонічним оркестром кінця ХХ – початку ХХІ століття [Текст] / Ціхань Чен // Слобожанські мистецькі студії : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [редкол.: О. К. Зав’ялова, І. Л. Бермес, Льоос Гельмут та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2026. – Вип. 1 (10). – С. 123–127. – DOI: https://doi.org/10.32782/art/2026.1.22