Організаційно-економічні інструменти запобігання відтоку інтелектуального капіталу з України в надзвичайних умовах
Вантажиться...
Дата
2025
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Видавничий дім «Гельветика»
Анотація
У статті розглядається проблема відтоку інтелектуального капіталу з України в умовах повномасштабної війни та пов’язаних із нею надзвичайних ситуацій. Досліджено масштаби, динаміку та структуру міграції висококваліфікованих фахівців після початку російського вторгнення в Україну. Виявлено та систематизовано ключові фактори, що впливають на міграційну поведінку носіїв інтелектуального капіталу. Запропоновано комплексну класифікацію організаційно-економічних інструментів запобігання відтоку інтелектуального капіталу за різними критеріями. Обґрунтовано необхідність збалансованого поєднання інструментів утримання, дистанційного залучення, повернення та розвитку інтелектуального капіталу для досягнення синергетичного ефекту. Визначено пріоритетні галузі, які зазнали найбільших втрат інтелектуального капіталу і водночас є критично важливими для відновлення та інноваційного розвитку національної економіки.
The article examines the problem of the outflow of intellectual capital from Ukraine in the conditions of a full-scale war and related emergencies. The scale, dynamics, and structure of migration of highly qualified specialists after the beginning of the Russian invasion of Ukraine were studied, which, according to experts, led to a reduction in scientific and scientific-pedagogical workers by 15-18% compared to the pre-war period, with the largest reduction (22-25%) among young scientists under 35 years of age. Key factors influencing the migration behavior of intellectual capital holders have been identified and systematized, including: security, economic, socio-psychological, infrastructural, professional and career, institutional, and educational. An analysis of the regional distribution of intellectual capital outflow indicates a disproportionately high share of migration of highly qualified specialists from regions directly affected by hostilities, which creates risks of increasing regional imbalances in the distribution of intellectual potential. A comprehensive classification of organizational and economic instruments for preventing the outflow of intellectual capital is proposed according to various criteria: purpose, level of influence, entities implementing, time horizons of action, functional orientation, and mechanism of influence on migration behavior. The need for a balanced combination of retention tools, remote engagement, return, and development of intellectual capital to achieve a synergistic effect is substantiated. Priority industries have been identified that have suffered the greatest losses of intellectual capital and are at the same time critically important for the recovery and innovative development of the national economy - IT, science and education, medicine, and engineering and technical industries. The need for systematic implementation of the developed tools and coordination of efforts of various entities to effectively address the problem of intellectual capital outflow under martial law and build capacity for post-war reconstruction of Ukraine is emphasized.
The article examines the problem of the outflow of intellectual capital from Ukraine in the conditions of a full-scale war and related emergencies. The scale, dynamics, and structure of migration of highly qualified specialists after the beginning of the Russian invasion of Ukraine were studied, which, according to experts, led to a reduction in scientific and scientific-pedagogical workers by 15-18% compared to the pre-war period, with the largest reduction (22-25%) among young scientists under 35 years of age. Key factors influencing the migration behavior of intellectual capital holders have been identified and systematized, including: security, economic, socio-psychological, infrastructural, professional and career, institutional, and educational. An analysis of the regional distribution of intellectual capital outflow indicates a disproportionately high share of migration of highly qualified specialists from regions directly affected by hostilities, which creates risks of increasing regional imbalances in the distribution of intellectual potential. A comprehensive classification of organizational and economic instruments for preventing the outflow of intellectual capital is proposed according to various criteria: purpose, level of influence, entities implementing, time horizons of action, functional orientation, and mechanism of influence on migration behavior. The need for a balanced combination of retention tools, remote engagement, return, and development of intellectual capital to achieve a synergistic effect is substantiated. Priority industries have been identified that have suffered the greatest losses of intellectual capital and are at the same time critically important for the recovery and innovative development of the national economy - IT, science and education, medicine, and engineering and technical industries. The need for systematic implementation of the developed tools and coordination of efforts of various entities to effectively address the problem of intellectual capital outflow under martial law and build capacity for post-war reconstruction of Ukraine is emphasized.
Опис
Ключові слова
інтелектуальний капітал, повномасштабна війна, міграція висококваліфікованих фахівців, організаційно-економічні інструменти, інноваційний розвиток, повоєнне відновлення, intellectual capital, full-scale war, migration of highly qualified specialists, organizational and economic tools, innovative development, post-war recovery
Бібліографічний опис
Сімків, Л. Організаційно-економічні інструменти запобігання відтоку інтелектуального капіталу з України в надзвичайних умовах [Текст] / Л. Сімків // Цифрова економіка та економічна безпека : науково-практичний журнал / Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [редкол.: О. Ю. Кудріна (гол. ред.), В. В. Божкова, В. І. Борщ, Н. М. Вдовенко та ін.]. – 2025. – № 4 (19). – С. 168–174. – DOI: https://doi.org/10.32782/dees.19-26