On the Issue of Key Coaching Competences of the Organization Manager
Вантажиться...
Дата
2021
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
СумДПУ імені А. С. Макаренка
Анотація
The article considers the theoretical provisions of the key coaching competences of the organization manager. It has been found out that a modern manager must have certain psychological qualities: empathy, directness, impartiality, willingness to apply a fundamentally different approach to personnel management. The authoritarian and debatable approaches are considered. It is determined that coaching provides the manager with real control and the subordinate with real responsibility. In coaching, personal effectiveness is linked to the awareness and responsibility of the manager and the subordinate. It is established that the manager as a coach in his work is guided by the values of subject-subject relations. The integrated approach to the development of personal and interpersonal effectiveness by S. Covey and the levels of principle-oriented leadership, developed by him, are analyzed. The aspects of the “portrait of the ideal coach” developed by A. Savkin and M. Danylova are considered.
У статті розглянуто теоретичні положення ключових коучингових компетенцій менеджера організації. Проаналізовано компетентнісний підхід та основні компетентності: потенційна компетентність; корпоративна компетентність; комунікативна компетентність; предметна компетентність. З’ясовано, що сучасний менеджер повинен мати певні психологічні якості: співпереживання, прямоту, неупередженість, добру волю, щоб застосовувати принципово інший підхід до персоналу. Розглянуто авторитарний та дискусійний підходи. З’ясовано, що коучинг забезпечує менеджера реальним, а не ілюзорним контролем, а підлеглого – реальною, а не ілюзорною відповідальністю. Оскільки коучинг – це стиль менеджменту трансформованої культури, то якщо стиль буде змінюватися від директивного до коучингового, то і організаційна культура теж почне змінюватися. Ієрархія поступається місцем підтримці; осуд заміняється чесною оцінкою; зовнішні мотивації замінюються самомотивацією; захисні бар’єри падають з утворенням команди; змін більше не бояться, а приймають їх; метою стає не задоволення очікувань керівника, а надання послуг замовнику; секретність і цензура замінюються на відкритість і чесність; тиск роботи перетворюється у виклик від роботи; стресова реакція в авторитарному стилі поступається довгостроковому стратегічному мислення. Підкреслено, що зростаюча обізнаність співробітників породжує в них потребу бути більш залученими в рішення, впливає на розвиток їх відповідальності. Виходячи з цього, менеджери повинні розуміти, що відповідальність підлеглих – це не причина для тиску, а капітал, від якого залежить ефективність роботи всього колективу. Тому потрібно залучаючи до роботи, давати можливість персоналу усвідомлювати внутрішню мотивацію, та спираючись не неї, виробляти відповідальність глибинного рівня. У коучингу особистісна ефективність пов’язана з такими поняттями, як усвідомленість і відповідальність менеджера і підлеглого. З’ясовано, що менеджер як коуч у своїй діяльності спирається на зовсім інші цінності – цінності суб’єкт-суб’єктних відносин, у яких змінюється позиція підлеглих; підлеглі перетворюються з пасивного об’єкта впливів на активного, ініціативного, самостійного, відповідального, з почуттям власної гідності суб’єкта, партнера, рівноправного члена управлінської команди. Підкреслено, що суб’юкт-суб’юктні відносини складаять основу корпоративного управління і його основного компонента – корпоративної культури. Проаналізовано інтегрований підхід до розвитку персональної та міжособистісної ефективності С. Кові, розроблені ним рівні принципово-орієнтованого керівництва: особистісний, міжособистісний, управлінський та організаційний. Розглянуто аспекти «портрету ідеального коуча», розробленого О. Савкіним і М. Даниловою.
У статті розглянуто теоретичні положення ключових коучингових компетенцій менеджера організації. Проаналізовано компетентнісний підхід та основні компетентності: потенційна компетентність; корпоративна компетентність; комунікативна компетентність; предметна компетентність. З’ясовано, що сучасний менеджер повинен мати певні психологічні якості: співпереживання, прямоту, неупередженість, добру волю, щоб застосовувати принципово інший підхід до персоналу. Розглянуто авторитарний та дискусійний підходи. З’ясовано, що коучинг забезпечує менеджера реальним, а не ілюзорним контролем, а підлеглого – реальною, а не ілюзорною відповідальністю. Оскільки коучинг – це стиль менеджменту трансформованої культури, то якщо стиль буде змінюватися від директивного до коучингового, то і організаційна культура теж почне змінюватися. Ієрархія поступається місцем підтримці; осуд заміняється чесною оцінкою; зовнішні мотивації замінюються самомотивацією; захисні бар’єри падають з утворенням команди; змін більше не бояться, а приймають їх; метою стає не задоволення очікувань керівника, а надання послуг замовнику; секретність і цензура замінюються на відкритість і чесність; тиск роботи перетворюється у виклик від роботи; стресова реакція в авторитарному стилі поступається довгостроковому стратегічному мислення. Підкреслено, що зростаюча обізнаність співробітників породжує в них потребу бути більш залученими в рішення, впливає на розвиток їх відповідальності. Виходячи з цього, менеджери повинні розуміти, що відповідальність підлеглих – це не причина для тиску, а капітал, від якого залежить ефективність роботи всього колективу. Тому потрібно залучаючи до роботи, давати можливість персоналу усвідомлювати внутрішню мотивацію, та спираючись не неї, виробляти відповідальність глибинного рівня. У коучингу особистісна ефективність пов’язана з такими поняттями, як усвідомленість і відповідальність менеджера і підлеглого. З’ясовано, що менеджер як коуч у своїй діяльності спирається на зовсім інші цінності – цінності суб’єкт-суб’єктних відносин, у яких змінюється позиція підлеглих; підлеглі перетворюються з пасивного об’єкта впливів на активного, ініціативного, самостійного, відповідального, з почуттям власної гідності суб’єкта, партнера, рівноправного члена управлінської команди. Підкреслено, що суб’юкт-суб’юктні відносини складаять основу корпоративного управління і його основного компонента – корпоративної культури. Проаналізовано інтегрований підхід до розвитку персональної та міжособистісної ефективності С. Кові, розроблені ним рівні принципово-орієнтованого керівництва: особистісний, міжособистісний, управлінський та організаційний. Розглянуто аспекти «портрету ідеального коуча», розробленого О. Савкіним і М. Даниловою.
Опис
Ключові слова
coaching, technology, efficiency, personnel, competences, competence approach, organization, management, коучинг, технологія, ефективність, персонал, компетенції, компетентнісний підхід, організація, менеджмент
Бібліографічний опис
Skorobahatska, O. On the Issue of Key Coaching Competences of the Organization Manager [Text] / O. Skorobahatska, N. Osmuk // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний ун-т ім. А. С. Макаренка ; [редкол.: А. А. Сбруєва, М. А. Бойченко, О. А. Біда та ін.]. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2021. – № 1 (105). – С. 70–79. – DOI: 10.24139/2312-5993/2021.01/070-079.