Oral History Research in the Chernihiv Region and the Development of Memorial Tourism Amid the Ongoing Russian-Ukrainian War
Вантажиться...
Дата
2025
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Гельветика
Анотація
This article offers a comprehensive analysis of the role of oral history research in documenting the experience of the Russian-Ukrainian war in the Chernihiv region and its significance for the development of memorial tourism amid the ongoing full-scale conflict. The purpose of the research of the article is to examine the mechanisms for integrating oral history testimonies about the war events in the Chernihiv region into memorial tourism practices, as well as to determine the role of this interaction in preserving collective memory, strengthening local identity, and enhancing civic engagement. It also examines methodological and ethical aspects of recording wartime experiences, the representation of traumatic narratives in public space, and mechanisms for integrating oral history into memorial routes. The research methodology combines general scientific methods (analysis, synthesis, comparison, generalization) with those based on oral history, including the collection, transcription, and interpretation of individual eyewitness testimonies. The scientific noveltylies in the comprehensive analysis of the synergy between oral history research on wartime events in a specific region that experienced occupation (Chernihiv) and its direct application in the development of memorial tourism during an active phase of the conflict. For the first time, a critical perspective is offered on the integration of oral history into memorial tourism practices, focusing on the ethical and methodological challenges of documenting traumatic experiences. The study highlights the potential of oral history as a tool for consolidating nationalmemory, strengthening local identity, and effectively countering historical distortion—particularly relevant in the context of information warfare. Conclusions: The analysis demonstrates that oral testimonies serve as an invaluable source for reconstructing a comprehensive picture of the Russian-Ukrainian war in the Chernihiv region. Their integration into memorial routes and tourism initiatives has significant potential for preserving historical memory, reinforcing local identity, and encouraging civic engagement.
Статтю присвячено комплексному аналізу ролі усноісторичних досліджень у документуванні досвіду російсько-української війни на Чернігівщині та їх значення для розвитку меморіального туризму в регіоні в умовах триваючого повномасштабного збройного конфлікту. Мета дослідження полягає у вивченні механізмів інтеграції усноісторичних свідчень про воєнні події на Чернігівщині в практики меморіального туризму, а також у визначенні ролі цієї взаємодії в процесах збереження колективної пам’яті, зміцнення локальної ідентичності та посилення участі громадян у суспільному житті.У межах дослідження також проаналізовано методологічні та етичні аспекти фіксації досвіду війни, окреслено можливості репрезентації травматичних наративів у публічному просторі та шляхи поєднання усної історії з меморіальними маршрутами. Методологічну основу становить поєднання загальнонаукових методів (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення) із методами усної історії, що передбачають збір, транскрипцію та інтерпретацію індивідуальних свідчень очевидців. Наукова новизна полягає в комплексному аналізі взаємодії між усноісторичними дослідженнями воєнних подій у регіоні, що зазнав окупації (Чернігівщина), та їх практичним застосуванням у розвитку меморіального туризму в умовах активної фази бойових дій. Уперше запропоновано критичний погляд на інтеграцію усної історії в практики меморіалізації, зосереджений на виявленні складних етичних та методологічних викликів документування травматичного досвіду. Продемонстровано потенціал усної історії як чинника консолідації національної пам’яті, укріплення локальної ідентичності та протидії спотворенню історичних фактів, що набуває особливого значення в умовах інформаційної війни. Висновки. Проведений аналіз засвідчив, що усноісторичні свідчення є незамінним джерелом для відтворення багатовимірної картини подій російсько-української війни на Чернігівщині. Їх інтеграція в меморіальні маршрути й туристичні ініціативи має потужний потенціал для збереження історичної пам’яті, укріплення локальної ідентичності та стимулювання громадської активності.
Статтю присвячено комплексному аналізу ролі усноісторичних досліджень у документуванні досвіду російсько-української війни на Чернігівщині та їх значення для розвитку меморіального туризму в регіоні в умовах триваючого повномасштабного збройного конфлікту. Мета дослідження полягає у вивченні механізмів інтеграції усноісторичних свідчень про воєнні події на Чернігівщині в практики меморіального туризму, а також у визначенні ролі цієї взаємодії в процесах збереження колективної пам’яті, зміцнення локальної ідентичності та посилення участі громадян у суспільному житті.У межах дослідження також проаналізовано методологічні та етичні аспекти фіксації досвіду війни, окреслено можливості репрезентації травматичних наративів у публічному просторі та шляхи поєднання усної історії з меморіальними маршрутами. Методологічну основу становить поєднання загальнонаукових методів (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення) із методами усної історії, що передбачають збір, транскрипцію та інтерпретацію індивідуальних свідчень очевидців. Наукова новизна полягає в комплексному аналізі взаємодії між усноісторичними дослідженнями воєнних подій у регіоні, що зазнав окупації (Чернігівщина), та їх практичним застосуванням у розвитку меморіального туризму в умовах активної фази бойових дій. Уперше запропоновано критичний погляд на інтеграцію усної історії в практики меморіалізації, зосереджений на виявленні складних етичних та методологічних викликів документування травматичного досвіду. Продемонстровано потенціал усної історії як чинника консолідації національної пам’яті, укріплення локальної ідентичності та протидії спотворенню історичних фактів, що набуває особливого значення в умовах інформаційної війни. Висновки. Проведений аналіз засвідчив, що усноісторичні свідчення є незамінним джерелом для відтворення багатовимірної картини подій російсько-української війни на Чернігівщині. Їх інтеграція в меморіальні маршрути й туристичні ініціативи має потужний потенціал для збереження історичної пам’яті, укріплення локальної ідентичності та стимулювання громадської активності.
Опис
Ключові слова
oral history, Chernihiv region, Russian-Ukrainian war, memorial tourism, documentation, memory, war crimes, усна історія, Чернігівщина, російсько-українська війна, меморіальний туризм, документування, пам’ять, воєнні злочини
Бібліографічний опис
Shcherbyna S. Oral History Research in the Chernihiv Region and the Development of Memorial Tourism Amid the Ongoing Russian-Ukrainian War [Теxt] / S. Shcherbyna // Консенсус : науковий журнал / Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка. – 2025. – № 2. – С. 213–224. – DOI: 10.31110/consensus/2025-02/213-224