Атлетичне пластичне образотворче мистецтво у роботах античних скульпторів

Анотація
Пластичне образотворче мистецтво Античних цивілізацій підпадало під вплив політеїстичних теософських аспектів їхньої релігії. Характерними ознаками останньої були: велика кількість божественних субстанцій, які нічим не відрізнялися від звичайних людей, за виключенням лише божественної гіпертрофовано-м’язової тілесності, яка відзначалася досконалістю і до якої прагнув кожен Античний еллін, слідуючи давньогрецькому естетичному принципу – калокагатії, яку сповідували і небожителі з Олімпу. Тому митці, які обробляли мармур, намагалися як найкраще передати божественну естетику досконалої тілесності не тільки небожителів, а і звичайних атлетів і героїв Стародавньої Еллади та Риму. Скульптори тієї пори, у неживий кам’яний матеріал вдихали реалістичні риси, передаючи емоції людей, що робило їхні шедеври максимально наближеними до живих істот. Історію становлення Античного образотворчого мистецтва, з повною впевненістю, можна назвати педагогікою давньогрецького буття. Ключовим нюансом цієї педагогіки був факт возвеличення людської тілесності, яка формувалася за божественною подобою. Матеріал даної статті, є результатом аналізу науково-методичної літератури, який дозволив виокремити еволюційні періоди розвитку Грецької і Римської спортивної скульптури від архаїки до початку нашої ери. Інформацію цього допису, можна використовувати, як нетрадиційні форми вивчення тем фізична культура Античної Греції та Риму навчальної дисципліни «Історія фізичної культури». Кожна окремо взята скульптура, або ж скульптурний комплекс, який зображає героїв і переможців змагань стародавнього олімпійського чотириріччя, має власну і неповторну історію, яку у мистецькому шедеврі, намагалися зберегти для нащадків стародавні скульптори. І вивчаючи культурні артефакти, тієї доби, ми відтворюємо: по-перше – атмосферу Античної агоністики; по-друге – відзначаємо високу майстерність скульпторів щодо реалістичності відображення людської тілесності і по-третє – намагаємось втілити у нашу педагогіку естетичні принципи навчання Античного періоду.
The visual arts of Ancient civilizations were influenced by the polytheistic theosophical aspects of their religion. The characteristic features of the latter were: a large number of divine substances, which did not differ in any way from ordinary people, with the exception of only the divine hypertrophied-muscular physicality, which was marked by perfection and to which every Ancient Hellen aspired, following the ancient Greek aesthetic principle ― kalokagatia, which was practiced and Celestials from Olympus. Therefore, the artists who worked on marble tried to best convey the divine aesthetics of perfect physicality not only of heavenly beings, but also of ordinary athletes and heroes of ancient Greece and Rome. Sculptors of that time breathed realistic features into inanimate stone material, conveying human emotions, which made their masterpieces as close as possible to living beings. The history of the formation of Ancient fine art, with full confidence, can be called the pedagogy of ancient Greek existence. The key nuance of this pedagogy was the glorification of human physicality, which was formed in the divine image. The material of this article is the result of the analysis of scientific and methodological literature, which allowed us to distinguish the evolutionary periods of the development of Greek and Roman sports sculpture from the archaic period to the beginning of our era. The information in this post can be used as non-traditional forms of studying the topics of physical culture of Ancient Greece and Rome in the discipline "History of Physical Culture". Each individual sculpture, or sculptural complex, which depicts the heroes and winners of the competitions of the ancient Olympic quadrennial, has its own and unique history, which ancient sculptors tried to preserve for posterity in an artistic masterpiece. nd studying the cultural artifacts of that era, we recreate: firstly, the atmosphere of Ancient Agonism; secondly, we note the high skill of the sculptors in terms of the realism of the depiction of human physicality, and thirdly, we try to implement the aesthetic principles of learning from the Ancient period into our pedagogy.
Опис
Ключові слова
історія фізичної культури, фізична культура, образотворче мистецтво, спорт, калокагатія, тілесність, давньогрецька агоністика, античність, скульптура, history of physical culture, physical culture, fine arts, sports, calokagatia, physicality, ancient Greek agonistics, antiquity, sculpture
Бібліографічний опис
Лазоренко, С. Атлетичне пластичне образотворче мистецтво у роботах античних скульпторів [Текст / С. Лазоренко, М. Чхайло, А. Власенко // Освіта. Інноватика. Практика : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний ун-т ім. А. С. Макаренка ; [редакційна рада: О. В. Боряк, М. Воскоглу, Л. О. Петриченко та ін.]. – Суми : [СумДПУ ім. А. С. Макаренка], 2023. – Т.11, № 7 – С. 64–70. – DOI: 10.31110/2616-650X-vol11i7-009