Стадії розвитку діагностико-консультативної компетентності вчителів-логопедів
Вантажиться...
Дата
2026
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
СумДПУ
Анотація
This article examines the process of developing the diagnostic and consultative competence of speech and language therapists. The issue is particularly relevant at the present stage of special education development in Ukraine, where competency-based approaches have become central to the professional preparation of future specialists. The study establishes that diagnostic and consultative competence begins to develop during pre-service professional training at higher education institutions and continues to evolve throughout a specialist's professional career. Furthermore, each type of professional activity is accompanied by corresponding emotional responses, which are considered important indicators of successful professional development. The study employed the following research methods: theoretical analysis and synthesis, a sociological survey (questionnaire), and mathematical methods for data processing. The concepts of phase, period, and stage are theoretically distinguished. Four stages in the development of a specialist's diagnostic and consultative competence are identified. Stage I marks the initial development of this competence during professional training. Stage II involves the foundational development of diagnostic and consultative competence in novice practitioners. Stage III is characterized by the formation of an individual professional style of diagnostic and consultative practice. Stage IV represents mastery in both speech and language therapy practice and diagnostic and consultative competence. The article describes the principal characteristics of professional activity and the corresponding changes in specialists' emotional responses throughout each period of every developmental stage. A sociological survey of speech and language therapists with varying lengths of professional experience was conducted to clarify the duration of the developmental periods for diagnostic and consultative competence, as well as the characteristics of their professional activities and the associated emotional states. Physicians with different levels of professional experience also participated in the survey, as diagnostic and consultative competence is similarly essential in medical practice. A pilot study based on interviews with 18 respondents demonstrated that the development of diagnostic and consultative competence follows a sequence of stages throughout the professional careers of speech and language therapists. Each stage encompasses different forms of both cognitive and professional speech therapy activities. The study also describes changes in specialists' emotional responses—from unpleasant emotions to positive feelings of enthusiasm, satisfaction, and psychological comfort—that accompany different types of professional activity at each stage of the development of diagnostic and consultative competence.
У статті представлено дослідження процесу розвитку діагностико-консультаційної компетентності вчителя-логопеда, яке є актуальним на сучасному етапі розвитку спеціальної освіти в Україні в умовах панування компетентнісного підходу до підготовки майбутніх фахівців. Використовувалися методи: аналізу й узагальнення, соціологічний (анкетування) та математичний (обробки даних). Шляхом аналізу літературних джерел визначено, що діагностико-консультативна діяльність вчителя-логопеда формується під час його професійної підготовки у закладі освіти та впродовж всієї подальшої професійної діяльності. При цьому кожен вид діяльності фахівця супроводжується відповідними емоційними реакціями, які варто вважати важливими критеріями оцінювання його професійного розвитку. Окреслено терміни «етап», «період» і «стадія». Виділено чотири стадії розвитку діагностико-консультаційної компетентності фахівця. І стадія – початок розвитку цієї компетентності майбутнього фахівця; ІІ стадія – базовий розвиток діагностико-консультаційної компетентності фахівця-початківця; ІІІ стадія – формування індивідуального стилю діагностико-консультаційної компетентності фахівця; IV стадія – майстерність логопедичної діяльності та діагностико-консультаційної компетентності. Описано основні особливості діяльності та зміни емоційних реакцій фахівця на кожному етапі кожної стадії. Завдяки проведенню «пілотного» дослідження було уточнено тривалість періодів розвитку діагностико-консультативної діяльності, а також особливості діяльності фахівців логопедичної сфери та їх емоційні стани на кожному етапі. Опитування здійснено серед фахівців-логопедів та лікарів (їх діяльність також потребує такої компетентності), із різним стажем професійної діяльності. У процесі дослідження шляхом бесіди із 18 респондентами визначено, що стадії розвитку діагностико-консультаційної компетентності фахівців являють собою послідовні етапи професійної життєдіяльності фахівців логопедичної сфери, впродовж яких легко виділити різні етапи й періоди розвитку їх як пізнавальної, так і логопедичної діяльності, що супроводжуються змінами їх емоційних реакцій: від неприємних до піднесено-радісних та комфортних.
У статті представлено дослідження процесу розвитку діагностико-консультаційної компетентності вчителя-логопеда, яке є актуальним на сучасному етапі розвитку спеціальної освіти в Україні в умовах панування компетентнісного підходу до підготовки майбутніх фахівців. Використовувалися методи: аналізу й узагальнення, соціологічний (анкетування) та математичний (обробки даних). Шляхом аналізу літературних джерел визначено, що діагностико-консультативна діяльність вчителя-логопеда формується під час його професійної підготовки у закладі освіти та впродовж всієї подальшої професійної діяльності. При цьому кожен вид діяльності фахівця супроводжується відповідними емоційними реакціями, які варто вважати важливими критеріями оцінювання його професійного розвитку. Окреслено терміни «етап», «період» і «стадія». Виділено чотири стадії розвитку діагностико-консультаційної компетентності фахівця. І стадія – початок розвитку цієї компетентності майбутнього фахівця; ІІ стадія – базовий розвиток діагностико-консультаційної компетентності фахівця-початківця; ІІІ стадія – формування індивідуального стилю діагностико-консультаційної компетентності фахівця; IV стадія – майстерність логопедичної діяльності та діагностико-консультаційної компетентності. Описано основні особливості діяльності та зміни емоційних реакцій фахівця на кожному етапі кожної стадії. Завдяки проведенню «пілотного» дослідження було уточнено тривалість періодів розвитку діагностико-консультативної діяльності, а також особливості діяльності фахівців логопедичної сфери та їх емоційні стани на кожному етапі. Опитування здійснено серед фахівців-логопедів та лікарів (їх діяльність також потребує такої компетентності), із різним стажем професійної діяльності. У процесі дослідження шляхом бесіди із 18 респондентами визначено, що стадії розвитку діагностико-консультаційної компетентності фахівців являють собою послідовні етапи професійної життєдіяльності фахівців логопедичної сфери, впродовж яких легко виділити різні етапи й періоди розвитку їх як пізнавальної, так і логопедичної діяльності, що супроводжуються змінами їх емоційних реакцій: від неприємних до піднесено-радісних та комфортних.
Опис
Ключові слова
Бібліографічний опис
Пакушина, Л. Стадії розвитку діагностико-консультативної компетентності вчителів-логопедів [Текст] / Л. Пакушина, Т. Зорочкіна, О. Савицька // Освіта. Інноватика. Практика : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний університет ; редкол.: М. Друшляк (гол. ред), О. Семеніхіна, Francis Kwadwo Awuah, N. Demeshkant та ін. – Суми : СумДПУ, 2026. – Т. 14, № 8. – С. 195–206. – DOI: https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol14i8-022