Under the Pressure of No Escape: Invisible Lives. Actors and Artists in the Vineta Special Department
Вантажиться...
Дата
2026
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
The article aims to investigate the activities of the special department Vineta of the Eastern Division of the Reich Ministry of Public Enlightenment and Propaganda during World War II, focusing on its dual role as a propaganda and cultural control institution. By analyzing the biographies of actors and artists involved in Vineta’s entertainment and propaganda programs, the study seeks to reveal the phenomenon of “forced creativity” as a survival strategy under totalitarian coercion. The research highlights how artistic practices, often perceived as voluntary cultural production, became instruments of adaptation, survival, or escape in the context of oppressive political systems. Scientific novelty. For the first time, the phenomenon of “forced creativity” in the activities of Vineta is systematically analyzed through the cases of artists from Kryvyi Rih and Dnipropetrovsk. The article demonstrates how art, instead of being a space of free expression, was transformed into a tool of survival, adaptation, or resistance. It also reveals the problem of “invisibility” of human destinies, when suffering and coercion remained outside public attention and became known only through historical reconstruction. The novelty lies in the integration of biographical evidence with the analysis of cultural policy, which makes it possible to conceptualize collaboration, coercion, and resistance not as abstract categories but as lived experiences of ordinary individuals. Conclusions. Vineta’s cultural policy functioned as an instrument of ideological control, but at the same time created a space for individual survival strategies. The biographies of artists illustrate the complexity of moral choices between collaboration, forced participation, and resistance. The methodological combination of biographical and prosopographical approaches makes it possible not only to reconstruct individual destinies but also to identify typical models of behavior under totalitarian pressure. This approach deepens the understanding of “forced creativity” and “invisibility” as phenomena that shaped the cultural and social history of the twentieth century. The article thus contributes to the broader discourse on hidden dimensions of history, restoring forgotten names and emphasizing the importance of micro-historical perspectives in the study of totalitarian regimes.
Мета роботи. У статті досліджується діяльність спецвідділу «Вінета» Східного відділу Міністерства народної просвіти та пропаганди Райху у роки Другої світової війни, зосереджуючись на його ролі як інструмента пропаганди, культурного контролю та розвідки. Особливу увагу приділено аналізу біографій акторів і митців, залучених до естрадно-пропагандистської діяльності, що дозволяє розкрити феномен «примусової творчості» як стратегії виживання в умовах тоталітарного тиску. Дослідження прагне показати, як мистецтво, замість простору самовираження, перетворювалося на засіб адаптації, пристосування чи втечі, а також як долі цих людей залишалися невидимими для суспільства та історіографії. Наукова новизна. Уперше системно проаналізовано феномен «примусової творчості» у діяльності спецвідділу «Вінета» на прикладі митців із Кривого Рога та Дніпропетровська. Показано, що мистецтво в умовах тоталітарного примусу ставало інструментом виживання, а не самовираження, і водночас залишалося «невидимим» для суспільства. Новизна полягає у поєднанні біографічних реконструкцій із аналізом культурної політики, що дозволяє розглядати колаборацію, вимушену участь та опір не як абстрактні категорії, а як конкретні життєві практики пересічних людей. Висновки. Культурна політика «Вінети» була інструментом ідеологічного контролю, але водночас створювала простір для індивідуальних стратегій виживання. Біографії митців демонструють складність морального вибору між співпрацею, вимушеною участю та спробами опору. Методологічне поєднання біографістики та просопографії дозволяє реконструювати окремі долі та виявити типові моделі поведінки в умовах тоталітарного примусу. Таким чином, стаття поглиблює розуміння феноменів «примусової творчості» та «невидимості» людських доль у 20 столітті й робить внесок у сучасний дискурс про приховані виміри історії.
Мета роботи. У статті досліджується діяльність спецвідділу «Вінета» Східного відділу Міністерства народної просвіти та пропаганди Райху у роки Другої світової війни, зосереджуючись на його ролі як інструмента пропаганди, культурного контролю та розвідки. Особливу увагу приділено аналізу біографій акторів і митців, залучених до естрадно-пропагандистської діяльності, що дозволяє розкрити феномен «примусової творчості» як стратегії виживання в умовах тоталітарного тиску. Дослідження прагне показати, як мистецтво, замість простору самовираження, перетворювалося на засіб адаптації, пристосування чи втечі, а також як долі цих людей залишалися невидимими для суспільства та історіографії. Наукова новизна. Уперше системно проаналізовано феномен «примусової творчості» у діяльності спецвідділу «Вінета» на прикладі митців із Кривого Рога та Дніпропетровська. Показано, що мистецтво в умовах тоталітарного примусу ставало інструментом виживання, а не самовираження, і водночас залишалося «невидимим» для суспільства. Новизна полягає у поєднанні біографічних реконструкцій із аналізом культурної політики, що дозволяє розглядати колаборацію, вимушену участь та опір не як абстрактні категорії, а як конкретні життєві практики пересічних людей. Висновки. Культурна політика «Вінети» була інструментом ідеологічного контролю, але водночас створювала простір для індивідуальних стратегій виживання. Біографії митців демонструють складність морального вибору між співпрацею, вимушеною участю та спробами опору. Методологічне поєднання біографістики та просопографії дозволяє реконструювати окремі долі та виявити типові моделі поведінки в умовах тоталітарного примусу. Таким чином, стаття поглиблює розуміння феноменів «примусової творчості» та «невидимості» людських доль у 20 столітті й робить внесок у сучасний дискурс про приховані виміри історії.
Опис
Ключові слова
Vineta special department, forced creativity, totalitarian regimes, propaganda, collaboration, biographical studies, prosopography, World War II, world history, cultural policy, invisibility, survival strategy, спецвідділ «Вінета», примусова творчість, тоталітарні режими, пропаганда, колаборація, біографістика, просопографія, Друга світова війна, всесвітня історія, культурна політика, невидимість, стратегія виживання
Бібліографічний опис
Yashyn V. Under the Pressure of No Escape: Invisible Lives. Actors and Artists in the Vineta Special Department [Теxt] / V. Yashyn // Консенсус : науковий журнал / Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка. – 2026. – № 1. – С. 128–146. – DOI: oi.org/10.31110/consensus/2026-01/128-146