Субстантивні текстово-образні універсалії як мовно-естетичний феномен (на прикладі народного героїчного епосу)
Дата
2019
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
У статті подано спробу схарактеризувати природу субстантивних текстово-образних універсалій. Субстантивні текстово-образні універсалії структурно представлені складними іменниками. На прикладі народного героїчного епосу (дум) розглянуто різновиди означених структур, установлено їх ознаки, з’ясовано стилістичні функції. Залежно від семантики й функції компонентів, субстантивні текстово-образні універсалії поділено на такі підгрупи: 1. Універсалії, які складаються зі слів-синонімів, що позначають одне й те саме поняття. 2. Універсалії, компоненти яких співвідносяться один з одним як родові й видові (це слова типу «означуване + означення (прикладка)»). 3. Універсалії, компоненти яких називають різні, але близькі явища (це так звані парні зближення сумарного характеру). 4. Текстово-образні субстантивні універсалії, один із компонентів яких щодо другого виконує атрибутивну функцію. 5.
Текстово-образні субстантивні універсалії, один із компонентів яких називає частину від цілого. Установлено, що думи, продовжуючи традицію фольклорного слововживання, засвідчують використання
складних іменників, – текстово-образних універсалій, специфікою яких є рівноправність, незалежність компонентів, для творення єдиного структурно-семантичне цілого, що дає назву третьому поняттю. З’ясовано, що особливістю мовної організації дум як творів фольклорних є функціонування в них складних топонімів (ойконімів, гідронімів), де власні назви є своєрідними прикладками при словах із просторовою семантикою «город», «місто», «лиман», «ріка», «море», «долина», «могила» тощо. Подібні складні назви – текстово-образні універсалії – тим показові, що побудовані способом інверсійного (зворотного) порядку розташування компонентів: власна назва, що виноситься на перше місце, потрапляє в центр уваги: так підкреслюється суспільно-історичне значення того чи іншого географічного об’єкта, наголошується на вагомості подій, що пов’язані з місцем, позначуваним тим чи іншим топонімом. Думи засвідчують використання субстантивних текстово-образних універсалій, у яких одним із компонентів є прикметник. Особливістю цих складних утворень є ще те, що вони є редуплікованими одиницями. Повтор кореневої частини як основної, стрижневої в слові, такої, що передає лексичне значення і є носієм семантики споріднених слів, зумовлює загострення уваги на певній деталі – ознаці, спричиняючи конденсацію почуттів, здебільшого негативних. Виразовими в мовній організації дум є складні іменники фольклорного походження, утворені на основі зближень синонімічних слів. У таких єдностях один синонім, завдяки додатковому емоційно-змістовому відтінку, наявному в семантичній структурі, підсилює, конкретизує значення іншого. Субстантивні текстово-образні універсалії – естетично наповнені одиниці.
The article attempts to characterize the nature of substantive text-shaped universals. Subtotal text-shaped universals are structurally represented by complex nouns. On the example of the national heroic epic (duma), the types of the mentioned structures are considered, their signs are established, stylistic functions are clarifed. Depending on the semantics and function of the components, the substantive text-image universals are divided into the following subgroups: 1. Universals that consist of synonyms, denoting the same notion. 2. Universals, the components of which are related with one another as generic and species (these words are “meaningful + defnitions (example)”). 3. Universals, the components of which are called different but close phenomena (this so-called paired approximation of the total character). 4. Text-shaped substantive universals, one of whose components in relation to the second performs an attributive function. 5. Text-shaped substantive universals, one of which components is called part of the whole. It is established that the Dumas, continuing the tradition of folkloric usage, testify to the use of complex nouns – textshaped universals, the specifcs of which are quality, independence of components, for the creation of a single structuralsemantic whole, which gives the name of the third concept. It is established that the peculiarity of the linguistic organization of the Dumas as folklore works is the functioning of complex toponyms (oikonim, hydronyms) in them, where their names serve as peculiar examples in words with spatial semantics city, city, estuary, river, sea, valley, grave, etc. Similar complex names – text-shaped universals – are indicative of the fact that they are constructed by the inverse (reverse) order of the location of the components: the proper name given to the frst place falls into the spotlight: in this way the socio-historical signifcance of this or that geographical region is emphasized. There is an emphasis on the signifcance of events associated with a place designated by one or another place name. The dumas testify to the use of substantive text-image universals, in which one of the components is the adjective. The peculiarity of these complex entities is that they serve as reduplicated units. Repetition of the root part as the main, rod in the word, which transmits lexical meaning and is the bearer of the semantics of related words, causes an aggravation of attention on a certain detail – the signs, causing the condensation of feelings – are mostly negative. Expressions in the language organization of the Dumas are complex nouns of folk origin, formed on the basis of convergence of synonymous words. In such unities, one synonym, due to the additional emotional and content tone available in its semantic structure, amplifes, specifes the meaning of another. Subtotal text-shaped universals – aesthetically flled units.
The article attempts to characterize the nature of substantive text-shaped universals. Subtotal text-shaped universals are structurally represented by complex nouns. On the example of the national heroic epic (duma), the types of the mentioned structures are considered, their signs are established, stylistic functions are clarifed. Depending on the semantics and function of the components, the substantive text-image universals are divided into the following subgroups: 1. Universals that consist of synonyms, denoting the same notion. 2. Universals, the components of which are related with one another as generic and species (these words are “meaningful + defnitions (example)”). 3. Universals, the components of which are called different but close phenomena (this so-called paired approximation of the total character). 4. Text-shaped substantive universals, one of whose components in relation to the second performs an attributive function. 5. Text-shaped substantive universals, one of which components is called part of the whole. It is established that the Dumas, continuing the tradition of folkloric usage, testify to the use of complex nouns – textshaped universals, the specifcs of which are quality, independence of components, for the creation of a single structuralsemantic whole, which gives the name of the third concept. It is established that the peculiarity of the linguistic organization of the Dumas as folklore works is the functioning of complex toponyms (oikonim, hydronyms) in them, where their names serve as peculiar examples in words with spatial semantics city, city, estuary, river, sea, valley, grave, etc. Similar complex names – text-shaped universals – are indicative of the fact that they are constructed by the inverse (reverse) order of the location of the components: the proper name given to the frst place falls into the spotlight: in this way the socio-historical signifcance of this or that geographical region is emphasized. There is an emphasis on the signifcance of events associated with a place designated by one or another place name. The dumas testify to the use of substantive text-image universals, in which one of the components is the adjective. The peculiarity of these complex entities is that they serve as reduplicated units. Repetition of the root part as the main, rod in the word, which transmits lexical meaning and is the bearer of the semantics of related words, causes an aggravation of attention on a certain detail – the signs, causing the condensation of feelings – are mostly negative. Expressions in the language organization of the Dumas are complex nouns of folk origin, formed on the basis of convergence of synonymous words. In such unities, one synonym, due to the additional emotional and content tone available in its semantic structure, amplifes, specifes the meaning of another. Subtotal text-shaped universals – aesthetically flled units.
Опис
Ключові слова
мова дум, фольклорний текст, субстантивні текстово-образні універсалії, стилістичні функції, duma language, folklore text, substantive text-shaped universals, stylistic functions
Бібліографічний опис
Беценко, Т. П. Субстантивні текстово-образні універсалії як мовно-естетичний феномен (на прикладі народного героїчного епосу) [Текст] / Т. П. Беценко // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Германістика та міжкультурна комунікація. – 2019. – Випуск 2. – С. 174–181. – DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2019-2-27