The Problem of Safe Ecological Interactions Between Human-Dimensional Environments and Technical Systems by Example of Complex System «Driver/Person–Car–Environment» in the Aspect of Thinking in Complexity

Abstract

The aim of the work is to investigate the possibility of a non-traumatic connection of different classes’ systems “driver/person”[D], “car” [C], “environment”[E] into a single macrosystem “driver/person–car–environment”[D–C–E] for road safety. Research Methodology. The study of the key provisions of the road-safety problem of the complex system "driver–car–environment" [D–C–E] is considered in the context of the basic principles of post-non-classics and "thinking in complexity". Results of the study. For the first time, the concept of a complex macrosystem of a new type is introduced, connecting systems of different classes as independent "whole" on the basis of the conceptual model of post-non-classical "whole in a whole". It is hypothesized that the main cause of the accident is a certain incompatibility within the macrosystem" [D–C–E] of the systems [D], [C], [E] connected in it in terms of membership in different classes (1), which causes the emergence of a critical difference / critical threshold for the interaction of complex systems of different classes (2). The practical importance of the study. The growth of road traffic accidents is formed by the joint interaction of “different-quality” systems [D], [C], [E] into a single macrosystem. The new quality of the macrosystem [D–C–E] is determined by the nature of the bonds and the emergence of consistency/or mismatch between different integrity in a single macrosystem. Conclusions and prospects for further scientific research. It was established the need to accept a safety paradigm as a scientific branch on the basis of the methodology of non-traumatic/ecological connection without combining the multiclass subsystems into a single macrosystem with a mega-control.

Метою роботи є дослідження можливості нетравматичних екологічних взаємодій систем різних класів таких, як «водій» [В], «автомобіль» [А], «середовище» [С] в єдиній макросистемі «водій/людина–автомобіль–середовище" [В–А–С] для забезпечення безпеки дорожнього руху. Методологія дослідження. Дослідження ключових положень проблеми безпеки складної системи «водій-автомобіль-середовище» [В–А–С] проведено в контексті основних принципів постнеклассікі і «мислення в складності». Результати дослідження. Вперше введено поняття складної макросистеми нового типу, що з'єднує системи різного класу як самостійні «цілі» на основі концептуальної моделі постнекласики «ціле в цілому». Було висунуто гіпотезe, що головною причиною ДТП є певна несумісність в рамках макросистеми [В–А–С] систем [В], [А], [С], що з'єднуються в ній, за показниками приналежності до різних класів (1), що зумовлює виникнення критичної різниці / критичного порога при взаємодії складних систем різного класу (2). Практичне значення дослідження. Зростання дорожньо-транспортних пригод (ДТП) формується спільною взаємодією систем [В], [А], [С] в єдиній макросистемі. Нова якість макросистеми [В–А–С] визначається характером зв'язків і виникненням узгодженості / або неузгодженістю між різними цілісностями в єдиній макросистемі. Висновки і перспективи подальших наукових досліджень. Ставиться питання про необхідність прийняття парадигми безпеки як наукової галузі на базі методології нетравматичного екологічного з'єднання систем різного класу в єдину макросистему.