Методологічний аспект досліджень комунікації як різновиду організації суспільної діяльності
Дата
2015
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Презентується критика поширеного розуміння комунікації не як умови можливості існування рефлектуючого мислення, а як кодування, передача і декодування приватних думок. Зазначене тлумачення мови, на думку автора, не враховує різницю генези мови та її функціонування. Зокрема привертається увага, що стикаючись з філософією, лінгвістика аналізує текст у плані теорії пізнання та його герменевтики, тобто інтерпретативних практик. Але якщо філософи орієнтовані на об’єктивне пізнання дійсності, то лінгвісти пов’язані герменевтичним колом. Останнє характеризує розуміння (точніше, неможливість редукції розуміння й тлумачення тексту до логічно послідовного алгоритму, що пов’язане із структурами смислу в «науках про дух», а не ідеалізованими або модельними уявленнями, як це існує, наприклад, у природознавстві.
The article presents criticism of common understanding of communications as encoding, transmission and decoding of private thoughts. The mentioned above language interpretation does not take into account the difference between language genesis and functioning. In particular, it is noted that when linguistics facesphilosophy, it analyses texts in terms of epistemology and hermeneutics or interpretational practices. But if philosophers are focused on the objective cognition of reality, linguists are associated with hermeneutical circle. That understanding is associated with structures of meaning in the "Sciences about spirit", but not idealized or model representation that exists in natural sciences, for example. Karl-Otto Apel’s philosophical concept can be interesting primarily because it develops abilities of philosophical traditions of transcendentalism in terms of language that can help to overcome solipsism and transition from Cartesian» I» to inter-subjectiveness created by communicative society. Apel suggests such transformation of philosophy that provides an update of traditional philosophical assumptions, rationality concept and meaning of philosophy, showing transformations of traditional transcendental philosophy to Immanuel Kant ’s version. For Apel the original idea is transcendentalism, reflecting possibilities of science and showing the main task of philosophy. Apel wants to replace the classical variant "I think" and suggests to use "common and mutual understanding". Thus, in classical transcendentalism, in his opinion, Kant’s understanding of "I" should be changed. In other words, the place that belonged to consciousness according to Kant, must be replaced with "communicative community", not only as an empirical team of respected scientists, but as the main principle.
The article presents criticism of common understanding of communications as encoding, transmission and decoding of private thoughts. The mentioned above language interpretation does not take into account the difference between language genesis and functioning. In particular, it is noted that when linguistics facesphilosophy, it analyses texts in terms of epistemology and hermeneutics or interpretational practices. But if philosophers are focused on the objective cognition of reality, linguists are associated with hermeneutical circle. That understanding is associated with structures of meaning in the "Sciences about spirit", but not idealized or model representation that exists in natural sciences, for example. Karl-Otto Apel’s philosophical concept can be interesting primarily because it develops abilities of philosophical traditions of transcendentalism in terms of language that can help to overcome solipsism and transition from Cartesian» I» to inter-subjectiveness created by communicative society. Apel suggests such transformation of philosophy that provides an update of traditional philosophical assumptions, rationality concept and meaning of philosophy, showing transformations of traditional transcendental philosophy to Immanuel Kant ’s version. For Apel the original idea is transcendentalism, reflecting possibilities of science and showing the main task of philosophy. Apel wants to replace the classical variant "I think" and suggests to use "common and mutual understanding". Thus, in classical transcendentalism, in his opinion, Kant’s understanding of "I" should be changed. In other words, the place that belonged to consciousness according to Kant, must be replaced with "communicative community", not only as an empirical team of respected scientists, but as the main principle.
Опис
Ключові слова
культурологічне дослідження, cultural studies, лінгво-філософське дослідження, linguistic and philosophical research, аналітична філософія, analytical philosophy, мовленнєвий акт, speech act
Бібліографічний опис
Марусіна, О. С. Методологічний аспект досліджень комунікації як різновиду організації суспільної діяльності [Текст] / О. С. Марисіна // Філософія науки: традиції та інновації : науковий журнал / МОН України, Сумський державний пед. ун-т ім. А. С. Макаренка ; [редкол.: Н. В. Кочубей, В. А. Косяк, Є. О. Лебідь та ін.]. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2015. – № 2 (12). – С. 45–54.