Розвиток вищої хореографічної освіти в Німеччині (друга половина ХХ – початок ХХІ століття)
Вантажиться...
Дата
2023
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
CумДПУ імені А. С. Макаренка
Анотація
У дослідженні розглянуто розвиток вищої хореографічної освіти в Німеччині (друга половина ХХ–початок ХХІ століття). Схарактеризовано вищу хореографічну освіту в Німеччині як історико-педагогічний феномен. Окреслено поняттєво-термінологічний апарат дослідження. Систематизовано історіографічну базу дисертації за хронологічним і проблемним критеріями. Встановлено, що окремі аспекти проблеми дослідження висвітлені в культурологічній, мистецтвознавчій, психолого-педагогічній, арт-терапевтичній літературі, проте системні розвідки досліджуваного феномену практично відсутні як у міжнародному, так і у вітчизняному науковому просторі.
З’ясовано витоки вищої хореографічної освіти в Німеччині, серед яких відкриття перших шкіл танцю у Дрездені та Ессені, інтенсивний розвиток танцю модерн, проведення трьох танцювальних конгресів, діяльність видатних німецьких педагогів-хореографів. Визначено критерії (суспільно-політичні зміни, оновлення нормативно-правової бази, еволюція структури та змісту), за якими виокремлено три етапи розвитку вищої хореографічної освіти в Німеччині, а саме: 1) контроверсійний (1950–1989 рр.) – поділ Німеччини після Другої світової війни на Німецьку Демократичну Республіку (НДР) та Федеративну Республіку Німеччину (ФРН), прийняття Конституції й Рамкового закону «Про вищу освіту» (ФРН) та Закону «Про єдину соціалістичну систему освіти» (НДР), що детермінували розбіжності в структурі та змісті вищої хореографічної освіти; 2) об’єднувальний (1990–1999 рр.) – утворення єдиної держави Федеративна Республіка Німеччина, запровадження спільної системи освіти, що регламентується правовими актами колишньої Західної Німеччини й активно трансформує структуру й зміст вищої хореографічної освіти згідно з вектором її розвитку в федеральних землях; 3) модернізаційний (2000 – 2010 рр.) – входження ФРН до Болонського процесу і запровадження «Танцювального плану Німеччини», що зумовило кардинальні зміни в структурі й змісті вищої хореографічної освіти в країні.
Висвітлено нормативно-правові та організаційні аспекти розвитку вищої хореографічної освіти в Німеччині (1950–2010 рр.). Аргументовано їх різновекторність на контроверсійному етапі, що було зумовлено культурно-освітньою політикою урядів НДР та ФРН. Доведено, що нормативно-правова база вищої хореографічної освіти в Західній Німеччині містила основоположні правові акти, які стали фундаментом для створення єдиної системи вищої хореографічної освіти на об’єднувальному етапі. Визначено, що на модернізаційному етапі її розвитку в Німеччині нормативно-правові та організаційні зміни були зумовлені євроінтеграційними процесами. Виокремлено рівні управління вищою хореографічною освітою в Німеччині: федеральний, регіональний, муніципальний, інституційний.
Визначено структурно-змістові зміни у вищій хореографічній освіті Німеччини. Аргументовано, що на контроверсійному етапі відновлюється робота двох професійних шкіл танцю у Дрездені й Ессені з наданням їм статусу закладів вищої освіти (ЗВО) та відкриваються нові мистецькі виші з хореографічними відділами в Східному Берліні й Лейпцигу і профільні ЗВО в Кельні та Мангеймі. З’ясовано, що зміст вищої хореографічної освіти в НДР був зорієнтований на танцювальні традиції російської школи класичного танцю та народного фольклору, а у ФРН – на опанування танцю модерн. Доведено, що у 90-ті роки ХХ ст. у структурі вищої хореографічної освіти об’єднаної Німеччини відбувалися незначні зміни: підготовка фахівців-хореографів здійснювалась у шести профільних закладах вищої освіти, які раніше функціонували в двох республіках. Перелік спеціальностей і змістове наповнення освітнього процесу змінюється на користь сучасного танцювального мистецтва за зразком профільних закладів вищої освіти Західної Німеччини. Встановлено, що на модернізаційному етапі структурно-змістові трансофрмації вищої хореографічної освіти в Німеччині були зумовлені Болонським процесом і «Танцювальним планом Німеччини». Обґрунтовано типологію профільних закладів вищої освіти і з’ясовано, що в сучасній Німеччині бакалаврів (В.А.) і магістрів (М.А.) у сфері хореографічного мистецтва готують у двох вищих школах танцю, шести вищих мистецьких школах, трьох університетах мистецтв і спорту, двох класичних університетах. Зміст вищої хореографічної освіти в Німеччині вдосконалюється відповідно до запитів соціуму та вимог ринку праці: розширюється спектр магістерських програм та спеціальностей та доповнюється перелік фахових дисциплін.
Виявлено сучасні моделі підготовки фахівців-хореографів у закладах вищої освіти Німеччини: виконавську (підготовка танцівників, артистів балету і театрів танцю), балетмейстерську (підготовка хореографів-балетмейстерів, постановників театральних вистав, творців сучасного театру танцю), модернову (передбачає опанування сучасних танцювальних жанрів), хореологічну (підготовка істориків, теоретиків і критиків танцювального мистецтва), педагогічну (передбачає навчання викладачів танцю), евритмічну (підготовка фахівців-хореографів в межах танц-терапії).
Окреслено перспективи використання позитивного німецького досвіду у практиці вдосконалення вищої хореографічної освіти в Україні на європейському, національному та інституційному рівнях. Аргументовано, що серед поданих найбільш перспективними для реалізації на сучасному етапі визначено такі рекомендації: на європейському рівні –спрямування діяльності закладів вищої освіти у сфері хореографії на міжкультурне виховання, сприяння розвитку міжнародних зв’язків шляхом участі студентських виконавських колективів в міжнародних танцювальних конкурсах і фестивалях; на національному рівні –запровадження інноваційних моделей хореографічної підготовки (балетмейстерської, модернової, хореологічної, евритмічної) та формулювання сучасних вимог щодо фахових компетенцій майбутніх викладачів хореографії навчальними закладами спільно з роботодавцями; на інституційному рівні – запровадження у вітчизняних вишах нових спеціальностей (танцювальна педагогіка, перформанс, евритмія, танцювальна культура, хореотерапія) та інноваційних дисциплін (медицина танцю, анатомія танцю, контактна імпровізація, естетична гімнастика), проведення семінарів і майстер-класів як обов’язкової частини хореографічної підготовки.
In the thesis the higher choreographic education development in Germany (in the second half of the XX – at the beginning of the XXI century) is revealed. The higher choreographic education in Germany is described as a historical-pedagogical phenomenon. The conceptual-terminological apparatus of research is outlined. The historiographic base of the thesis is systematized according to the problem-thematic, chronological and territorial principle. It has been established that certain aspects of the research problem are covered in culture-study, art-study, psychological-pedagogical, art-therapeutic literature, but systematic studies of the phenomenon under investigation are practically absent both in the international and in the national scientific space. The sources of higher choreographic education in Germany, including opening of the first dance schools in Dresden and Essen, intensive development of modern dance, holding of three dance congresses, and activities of outstanding German teachers-choreographers have been discovered. The criteria (socio-political changes, updating of the normative-legal basis, evolution of structure and content) are determined, which distinguish three stages of the higher choreographic education development in Germany, namely:1) controversial (1950–1989) – division of Germany after the Second World War into the German Democratic Republic (GDR) and the Federal Republic of Germany (FRG), adoption of the Constitution and Framework Law “On higher education” (FRG) and the Law “On unified socialist system of education” (GDR), which determined differences in the structure and content of higher choreographic education; 2) integration (1990–1999) – formation of a united state of the Federal Republic of Germany, introduction of a common educational system, which is regulated by the legal acts of the former West Germany and actively transforms the structure and content of higher choreographic education according to the vector of its development in the federal states; 3) modernization (2000–2010) – entry of FRG to the Bologna process and introduction of the “Dance Plan of Germany”, which led to radical changes in the structure and content of higher choreographic education in the country. The normative-legal and organizational aspects of higher choreographic education development in Germany (1950–2010) are highlighted. Their multi-vector character at the controversial stage is proved, which was conditioned by the cultural and educational policy of the governments of the GDR and the FRG. It is proved that the normative-legal basis of higher choreographic education in West Germany contained basic legal acts that had become the basis for the creation of a unified system of higher choreographic education at the integration stage. It is determined that at the modernization stage of its development in Germany, the normative-legal and organizational changes were conditioned by the European integration processes. The levels of higher choreographic education management in Germany are singled out: federal, regional, municipal, institutional. The structural-content changes in higher choreographic education of Germany in the studied period are determined. It is proved that at the controversial stage the work of two professional dance schools in Dresden and Essen was restored with gaining the status of higher education institutions and new artistic higher education institutions with choreographic departments in East Berlin and Leipzig and profile institutions of higher education in Cologne and Mannheim were opened. It is found out that the content aspect of higher choreographic education in the GDR was oriented towards the dance traditions of the Russian school of classical dance and folklore, and in FRG – towards mastering of modern dance. It is proved that in the 90-ies of the XX century in the structure of higher choreographic education of united Germany occurred minor changes: training of specialists-choreographers was carried out in six profile higher education institutions, which previously functioned in two republics. The list of specialties and content of the educational process changed in favor of modern dance art on the model of profile institutions of higher education in West Germany. It is determined that at the modernization stage, the structural-content transformation of the higher choreographic education in Germany were conditioned by the Bologna Process and the “Dance Plan of Germany”. The typology of profile higher education institutions is substantiated and it is found out that in modern Germany bachelors (BA) and masters (MA) in the field of choreographic art are trained at two higher dance schools, six higher artistic schools, three universities of arts and sports, two classical universities. The content of higher choreographic education in Germany is improved in accordance with the demands of society and the requirements of the labor market: the range of master’s programs and specialties and the list of professional disciplines are expanded. The modern models of specialists-choreographers training in the institutions of higher education of Germany are characterized: performing (training of dancers, ballet and theater dancers), choreographer (training of choreographers, stage directors, creators of the modern dance theater), modern (involves mastering modern dance genres), choreological (training of historians, theorists and critics of dance art), pedagogical (involves training of dance instructors), eurhythmic (training of specialists-choreographers in dance therapy). The prospects of using positive German experience in the practice of improving higher choreographic education in Ukraine on the European, national and institutional levels are outlined. It is proved that among the most promising for implementation at the present stage, are the following recommendations: at the European level – direction of activity of the higher education institutions in the sphere of choreography at intercultural education, promotion of international relations through participation of students’ performing collectives in international dance competitions and festivals; at the national level – introduction of innovative models of choreographic training (choreographer, modern, choreological, eurhythmic); setting modern requirements for the professional competences of the future choreography teachers by education institutions in cooperation with employers; at the institutional level – introduction in the native higher education institutions of new specialties (dance pedagogy, performance, eurhythmy, dance culture, choreotherapy) and innovative disciplines (dance medicine, dance anatomy, contact improvisation, aesthetic gymnastics), conducting seminars and workshops as a compulsory part of choreographic training.
In the thesis the higher choreographic education development in Germany (in the second half of the XX – at the beginning of the XXI century) is revealed. The higher choreographic education in Germany is described as a historical-pedagogical phenomenon. The conceptual-terminological apparatus of research is outlined. The historiographic base of the thesis is systematized according to the problem-thematic, chronological and territorial principle. It has been established that certain aspects of the research problem are covered in culture-study, art-study, psychological-pedagogical, art-therapeutic literature, but systematic studies of the phenomenon under investigation are practically absent both in the international and in the national scientific space. The sources of higher choreographic education in Germany, including opening of the first dance schools in Dresden and Essen, intensive development of modern dance, holding of three dance congresses, and activities of outstanding German teachers-choreographers have been discovered. The criteria (socio-political changes, updating of the normative-legal basis, evolution of structure and content) are determined, which distinguish three stages of the higher choreographic education development in Germany, namely:1) controversial (1950–1989) – division of Germany after the Second World War into the German Democratic Republic (GDR) and the Federal Republic of Germany (FRG), adoption of the Constitution and Framework Law “On higher education” (FRG) and the Law “On unified socialist system of education” (GDR), which determined differences in the structure and content of higher choreographic education; 2) integration (1990–1999) – formation of a united state of the Federal Republic of Germany, introduction of a common educational system, which is regulated by the legal acts of the former West Germany and actively transforms the structure and content of higher choreographic education according to the vector of its development in the federal states; 3) modernization (2000–2010) – entry of FRG to the Bologna process and introduction of the “Dance Plan of Germany”, which led to radical changes in the structure and content of higher choreographic education in the country. The normative-legal and organizational aspects of higher choreographic education development in Germany (1950–2010) are highlighted. Their multi-vector character at the controversial stage is proved, which was conditioned by the cultural and educational policy of the governments of the GDR and the FRG. It is proved that the normative-legal basis of higher choreographic education in West Germany contained basic legal acts that had become the basis for the creation of a unified system of higher choreographic education at the integration stage. It is determined that at the modernization stage of its development in Germany, the normative-legal and organizational changes were conditioned by the European integration processes. The levels of higher choreographic education management in Germany are singled out: federal, regional, municipal, institutional. The structural-content changes in higher choreographic education of Germany in the studied period are determined. It is proved that at the controversial stage the work of two professional dance schools in Dresden and Essen was restored with gaining the status of higher education institutions and new artistic higher education institutions with choreographic departments in East Berlin and Leipzig and profile institutions of higher education in Cologne and Mannheim were opened. It is found out that the content aspect of higher choreographic education in the GDR was oriented towards the dance traditions of the Russian school of classical dance and folklore, and in FRG – towards mastering of modern dance. It is proved that in the 90-ies of the XX century in the structure of higher choreographic education of united Germany occurred minor changes: training of specialists-choreographers was carried out in six profile higher education institutions, which previously functioned in two republics. The list of specialties and content of the educational process changed in favor of modern dance art on the model of profile institutions of higher education in West Germany. It is determined that at the modernization stage, the structural-content transformation of the higher choreographic education in Germany were conditioned by the Bologna Process and the “Dance Plan of Germany”. The typology of profile higher education institutions is substantiated and it is found out that in modern Germany bachelors (BA) and masters (MA) in the field of choreographic art are trained at two higher dance schools, six higher artistic schools, three universities of arts and sports, two classical universities. The content of higher choreographic education in Germany is improved in accordance with the demands of society and the requirements of the labor market: the range of master’s programs and specialties and the list of professional disciplines are expanded. The modern models of specialists-choreographers training in the institutions of higher education of Germany are characterized: performing (training of dancers, ballet and theater dancers), choreographer (training of choreographers, stage directors, creators of the modern dance theater), modern (involves mastering modern dance genres), choreological (training of historians, theorists and critics of dance art), pedagogical (involves training of dance instructors), eurhythmic (training of specialists-choreographers in dance therapy). The prospects of using positive German experience in the practice of improving higher choreographic education in Ukraine on the European, national and institutional levels are outlined. It is proved that among the most promising for implementation at the present stage, are the following recommendations: at the European level – direction of activity of the higher education institutions in the sphere of choreography at intercultural education, promotion of international relations through participation of students’ performing collectives in international dance competitions and festivals; at the national level – introduction of innovative models of choreographic training (choreographer, modern, choreological, eurhythmic); setting modern requirements for the professional competences of the future choreography teachers by education institutions in cooperation with employers; at the institutional level – introduction in the native higher education institutions of new specialties (dance pedagogy, performance, eurhythmy, dance culture, choreotherapy) and innovative disciplines (dance medicine, dance anatomy, contact improvisation, aesthetic gymnastics), conducting seminars and workshops as a compulsory part of choreographic training.
Опис
Ключові слова
розвиток, вища хореографічна освіта, вища хореографічна освіта в Німеччині, історико-педагогічний феномен, нормативно-правові аспекти, організаційні аспекти, структурно-змістові аспекти, європейський освітній простір, друга половина ХХ – початок ХХІ століття, development, higher choreographic education, higher choreographic education in Germany, historical-pedagogical phenomenon, normative-legal aspects, organizational aspects, structural-content aspects, European educational space, second half of the XX – beginning of the XXI century
Бібліографічний опис
Ткаченко, І. О. Розвиток вищої хореографічної освіти в Німеччині (друга половина ХХ – початок ХХІ століття) [Текст] : монографія / І. О. Ткаченко. – Суми : ФОП Цьома С. П., 2023. – 272 с.