Аналіз вимог до результатів підготовки вчителів математики та інформатики щодо готовності використовувати ними засоби віртуальної наочності
Дата
2022
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
СумДПУ імені А. С. Макаренка
Анотація
Формулювання проблеми. Для майбутніх учителів математики та
інформатики нині складається ситуація, при якій необхідно навчитися
приймати кваліфіковані рішення щодо можливостей ефективного і
результативного застосування засобів віртуальної наочності у
професійній діяльності, добирати та прогнозувати необхідні для їх
використання цифрові технології у професійній діяльності.
Матеріали і методи. Теоретичні методи наукового пізнання
(контент-аналіз документів нормативно-правового забезпечення
інформатизації освіти, ресурсів мережі Інтернет; теоретичний
аналіз та узагальнення наукових розвідок в галузі освіти в Україні).
Результати. За аналізом освітніх програм, навчальних планів,
робочих програм слід констатувати, що діяльність закладів вищої
освіти з підготовки майбутніх учителів математики та
інформатики до використання засобів віртуальної наочності у
професійній діяльності не є системною, проводиться стихійно і
фрагментарно. Водночас варто відзначити, що на рівні
адміністрації та випускових кафедр прослідковується усвідомлення
важливості такої підготовки через оновлення освітніх програм,
впровадження окремих спецкурсів й варіативних дисциплін та
інтернаціоналізації освітньої діяльності закладу. При цьому,
інформатичні дисципліни займають невелику частину навчального
навантаження (12 %); навчальні плани містять приблизно однакові
інформатичні дисципліни (іноді вони групуються в один курс), що
говорить про їх подібність; близько 50% навчального навантаження
з інформатичних дисциплін відводиться на аудиторну роботу (лекції
та лабораторні заняття); на самостійну роботу студентів
відводиться 56% всього запланованого на інформатичні дисципліни
навчального часу.
Висновки. Проведений аналіз дає підстави для висновків, що
успішна підготовка майбутніх учителів математики та
інформатики до використання засобів віртуальної наочності у
професійній діяльності неможливо забезпечити у межах усталених
освітніх програм. Доцільним є теоретичне обґрунтування та
впровадження педагогічної системи підготовки майбутніх учителів
математики та інформатики до використання засобів віртуальної
наочності у професійній діяльності.
Formulation of the problem. For future teachers of mathematics and informatics, a situation is emerging in which it is necessary to learn to make qualified decisions regarding the possibilities of effective use of virtual visualization tools in professional activities and to select and forecast the necessary digital technologies for their use in professional activities. Materials and methods. Theoretical methods of scientific knowledge (content analysis of documents of normative and legal provision of education informatization, Internet resources; theoretical analysis and generalization of scientific research in the field of education in Ukraine). Results. Based on the analysis of educational programs, curricula, and work programs, it should be stated that the activities of higher education institutions to prepare future teachers of mathematics and informatics for the use of virtual visualization tools in professional activities are not systematic, they are carried out spontaneously and in a fragmented manner. At the same time, it is worth noting that at the level of administration and graduation departments, awareness of the importance of preparing future teachers of mathematics and computer science to use virtual visualization tools in their professional activities is being pursued through the updating of educational programs, the introduction of separate special courses and variable disciplines, and the internationalization of the institution's educational activities. At the same time, informatics disciplines occupy a small part of the educational load (12%); curricula contain approximately the same IT disciplines (sometimes they are grouped into one course), which indicates their similarity; about 50% of the educational load in informatics disciplines is allocated to classroom work (lectures and laboratory classes); 56% of the total educational time planned for informatics disciplines is allocated to independent work of students. Conclusions. The conducted analysis provides grounds for the conclusion that a high level of training for future teachers of mathematics and informatics for the use of virtual visual aids in professional activities cannot be ensured within the limits of the existing professional training. The theoretical justification and implementation of a pedagogical system of training future teachers of mathematics and computer science in higher education institutions for the use of virtual visualization tools in professional activities are appropriate for further research.
Formulation of the problem. For future teachers of mathematics and informatics, a situation is emerging in which it is necessary to learn to make qualified decisions regarding the possibilities of effective use of virtual visualization tools in professional activities and to select and forecast the necessary digital technologies for their use in professional activities. Materials and methods. Theoretical methods of scientific knowledge (content analysis of documents of normative and legal provision of education informatization, Internet resources; theoretical analysis and generalization of scientific research in the field of education in Ukraine). Results. Based on the analysis of educational programs, curricula, and work programs, it should be stated that the activities of higher education institutions to prepare future teachers of mathematics and informatics for the use of virtual visualization tools in professional activities are not systematic, they are carried out spontaneously and in a fragmented manner. At the same time, it is worth noting that at the level of administration and graduation departments, awareness of the importance of preparing future teachers of mathematics and computer science to use virtual visualization tools in their professional activities is being pursued through the updating of educational programs, the introduction of separate special courses and variable disciplines, and the internationalization of the institution's educational activities. At the same time, informatics disciplines occupy a small part of the educational load (12%); curricula contain approximately the same IT disciplines (sometimes they are grouped into one course), which indicates their similarity; about 50% of the educational load in informatics disciplines is allocated to classroom work (lectures and laboratory classes); 56% of the total educational time planned for informatics disciplines is allocated to independent work of students. Conclusions. The conducted analysis provides grounds for the conclusion that a high level of training for future teachers of mathematics and informatics for the use of virtual visual aids in professional activities cannot be ensured within the limits of the existing professional training. The theoretical justification and implementation of a pedagogical system of training future teachers of mathematics and computer science in higher education institutions for the use of virtual visualization tools in professional activities are appropriate for further research.
Опис
Ключові слова
майбутній учитель математики, майбутній учитель інформатики, професійна підготовка, навчальний план, засоби віртуальної наочності, готовність до використання засобів віртуальної наочності., training of future mathematics teachers, training of future informatics teachers, curriculum, means of virtual visibility, informatics disciplines
Бібліографічний опис
Мулеса П. Аналіз вимог до результатів підготовки вчителів математики та інформатики щодо готовності використовувати ними засоби віртуальної наочності [Текст] / П. Мулеса // Фізико-математична освіта : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Фізико-математичний факультет ; [редкол.: М. П. Вовк, М. Гр. Воскоглу, Т. Г. Дерека та ін.]. – Суми : [СумДПУ імені А. С. Макаренка], 2022. – Вип. 5 (37). – С. 50–55. – DOI: 10.31110/2413-1571-2022-037-5-007