Перегляд за Автор "Zvarych Hanna Volodymyrivna"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Педагог як ключовий об’єкт моніторингу якості надання освітніх послуг
    (2026) Ребуха Лілія Зіновіївна; Rebukha Liliia Zinoviivna; Зварич Ганна Володимирівна; Zvarych Hanna Volodymyrivna
    У статті на теоретичному рівні обґрунтовано значення педагога як ключового об’єкта моніторингу якості надання освітніх послуг у ЗЗСО. Проаналізовані сучасні підходи до розуміння ролі вчителя, зокрема в контексті реалізації концепції НУШ та орієнтації на європейські освітні стандарти. Зазначено, що сучасний педагог є багатогранною, креативною та професійно гнучкою особистістю, яка здатна швидко реагувати на зміни в освіті, результативно використовувати інноваційні педагогічні технології та забезпечувати формування ключових компетентностей учнів. Наголошено, що вчитель у сучасному освітньому процесі виступає як джерелом знань, так і фасилітатором, тьютором, наставником і організатором освітньої діяльності, здатний формувати у здобувачів освіти індивідуальну освітню траєкторію та повноцінно розвивати їхні інтелектуальні, соціальні і творчі здібності. У роботі проаналізовано наукові підходи до трактування поняття «якість освітніх послуг» й визначено його як комплексну характеристику освітнього процесу, що відображає рівень організації навчання, ефективність педагогічної діяльності, результати навчання учнів ЗЗСО та відповідність освітніх результатів потребам особистості й суспільства. Висвітлено наукові погляди українських учених щодо проблеми якості освіти та ролі педагогічної компетентності у її забезпеченні. Особливу увагу приділено моніторингу якості надання освітніх послуг як важливому інструменту оцінювання педагогічної діяльності. Розглянуто основні методи моніторингу та обґрунтовано, що його результати є підґрунтям для підвищення професійної майстерності вчителя, удосконалення освітнього процесу та прийняття ефективних управлінських рішень. Дійшли висновку, що педагог виступає центральною фігурою освітнього процесу, ключовим об’єктом моніторингу якості надання освітніх послуг, оскільки саме від рівня його фаховості і особистісних якостей залежать навчальні досягнення учнів, результативне функціонування освітнього процесу та закладу освіти в цілому.
  • Документ
    Управління ризиками в системі наукового проєктування: виклики для сучасної вищої школи
    (2026) Сидорович Олена Юріївна; Sydorovych Olena Yuriivna; Зварич Ганна Володимирівна; Zvarych Hanna Volodymyrivna
    У статті досліджено проблематику управління ризиками в системі наукового проєктування як ключового чинника ефективності та сталого розвитку сучасної вищої школи. У контексті глобальної інтелектуальної конкуренції та стрімкої цифрової трансформації університети перестають бути лише ретрансляторами знань і перетворюються на активні суб’єкти продукування інноваційного капіталу. Центральною умовою цієї трансформації виступає здатність закладів вищої освіти до превентивного управління ризиками та стратегічної капіталізації інтелектуальних активів, що включають людський, структурний та реляційний капітал. Актуальність теми зумовлена високою вразливістю інтелектуального капіталу до внутрішніх і зовнішніх загроз: недосконалістю інституційних механізмів захисту інтелектуальної власності, відтоком кваліфікованих кадрів, невизначеністю результатів наукового пошуку, а також зростанням складності фінансово-економічного, нормативного та цифрового середовища. Проаналізовано класифікацію ризиків у системі наукового проєктування за джерелом виникнення, функціональними сферами, стадіями життєвого циклу, рівнем невизначеності, характером впливу, інституційним виміром, цифровізацією та поведінковими аспектами. Виділено ключові групи викликів: інституційні, фінансово-економічні, управлінські, методологічні, кадрові, цифрові, репутаційні та етичні, а також запропоновано релевантні інструменти реагування — від гармонізації нормативної бази і створення проєктних офісів до впровадження цифрових платформ, сценарного моделювання та програм розвитку кадрового потенціалу. Особлива увага приділена концептуалізації проактивного ризикменеджменту як системоутворюючого елемента організації наукового процесу, що дозволяє перетворювати невизначеність у стратегічну перевагу та забезпечує синергійне поєднання елементів дослідницької екосистеми. Показано, що ефективне управління ризиками є фундаментальною передумовою зміцнення інституційної спроможності університетів, підвищення конкурентоспроможності національної вищої освіти та формування стійкої інноваційної моделі розвитку.