Перегляд за Автор "Zavhorodnii Denys Serhiiovych"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вплив музичного мистецтва на формування пізнавальної компетентності молодших школярів(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2022) Бойченко Марина Анатоліївна; Boichenko Maryna Anatoliivna; Чистякова Ірина Анатоліївна; Chystiakova Iryna Anatoliivna; Тарапата-Більченко Лідія Григорівна; Tarapata-Bilchenko Lidiia Hryhorivna; Рибалко Петро Федорович; Rybalko Petro Fedorovych; Завгородній Денис Сергійович; Zavhorodnii Denys SerhiiovychУ статті з’ясовано вплив музичного мистецтва на формування пізнавальної компетентності молодших школярів. Автором доведено, що музичне мистецтво впливає на формування пізнавальної компетентності молодших школярів у різних аспектах, як‐от: розвиток слухового сприйняття (музика допомагає розвивати в дітей увагу, концентрацію та зосередженість); покращення мовлення та комунікаційних навичок (музичні заняття сприяють розвиткові мовлення, оскільки вони включають спів,речитатив, прослуховування й обговорення музичних творів); стимулювання творчості та уяви (музичне мистецтво сприяє розвиткові творчих здібностей дітей); підвищення когнітивних навичок (музика може покращити пам’ять, увагу, логічне мислення й аналітичні здібності в дітей); сприяння емоційному розвиткові (музика має сильний емоційний вплив на дітей).Документ Методичне забезпечення формування музично‐ пізнавальної компетентності молодших школярів під час співацького навчання(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Чистякова Ірина Анатоліївна; Chystiakova Iryna Anatoliivna; Бойченко Марина Анатоліївна; Boichenko Maryna Anatoliivna; Рибалко Петро Федорович; Rybalko Petro Fedorovych; Завгородній Денис Сергійович; Zavhorodnii Denys SerhiiovychСтаття присвячена проблемі розробки й характеристики методичного забезпечення формування музично‐пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі співацького навчання. Окреслено сутність поняття «методичне забезпечення» як сукупність принципів, педагогічних умов, методів і форм навчання, які сприяють якісному перебігу освітнього процесу. Розглянуто провідні принципи формування їх музично‐пізнавальної компетентності, а саме: принцип єдності виховного, розвивального та освітнього напрямів педагогічного впливу; принцип застосування здоров’язбережувальних технологій; принцип стимуляції музично‐ігрової та творчої активності молодших школярів; принцип органічного поєднання індивідуальних і колективних форм організації освітнього процесу; принцип зв’язку змісту занять із життям; принцип репертуарно‐стильової оптимізації. Визначено найбільш ефективні методи (роз’яснювально‐спонукального характеру; систематизації й оприлюднення музичного матеріалу; комплексної спрямованості на формування музично‐пізнавальної компетентності, розвиток музичних здібностей та узагальнених музичних уявлень в молодших школярів; практичні методи; метод проблемного викладу; спеціальні методи; аудіального розвитку. Доведено пріоритетне значення міжпредметних зв’язків у процесі формування музично‐пізнавальної компетентності молодших школярів. Констатовано, що виключно сприятливі умови для формування музично‐пізнавальної компетентності молодших школярів створює позаурочна діяльність. Аргументовано доцільність і ефективність використання нетрадиційних форм уроку з метою формування музично‐пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі співацького навчання.Документ Формування дослідницької компетентності майбутніх офіцерів військово-морських сил у процесі їх фахової підготовки(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Завгородній Денис Сергійович; Zavhorodnii Denys SerhiiovychУ статті запропоновано розв’язання наукової проблеми формування дослідницької компетентності майбутніх офіцерів військово-морських сил. Доведено, що формування дослідницької компетентності майбутніх офіцерів військово-морських сил – це спеціально організований, компетентнісно орієнтований освітній процес, результатом якого є позитивні зрушення у рівнях сформованості дослідницької компетентності офіцерів військово-морських сил. Розроблено й експериментально перевірено відповідну модель, яка ґрунтується на системному, компетентнісному, діяльнісному, проектному, синергетичному та особистісно-розвивальному підходах і загальнодидактичних та специфічних принципах (принцип професійної спрямованості; принцип самоорганізації; принцип суб’єктності), охоплює удосконалення змісту (навчальні дисципліни, курс «Основи дослідницької діяльності»), найбільш раціональні методи (пошуковий, кейс-метод, тренінги, диспути) і форми (індивідуальні та індивідуально-групові) навчання, передбачає провідним засобом дослідницькі завдання різних типів (на доведення; недовизначені і перевизначені; зворотні; на складання структурно-логічних схем; оцінно-аналітичні; проектнотехнологічні) і коротко описує діагностичний інструментарій для визначення рівнів (елементарний, достатній, високий) сформованості дослідницької компетентності. Зіставлено стан сформованості дослідницької компетентності в експериментальній і контрольній групах, проведено кількісну (використано статистичний критерій χ2 Пірсона) і якісну оцінку результатів. Статистичний аналіз на рівні значущості 0,05 підтвердив статистично різну динаміку рівнів сформованості дослідницької компетентності за обраними показниками для ЕГ і КГ.Документ Формування дослідницької компетентності майбутніх офіцерів військово-морських сил у процесі їх фахової підготовки(2019) Завгородній Денис Сергійович; Zavhorodnii Denys SerhiiovychУ дисертації запропоновано розв’язання наукової проблеми формування дослідницької компетентності майбутніх офіцерів військово-морських cил шляхом розробки й експериментальної перевірки відповідної моделі, яка ґрунтується на системному, компетентнісному, діяльнісному, проектному, синергетичному та особистісно-розвивальному підходах і загальнодидактичних та специфічних принципах (принцип професійної спрямованості; принцип самоорганізації; принцип суб’єктпості), охоплює удосконалення змісту (навчальні дисципліни, курс «Основи дослідницької діяльності»), найбільш раціональні методи (пошуковий, кейс-метод, тренінги, диспути) і форми (індивідуальні та індивідуально-групові) навчання, передбачає провідним засобом дослідницькі завдання різних типів (на доведення; недовизначені і перевизначені; зворотні; на складання структурно-логічних схем; оцінно аналітичні; проектно-технологічні) і коротко описує діагностичний інструментарій для визначення рівнів (елементарний, достатній, високий) сформованості дослідницької компетентності.