Перегляд за Автор "Yemelianova Tetiana"
Зараз показуємо 1 - 13 з 13
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Высшая математика для экологов в примерах и задачах. Дифференциальные уравнения(2011) Ємельянова Тетяна; Yemelianova TetianaОбсуждается роль классического математического образования в контексте профессиональной подготовки специалистов – экологов. Рассматриваются формы и направления математической подготовки студентов-экологов в рамках существующих образовательных программ.Документ Деякі аспекти фундаментальної підготовки іноземних студентів у технічному університеті(2014) Ємельянова Тетяна; Yemelianova TetianaСтаття присвячена питанню підвищення якості фундаментальної освіти студентів-іноземців у технічному університеті. Серед дидактичних принципів навчання виділено принцип наочності. Зазначено, що сучасне тлумачення наочності в навчанні математики як опори на чуттєве прийняття інформації може дати максимальний ефект у навчанні студентів-іноземців. В умовах недостатнього володіння мовою навчання, опора на емоційне прийняття інформації підвищує ефективність навчання студентів-іноземців. На підставі досвіду навчання вищої математики студентів-іноземців у технічному університеті принцип наочності характеризується як першорядний дидактичний принцип навчання студентів-іноземців. У принципі наочності автор бачить прихований резерв підвищення якості класичної математичної підготовки іноземних студентів. Потенційні можливості принципу наочності розкриваються за умови оптимального поєднання наочної інформації з її послідовним обговоренням.Документ Дидактична основа базової математичної підготовки в аспекті впровадження сучасної технології STEM-освіти у ЗВО(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Ярхо Тетяна; Yarkho Tetiana; Ємельянова Тетяна; Yemelianova Tetiana; Легейда Дмитро; Leheida DmytroСтаттю присвячено проблемі впровадження в навчальний процес ЗВО актуальної педагогічної технології STEM-освіти, що являє собою трансдисциплінарний підхід до навчання. Проведено аналіз дидактичної основи фундаменталізації базової математичної підготовки майбутніх фахівців технічного профіля у ЗВО в умовах компетентнісної парадигми освіти. За результатом аналізу представлено ключові дидактичні принципи як чинник успішної взаємодії напрямів навчання в межах STEM-технології.Документ Зміст і особливості системи контролю та оцінювання ступеню розвитку здібностей студентів технічного ВНЗ(2015) Ємельянова Тетяна; Yemelianova TetianaУ статті розглядається можливість побудови системи розвитку математичних здібностей студентів технічного профілю в сучасному університеті. Задача вирішується в межах індивідуально орієнтованого навчання, оскільки розподіл параметрів когнітивних здібностей, як і адаптаційних можливостей особистості, є індивідуальним. Визначено складові математичної підготовки в технічному університеті. Акцентовано увагу на варіативності та мобільності складових процесу навчання, які дозволяють коригувати модель інтелектуального пізнання студентів. Доведено необхідність побудови концепції контролю й системи оцінювання розвитку здібностей студентів як однієї зі стратегічних складових модернізації математичної освіти в технічному університеті.Документ Ментальний простір як характеристика ступеня розвитку когнітивних здібностей особистості в навчальному процесі(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Ємельянова Тетяна; Yemelianova TetianaУ статті досліджується ментальний простір, який належить до внутрішніх когнітивних механізмів, що здійснюють когнітивний процес мислення особистості. Внутрішні механізми мислення визначені як когнітивні несвідомі механізми. У статті вивчається єдність мислення з формуванням когнітивних здібностей, отриманням когнітивного досвіду. Ключовим механізмом мислення як когнітивного багатоступеневого механізму, виявляються сприйняття й осмислення одержуваної інформації, які є базисом неусвідомленого мислення. Вивчено зв'язок ментального простору, простору функціональних перетворень, динаміка яких закладається протягом усього життя, і когнітивних можливостей особистості.Документ Напрями реалізації принципу неперервної фундаментальної освіти в сучасному технічному ВНЗ(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2011) Ємельянова Тетяна; Yemelianova Tetiana; Ярхо Тетяна; Yarkho TetianaУ статті досліджено принцип неперервної фундаментальної підготовки в сучасному технічному ВНЗ. Запропоновано напрям його реалізації, що полягає у спадкоємному здійсненні двох різновидів неперервної фундаментальної підготовки: базової підготовки, яка проводиться кафедрами фундаментальних дисциплін, та спеціальної підготовки, яка здійснюється силами випускаючих кафедр.Документ Про деякі фактори, що впливають на механізми активізації когнітивних здібностей особистості(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018) Ємельянова Тетяна; Yemelianova TetianaУ статті досліджено фактори, які впливають на механізми пізнавального процесу, з позицій нейродинамічної концепції про режими локалізації метастабільних хаотичних структур нейронної системи з урахуванням гетерохімічної гіпотези сприйняття й відновлення образів інформаційних потоків. Була використана гіпотеза про те, що функціональні метастабільні структури фазового простору нейронної системи є модельними уявленнями ментальних образів. Обґрунтовано припущення про необхідність ураховувати зворотній зв'язок, який запускає ітераційний процес та коригує режим активізації нейронного ансамблю з метою успішного завершення програми, заданої сенсорними механізмами. Відзначена роль каналу зворотного зв'язку в переформатуванні нейронного складу ансамблю і створенні нової нейронної «спільноти» для більш успішного здійснення програми.Документ Про механізм активізації пізнавального простору особистості в процесі мислення(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017) Ємельянова Тетяна; Нестеренко Володимир; Yemelianova Tetiana; Nesterenko VolodymyrУ статті досліджено механізми пізнавального процесу з позицій нейродинамічної концепції про режими локалізації, стабілізації метастабільних хаотичних структур ретикулярної нейронної мережі. Використано припущення, що функціональні метастабільні структури фазового простору нейронної мережі є модельними уявленнями ментальних образів. Відзначено, що процес релаксації системи ініціює відображення метастабільних структур модельних уявлень образів у когнітивний простір у вигляді функціональних мод. Визначено когнітивний простір пам'яті як фазовий простір функціональних мод образів. Досліджено механізм впливу функціональних мод на процес формування модельних уявлень образів. Вивчено механізм створення модельного уявлення образу з урахуванням хаотичної зміни параметрів системи з часом. Автори виявляють роль хаотичних нейронів у формуванні елементів непередбачуваності в модельних уявленнях ментальних образів. Автори вважають, що непередбачувані ментальні образи в когнітивному просторі пам'яті слід трактувати як елементи метапізнання в процесах мислення студентів. Поява в процесах мислення елементів метапізнання стимулює пізнавальну систему особистості до подальшого розвитку здібностей, підвищення математичної та професійної культури.Документ Про механізм метакогнітивного розвитку здібностей студентів в процесі математичної підготовки(2017) Ємельянова Тетяна; Yemelianova TetianaУ статті досліджуються механізми розвитку когнітивного й метакогнітивного пізнавального простору в межах сучасного розуміння моделювання функціональних властивостей нейронних мереж. Передбачається, що в нейронній структурі редагуються і зберігаються образи статичних подій та просторово-часових динамічних ситуацій у вигляді семантичних зв’язків та мереж. Вивчаються механізми формування семантичних зв’язків і мереж, які відтворюють у процесі мислення «хаотично» виникаючі образи й ситуації. Автор вважає, що механізм запускає нейронна мережа з хаотичними нейронами. Роль хаотичних нейронів зводиться до виділення певного контексту з одного семантичного зв’язку і його конкатенації з іншим. Автор обґрунтовує висновок, що подібний процес у динамічних семантичних мережах призводить до несподіваних просторово-часових образів. Процес виникнення несподіваних статичних образів можна пов’язати з навчанням метанавичкам, виникнення несподіваних просторово-часових ситуацій пов’язується з механізмом метапізнання. Поява в процесах мислення елементів метапізнання стимулює пізнавальну систему особистості до подальшого розвитку, розвитку здібностей, підвищення математичної та професійної культури.Документ Про формування когнітивних здібностей сприйняття й усвідомлення як базових складових процесу розуміння в навчальному процесі(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018) Ємельянова Тетяна; Yemelianova TetianaУ статті досліджується механізм сприйняття й усвідомлення в межах сучасного розуміння динаміки розвитку когнітивних здібностей та отримання когнітивного досвіду. Доведено, що в пізнавальному процесі в момент усвідомлення «досвіду», підключається процес осмислення як процес порівняння з попереднім «досвідом». Цій процес запускає механізм свідомого сприйняття інформаційного сигналу. Механізм свідомого сприйняття інформації подається інформаційним відгуком когнітивної системи на вхідний сигнал і є наступним кроком у процесі розуміння. Проблема отримання когнітивного усвідомлення «досвіду» досліджена в межах сучасного розуміння механізмів формування когнітивного простору та визначення факторів, які впливають на процеси його активізації. Вивчено механізм впливу на формування пізнавального досвіду ефекту «пластичності» когнітивного простору пам'яті. Установлено, що ефект «пластичності», трансформації закодованих моделей ментальних образів, може істотним чином вплинути на процес розуміння, що позначиться на когнітивних здібностях особистості. У статті зроблена спроба пояснити виникнення (відсутність) позитивних або негативних емоцій як функцій опосередкованого ставлення особистості до потоку інформації. Розуміння механізму осмислення інформації визначить подальше вдосконалення освітніх технологій з метою активізації та вдосконалення процесу мислення особистості в сучасних закладах вищої освіти.Документ Розв’язання професійно-прикладних задач у формуванні математичної компетентності майбутніх фахівців технічного профілю(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Ємельянова Тетяна; Yemelianova Tetiana; Легейда Дмитро; Leheida Dmytro; Пташний Олег; Ptashnyi Oleh; Ярхо Тетяна; Yarkho TetianaУ статті представлено обґрунтування необхідності впровадження в процес навчання професійно-прикладних задач як одного з найбільш дієвих шляхів реалізації практичної (фахової) спрямованості класичної математичної підготовки в частині формування найважливішої операційно-технологічної складової математичної компетентності майбутніх фахівців технічного профіля. Наведено попарний розгляд класичних типових задач та професійно-орієнтованих задач, що мають в основі один і той самий теоретичний матеріал із вступу до розділу «Випадкові процеси». Проаналізовані задачі та запропоновані для розгляду завдання є запозиченими зі створеного авторами банку задач, зміст яких відповідає фрагментам реальних технічних проблем.Документ Структурні компоненти механізмів розвитку здібностей студентів у системі неперервної математичної освіти(2016) Ємельянова Тетяна; Yemelianova TetianaДіяльнісний підхід до пізнавального процесу забезпечує умови когнітивного розвитку здібностей особистості студента. У статті розглядаються когнітивні здібності, їх процесуальні характеристики, параметри і фактори взаємовпливу. Отримана інформація дозволить відповісти на питання про структурні компоненти, механізми й напрями формування та розвитку когнітивних здібностей студентів. Розуміння утворювальних факторів, принципів дії та механізмів їх впливу на кожну складову визначає напрям і рівень можливого розвитку когнітивних здібностей студентів. Якісний стрибок пізнавальних здібностей студентів забезпечує сприятливі умови для формування математичної та професійної культури майбутніх фахівців у сучасному суспільстві. Розвиток пізнавальних здібностей студентів є однією зі стратегічних складових модернізації математичної підготовки в системі багаторівневої вищої освіти.Документ Темпоральні масштаби механізмів активізації когнітивного простору особистості(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017) Ємельянова Тетяна; Yemelianova Tetiana; Климова Ірина; Klymova IrynaУ статті досліджуються механізми когнітивних функцій пізнавального процесу з позицій концепції нейродинамічних систем із залученням інформації про нейрофізіологічні процеси активності. Розуміння когнітивного механізму як результату нелінійних динамічних процесів в нейронному середовищі призводить до необхідності введення темпоральних масштабів часових параметрів активності когнітивних механізмів. Обґрунтовано припущення, що функціональні метастабільні структури в дисипативній динамічній системі є модельними уявленнями ментальних образів, кожному ментального образу відповідає метастабільна інтегрована структура сигналу, фазовий портрет якої стає частиною фазового «робочого простору» пам’яті, пов’язаного з когнітивним простором пам’яті.