Перегляд за Автор "Yan Bin"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі фахової підготовки(2021) Ян Бінь; Yan BinУ дисертації представлено результати дослідження процесу формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі фахової підготовки. У роботі запропоновано інтерпретацію змісту понять «пізнавальна діяльність», «пізнавальна активність», «творча діяльність», «художньо- творча активність». На основі теоретичного аналізу дефініцій поданих в роботі понять доведено, що визначення терміну «художньо-творча активність» в педагогічній поняттєвій базі не представлено. З метою уникнення наукових розбіжностей щодо тлумачення ключового поняття дослідження в роботі запропоновано його авторське визначення. Художньо-творча активність – це творчий процес, що реалізується при більш інтенсивній діяльності та характеризується ставленням суб'єкта (студента) до об'єктів пізнання (явищ художньої культури). У ході цієї взаємодії змінюється не тільки об'єкт, де соціально- цінним результатом може виступати художній образ культури, а й художньо- живописні твори, об'єкти художньої творчості, виконані в процесі навчання. Розроблено компонентну структуру художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва у єдності мотиваційного, змістовного, діяльнісного компонентів. Доведено, що процес формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва забезпечують групи принципів, що відповідають структурним компонентам досліджуваного феномену: природовідповідності, культуровідповідності, гуманізації, суб’єктності (мотиваційний компонент); науковості, проблемності, активної взаємодії суб’єктів середовища, додатковості, оптимізації (змістовний компонент); креативності, підтримки творчих ініціатив суб’єктів навчально- виховного середовища, формування емоційно-ціннісного відношення до світу (діяльнісний компонент). Принцип природовідповідності передбачає, що процес формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі фахової підготовки повинен ґрунтуватися на науковому розумінні природних і соціальних процесів, узгоджуватися із загальними законами розвитку природи і людини. Принцип культуровідповідності полягає в тому, що освіта повинна відкривати студенту-художнику світову культуру через осягнення її цінностей. У системі фахової підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва це знаходить свій прояв у поєднанні навчання з продуктивною працею, що відображатиме відношення до виробництва, соціуму, людей, самого себе. Принцип гуманізації полягає в орієнтації фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва на їхній професійний розвиток та саморозвиток, визнання самоцінності особистості, створення умов для формування її художньо-творчої активності, позитивної мотивації на оволодіння художньо-творчою діяльністю, соціалізації та самоактуалізації. Принцип суб’єктності означає усвідомлення значущості активного розвитку художньо-творчого потенціалу студентів усіма суб’єктами освітнього процесу, передбачає його спрямованість на створення умов для формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Згідно з даним принципом, зміст фахової підготовки майбутніх педагогів-художників повинен бути структурований таким чином, щоб у студентів була можливість проявити самостійність вибору, індивідуальне просування в діяльності, оцінити свої результати в навчальній і подальшій професійній роботі. Принцип науковості вимагає, щоб зміст освіти у ЗВО відповідав науковим досягненням у певній галузі знань. Специфічні особливості принципу проблемності вбачаємо в тому, що він не лише відзеркалює дію логіко-пізнавальних протиріч як основи виникнення навчальної проблеми і як рушійної сили розвитку процесу навчання, а й визначає способи взаємодії навчання і викладання, створення проблемних ситуацій та їх вирішення. Основними дидактичними способами реалізації принципу проблемності у процесі формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі фахової підготовки є створення проблемних ситуацій, постановка і рішення навчальних задач. Принцип активної взаємодії суб’єктів середовища забезпечує відкритість систем, їх постійну зміну. Визначальною умовою формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва є творча взаємодія, так як вона не лише зумовлює виникнення передумов і реалізацію процесу саморозвитку, але і визначає його спрямованість. Принцип додатковості передбачає, що формування художньо-творчої активності у фаховій підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва включає різноманіття можливостей зовнішнього і внутрішнього середовищ, починаючи від ресурсів конкретного соціуму, виробничих і освітніх установ, педагогів до індивідуальних здібностей студента у художньо-творчій діяльності. Принцип оптимізації передбачає виділення такого елементу як варіант, кращий вибір, що відповідає конкретним умовам і завданням розвитку конкретної особистості. Його реалізація відбувається у вигляді спеціально відібраних особистісно-орієнтованих творчих завдань. Провідною вимогою принципу креативності у нашому дослідженні є створення оптимальних умов для реалізації професійного потенціалу майбутніх фахівців. Процес фахової підготовки студентів повинен будуватися як процес розкриття їхніх потенційних можливостей, які закладені від народження. Шлях до розвитку творчої думки – це свобода вибору, що дозволяє майбутнім педагогам-художникам продукувати нові та оригінальні ідеї, зробити власний вибір. Принцип підтримки творчих ініціатив суб’єктів навчально-виховного середовища дозволяє інтегрувати весь творчий і педагогічний потенціал останніх. Ініціювання активності майбутніх педагогів-художників – це невід’ємний компонент системи підтримки розвитку їх художньо-творчого потенціалу, є одним із елементів системи стимулювання соціальної активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в оформленні позитивного ставлення до творчої діяльності. Фахова підготовка майбутніх учителів образотворчого мистецтва повинна сприяти ширшому пізнанню студентами навколишньої дійсності, допомагати бачити та розуміти прекрасне в людських стосунках, формувати прагнення піклуватися про красу оточуючого світу, власного вигляду. Саме тому, одним із провідних принципів дослідження визначено принцип формування емоційно-ціннісного відношення до світу. Доведено, що ідейно- естетичне виховання проходить успішніше, якщо вірно організована творча діяльність самих студентів, якщо вони вчаться висловлювати свої почуття і думки, естетичне ставлення до навколишньої дійсності в своїх творчих роботах. Проведене дослідження стало основою для визначення педагогічних умов формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Перша педагогічна умова – розвиток позитивного ставлення майбутніх учителів образотворчого мистецтва до художньо-творчої діяльності – виступає підґрунтям, яке керує діями особистості та визначає професійну направленість. Її реалізація полягає у формуванні в студентів системи цінностей, які сприяють формуванню досліджуваного цілісного утворення, позитивного ставлення до художньо-творчої діяльності. Її роль полягає у створенні можливостей з метою актуалізації внутрішніх мотивів студентів, формуванні особистісного сенсу та потреби у здійсненні художньо-творчої діяльності. Друга педагогічна умова – організація художньо-творчої діяльності майбутніх педагогів-художників на основі проблемного навчання стимулює внутрішню мотивацію до навчальної діяльності; підвищує пізнавальний інтерес; формує самостійність; розвиває творчі здібності, уяву, комунікативні навички; підвищує міцність засвоєння вивченого; формує переконання; стимулює оволодіння навичками дослідницької роботи, що приносить задоволення отриманими результатами, бажання продовжити свою навчальну діяльність, сприяє підвищенню творчої активності в майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Третя педагогічна умова – використання інформаційно-комп’ютерних технологій у процесі формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі фахової підготовки – вирішує низку дидактичних і методичних завдань: їх застосування значно підвищує мотивацію навчання за рахунок надання студенту можливості самостійного вибору режиму роботи в інтерактивному середовищі, забезпечує різноманітними видами самостійної роботи, комп’ютерної візуалізації навчального матеріалу; застосування інформаційно-комп’ютерних технологій розвиває наочно-образний та наочно-дієвий види мислення; формує дослідницькі вміння, ініціює самостійне набуття знань, що значно підвищує художньо-творчу активність майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Реалізація ідей алгоритмізації навчання ініціює формування у студентів навичок оптимального пошуку стратегії вирішення завдань певної складності, розвиває алгоритмічний, логічний стиль мислення. Під час реалізації визначених педагогічних умов було використано наступні методи: проблемного навчання, проблемної ситуації, проблемного викладу, пошуковий, дослідницький, евристичної бесіди. Прийоми: гостроти та несподіваності, парадоксальності, боротьби ідей, конкретизації та персоніфікації, співставлення. Форми: лекції, практичні, показ проблемного досвіду, практичне вирішення дидактичної проблеми, фільми-презентації, слайд-фільми, диспути, заняття-вернісаж. Засоби: навчальні посібники, начальні програми, технічне устаткування (комп’ютери, презентаційне обладнання), карта психолого-мистецтвознавчого аналізу художнього твору, карта оцінки образної виразності та грамотності виконання творчих робіт. Розроблено схематичну модель означеного процесу, що включає: постановку мети дослідження та його завдання; компоненти художньо- творчої активності (мотиваційний, змістовний, діяльнісний) та відповідні принципи (змістовний блок); методи та прийоми, форми, засоби, спрямовані на підвищення художньо-творчої активності студентів, розвиток їхнього уміння на високому професійному рівні здійснювати художньо-творчу діяльність (організаційно-методичний блок); педагогічні умови, на яких базується експериментальна методика формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва; очікуваний результат дослідження. Експериментальне дослідження формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі фахової підготовки здійснювалося в умовах констатувального та формувального експериментів. Для здійснення констатувального експерименту методом теоретичного моделювання розроблено критеріальний апарат, що складався з наступних критеріїв та показників: мотиваційно-цільовий критерій з показниками (позитивне відношення до викладання творчої роботи; позитивна мотивація до вивчення фахових дисциплін); технологічний критерій, який розкривається за показниками (образна виразність та грамотність творчих робіт; наявність професійних знань, умінь та навичок); операційний критерій, який забезпечується показниками (здатність осягнення образно-смислового змісту художньої композиції; емоційно-оцінне сприйняття твору образотворчого мистецтва). На підставі зазначених критеріїв визначено рівні сформованості художньо-творчої активності у студентів: високий, достатній, середній та низький. Формувальний експеримент, кількісна та якісна обробка його результатів дозволили підтвердити ефективність запропонованої експериментальної методики формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі фахової підготовки. Отже, вперше у вітчизняній педагогічній науці здійснено цілісне дослідження формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі фахової підготовки, а саме: виявлено стан розробленості досліджуваної проблеми; розроблено структурні компоненти художньо-творчої активності студентів у єдності мотиваційного, змістовного та діяльнісного компонентів; обґрунтовано модель та методику формування досліджуваного цілісного утворення у складі принципів, педагогічних умов, форм, засобів і методів. Експериментально перевірено ефективність методики формування означеного процесу.