Перегляд за Автор "Vasylchenko Liliia"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Аналіз готовності педагогів базової середньої освіти до запровадження інтегративного підходу в освітній процес(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Васильченко Лілія; Vasylchenko Liliia; Шацька Наталія; Shatska NataliiaНа сучасному етапі розвитку суспільства з’являється розуміння того, що реалізація інтеграційних процесів, яка відбувається в усіх царинах життєдіяльності людини, має базуватися на новій освітній парадигмі, суть якої полягає в досягненні принципово нових цілей підготовки здобувача освіти. Будучи загальнонауковою категорією, інтеграція функціонує в педагогіці особливим чином, відповідно до канонів педагогічних систем. Сутність педагогічної інтеграції полягає у протіканні об'єднавчих дій усіх елементів освітнього процесу, а саме, змісту, форми, методів для її досягнення, що має прояв у розширенні функцій освіти (інтегративна функція), інноваційному навчанні (інтегроване навчання); модернізації освіти (інтегративні технології навчання); результаті освіти (цілісна особистість). Здійснений аналіз дозволив констатувати, що серед учителів мовно-літературної галузі переважають ті, які навчають учнів пілотних класів українській мові й літературі (33% педагогів), таке поєднання є традиційним для українських філологів. Водночас 12,2% респондентів зазначили, що викладають у п’ятикласників різні інтегровані курси: курс літератур і мовно-літературний курс. Загалом серед респондентів дослідження частка учителів природничої галузі складає 9,4%, серед них 95,5% указали, що викладають у пілотному /-их класі /-ах інтегрований курс «Пізнаємо природу». Під час розгляду питання було з’ясовано, що такий підхід до викладання предметів має свої переваги, але має й застереження. Серед переваг – зменшення кількості предметів за рахунок інтегрування, паралельне одержання знань, застосування сучасних форм і методів проведення уроку, здатність критично осмислювати подане явище з різних кутів наукового надбання, співпраця учитель-учень та інші. Серед пересторог – підготовка кадрів щодо викладання таких курсів, готовність педагогів до перекваліфікації, до збільшення об’єму навантажень на їх знаннєву парадигму, враховуючи кількість годин щотижневого навантаження, збільшення часу на підготовку до уроків тощо. Ці питання потребують додаткового дослідження.Документ Деякі аспекти реалізації інтегративного підходу до навчання в контексті Нової української школи в закладах базової середньої освіти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Васильченко Лілія; Vasylchenko Liliia; Гребінь Світлана; Hrebin Svitlana; Фролов Дмитро; Frolov DmytroНа думку сучасних науковців, один із напрямків досягнення мети трансформаційних змін в освіті та покращення її якості – це інтегративний підхід до навчання. Проблему інтеграції, інтегрованого навчання та різних їх аспектів досліджували багато науковців. В нашій статті показано переосмислення деяких проблем запровадження інтегративного підходу до навчання природничих предметів у закладах базової середньої освіти в контексті Концепції «Нова українська школа». Один із таких аспектів – це розбіжності щодо вживання вчителями природничих предметів термінів «інтеграційний», «інтегративний», «інтегрований», «інтегрувальний». Дослідження фахівців доводять, що ці терміни мають різну лексичну сполучуваність у сучасній практиці, тобто вживаються в різних контекстах. Це уточнення потрібно враховувати у подальшій діяльності. Другим аспектом, який висвітлено в статті, є виявлення думки вчителів щодо проблеми реалізації інтегративного підходу в шкільній освіті загалом і в природничій галузі зокрема. Від Запорізької області в експериментальному впровадженні інтегрованого курсу «Природничі науки» для профільної школи взяли участь більше 40 закладів освіти усіх типів. За підсумками чотирьох років упровадження інтегрованого курсу було проведено анкетування учасників експерименту. В опитуванні взяло участь близько 500 учителів природничих предметів шкільного курсу та керівників закладів освіти Запорізького регіону. Опитування показало позитивну думку педагогічної спільноти щодо зазначеної проблеми. Дослідження, проведене нами, свідчить, що багато педагогів, методистів і вчителів усвідомлюють, що інтеграція надає процесу навчання нову якість. Передусім, це – ефективний засіб комплексного розв’язання освітніх завдань шляхом узагальнення та систематизації знань, цілеспрямоване формування ключових компетентностей і наскрізних умінь як інтеграційних якостей особистості.Документ Дистанційне (онлайн) навчання у закладах ЗСО: проблеми, виклики, рішення(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Васильченко Лілія; Vasylchenko Liliia; Шацька Наталія; Shatska NataliiaВійськові дії на теренах України призвели до активного запровадження дистанційної форми навчання в закладах освіти практично на всій території нашої країни. Метою статті є аналіз основних принципів нормативного забезпечення та досвіду реалізації онлайн-навчання як однієї із форм дистанційного навчання здобувачів освіти середньої ланки. На даному етапі переважає саме така форма передачі знань і спілкування з учнями, бо у значній більшості закладів освіти вважають, що така конфігурація надання знань є більш ефективною, оскільки є можливість контролювати присутність здобувачів освіти на занятті та організовувати інтерактивну взаємодію. Онлайн-анкетування проводилося протягом вересняжовтня 2022 року з метою визначення думки педагогів Запорізького регіону про організацію онлайн-навчння здобувачів освіти за дистанційною формою навчання. В опитуванні взяло участь 146 педагогів області, які працюють у міських (61%) та сільських (39%) закладах освіти; 78% опитаних викладають у школах, 22% – у гімназіях. Також було проведено опитування здобувачів освіти Запорізького регіону (включаючи ТПО) 90 осіб (міські заклади загальної середньої освіти – 84%, сільські – 16%). 72 % опитаних учителів, які працюють зараз в умовах воєнного часу, відповіли, що їм незручно виконувати навчальне навантаження в умовах реального часу. 87 % опитаних школярів відповіли, що уроки в ZOOM є виснажливішими, ніж очні. Отже, викладачам і учням важко перебувати надмірну кількість часу перед комп’ютером. Проаналізовані аспекти реалізації дистанційного (онлайн) навчання у Запорізькому регіоні та співставлення з ситуацією в інших областях показали, що педагоги різних частин України у більшій чи меншій мірі зіткнулися зі схожими труднощами й варто віднайти оптимальні шляхи їх подолання. Робимо висновок, що наразі, можливо, кращою формою надання освіти є гібридне навчання – коли педагог зустрічається із дітьми в синхроні (наприклад на відеоконференції) і водночас застосовує асинхронне навчання. У статті розглянуто питання дотримання нормативних документів щодо провадження онлайн-навчання. У подальшому вважаємо за потрібне дослідити оптимальні форми й методи проведення онлайн-уроку.Документ Проведення конкурсу професійної майстерності вчителів у сучасних умовах(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Васильченко Лілія; Полюга С. І.; Vasylchenko Liliia; Polyuga S. IТруднощі, з якими стикнулося людство, однакові як в Україні, так і за її межами - відсутність надійного інтернетпокриття на певних територіях, неготовність закладів освіти оперативно та ефективно переходити в онлайн та змагання за єдиний комп’ютер у сім ’ї, де є декілька дітей - школярів. Очевидний висновок досвіду онлайн навчання - потреба здобувача освіти мати людину, яка буде ефективно керувати ним у процесі пошуку інформації та допоможе зробити процес навчання більш якісним. Неочевидний - такий наставник потрібен не тільки студентам, а й людям похилого віку, які більш мотивовані та здатні до самостійної роботи. У школі - це вчитель, який відповідно до реформи Нової української школи, саме має стати таким менеджером освітнього процесу, а не лише передавачем знань. Аналіз стану наукового опрацювання проблеми дистанційного навчання в Україні та досвіду запровадження в практику закладів освіти засвідчив, що поряд із певними досягненнями ця педагогічна проблема потребує подальшого дослідження, оскільки не напрацьовано системний підхід до дослідження та впровадження дистанційного навчання та його дидактичних особливостей. Перед педагогами сьогодні стоїть важливе завдання: в умовах нової української школи реформувати базову, а потім - і старшу школу. Для цього потрібні висока майстерність, мудрість, виваженість, креативність, уміння зберегти найкращі традиції української школи. Пандемія внесла корективи не тільки до освітнього процесу, а й усі інші царини життя людства. Певні зміни відбулися в різних професійних галузях, що призвело до пошуку нових, нестандартних рішень в організації конкурсів професійної майстерності педагогів. Усі дні конкурсу були насиченими, творчо-змагальними та емоційними. Учителі під час виконання конкурсних випробувань довели власну професійну майстерність, предметну компетентність, володіння навичками роботи, необхідними для сучасного вчителя, засвідчили достатній рівень адаптування до нових вимог сьогодення - дистанційної освіти.