Перегляд за Автор "Tarasenkova Nina Anatoliivna"
Зараз показуємо 1 - 11 з 11
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Авторська концепція підручників математики для учнів 5–6 класів(2013) Тарасенкова Ніна Анатоліївна; Tarasenkova Nina Anatoliivna; Богатирьова І. М.; Bohatyrova I. M.; Бочко О. П.; Bochko O. P.; Коломієць Оксана; Kolomiiets Oksana; Сердюк З. І.; Serdiuk Z. I.У статті розглянуто концептуальні засади створення підручників математики нового покоління для 5-6 класів. Проаналізовано змістове наповнення підручників з урахуванням науково-методичних вимог Державного стандарту. Розглянуто питання науковості і доступності викладу. Особливу увагу приділено пріоритету розвивальної функції навчання. Виокремлено етапи диференційованої реалізованості: формування стійкої мотивації до вивчення предмета та ключових і предметних математичних компетентностей. У статті виділено методологічні засади побудови сучасних підручників математики через реалізацію особистісно орієнтованого, компетентнісного, діяльнісного підходів до навчання математики. Комплект підручників сприяє вихованню в учнів уважності, спостережливості, зацікавленості, відповідальності, акуратності, точності, становленню позитивної Я-концепції, відчуванню ситуацій успіху тощо.Документ Засоби формувального оцінювання у навчанні математики(2023) Тарасенкова Ніна Анатоліївна; Tarasenkova Nina AnatoliivnaСтаття присвячена дослідженню проблеми суті, способів і засобів організації формувального оцінювання в навчанні математики. У статті наведено деякі історичні дані про становлення наукового розуміння суті формувального оцінювання, про його місце і роль в сучасному освітньому процесі, про його базові етапи та відповідний інструментарій. Визначено та детально проаналізовано такі базові етапи формувального оцінювання: постановка цілей на певний період; інформування учнів про критерії оцінювання; надання учням зворотного зв’язку щодо досягнення поставлених цілей; створення умов для рефлексії, самоаналізу та проспективного аналізу; корегування освітнього процесу з урахуванням результатів оцінювання та освітніх потреб учнів. За результатами дослідження зроблено висновок, що формувальне оцінювання є внутрішнім за своєю природою і може здійснюватися виключно учнем. Роль учителя стає суттєво іншою порівняно з традиційними видами оцінювання. У ході дослідження було виявлено, що для забезпечення п’яти базових етапів формувального оцінювання потрібний специфічний інструментарій. Наведено авторські приклади такого інструментарію для курсу математики 6 класу НУШ. Зазначено, що самооцінювання учнем своїх зусиль і здобутків у освітньому процесі в Новій українській школі набуває особливого значення та впливає на всі аспекти підготовки й проведення уроків та організації домашньої роботи учнів, методики навчання нового математичного змісту та роботи з окремими об’єктами засвоєння – поняттями, математичними фактами (аксіомами, теоремами, властивостями й ознаками, формулами), способами діяльності (правилами, алгоритмами, способами розв’язування задач та доведення математичних тверджень).Документ Зміст шкільного підручника з математики: психолого-методичний аспект(ФОП Цьома С. П., 2020) Бурда М. І.; Burda M. I.; Тарасенкова Ніна Анатоліївна; Tarasenkova Nina AnatoliivnaПропонуються загальні психологічні і методичні вимоги до відбору навчальних текстів, системи задач і методичного апарату підручників з математики. Обґрунтовується, що реалізація наведених вимог забезпечуватиме доступність, практико-орієнтовану спрямованість змісту підручників і сприятиме розвитку творчих здібностей учнів.Документ Конфліктні аналогії у навчанні математики(ФОП Цьома, 2023) Тарасенкова Ніна Анатоліївна; Tarasenkova Nina AnatoliivnaОписано приклади семіотичних аналогій, які породжують конфлікти між навчальним математичним змістом і його оболонками та перешкоджають успішному навчанню учнів.Документ Методика навчання учнів 5–6 класів в заочних математичних студіях „Я і моя математикаˮ(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Тарасенкова Ніна Анатоліївна; Tarasenkova Nina Anatoliivna; Дзьома В. Р.; Dzoma V. R.У статті розглядається питання організації навчання учнів 5-6 класів у заочних математичних студіях «Я і моя математика», що функціонують на базі кафедри математики та методики навчання математики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Наголошується на важливості розвитку самостійності учнів та підкреслюється позитивна роль позашкільних форм роботи, зокрема заочного та дистанційного навчання, в удосконаленні математичної підготовки та особистісного зростання учнів. Аргументуються причини, що утруднюють самостійне вивчення школярами курсу математики та його окремих тем. Наголошується на тому, що в навчанні математики дистанційні форми варто використовувати здебільшого як доповнення до основних видів роботи. Заочні математичні студії «Я і моя математика» нині переходять від організації саме заочного навчання із розсиланням друкованих примірників контрольних завдань і працюють в основному в дистанційному форматі через сайт Студій (https://sites.google.com/view/ cdu-math-studios) У статті розкриваються мета, зміст та особливості організації навчання у Студіях. Наводяться приклади завдань із комплексних контрольних завдань (ККЗ) для 5 і 6 класів. Аргументуються способи добору змістової основи кожного розділу ККЗ («Повторюю», «Тренуюсь», «Перевіряю інших», «Перевіряю себе») для цих класів. Наводяться загальні результати виконання ККЗ учасниками Студій для 5 і 6 класів.Документ Методологічні засади розробки системи засобів навчання математики(ФОП Цьома С. П., 2017) Тарасенкова Ніна Анатоліївна; Tarasenkova Nina Anatoliivna; Бурда М. І.; Burda M. I.Розглядаються вимоги щодо реалізації компетентнісного, особистісно орієнтованого та діяльнісного підходів у підручниках і посібниках з математики для загальноосвітньої школи.Документ Організація навчальних досліджень у навчанні алгебри в 7 класі НУШ(2024) Тарасенкова Ніна Анатоліївна; Tarasenkova Nina Anatoliivna; Акуленко Ірина Анатоліївна; Akulenko Iryna AnatoliivnaВажливою вимогою часу стосовно освітнього процесу з математики в умовах НУШ є переосмислення навчального змісту, а також форм і засобів організації навчання, зокрема й математики, в напрямку більш широкого залучення навчально-дослідницької діяльності школярів. Елементи навчальних досліджень мають і можуть ставати обов’язковими структурними елементами освітнього процесу з математики у базовій і старшій профільній школі. Автори статті звернулися до термінологічного аспекту зазначеної проблематики у теорії дидактики математики. Автори статті обґрунтовують положення, що навчально-дослідницькій діяльності учнів притаманне самостійне свідоме застосування суб’єктом діяльності загальних прийомів розумової діяльності за основними формами мислення і об’єктами засвоєння, а також методів наукового пізнання і спеціальних способів предметної математичної діяльності. Продуктом (інтелектуальним результатом) навчально-дослідницької діяльності виступають навчально-дослідницькі вміння школярів. Вони відображають специфіку діяльності науковця-математика, спрямованої на побудову й дослідження властивостей математичних абстракцій, але не тотожні їй. Обґрунтовано, що навчально- дослідницька діяльність школярів у своєму змісті і способах дій та операцій має перетин із загальнонавчальною і предметною навчальною діяльністю, однак не є їхнім різновидом. Наведено різновиди навчально-дослідницьких умінь, що можливо й доцільно формувати у навчанні алгебри в 7 класі. Їхнє розмежування здійснено залежно від аспектів (пізнавальний, організаційний, комунікаційний тощо) навчальної діяльності школярів. Розглянуто окремі практичні кейси та відповідні методичні рекомендації щодо залучення навчальних досліджень у навчання алгебри в 7 класі НУШ на основі використання віртуальних експериментів (симуляцій PhET).Документ Особливості застосування інтерактивних технологій на уроках математики базової школи(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Тарасенкова Ніна Анатоліївна; Tarasenkova Nina Anatoliivna; Оладенко Ю. С.; Oladenko Yu. S.Стаття присвячена дослідженню проблеми використання інтерактивних технологій в курсі математики базової школи. У статті наведено дані про місце і роль інтерактивних технологій в освітньому процесі в сучасній школі, про класифікацію інтерактивних методів, акцентовано увагу на методичних засадах застосування методів колективно-групового навчання в курсі математики базової школи. За результатами дослідження зроблено висновок, що застосування інтерактивних методів колективно-групового навчання на уроках математики сприяє підвищенню в учнів рівня пізнавальної активності, а також має позитивний емоційний вплив. У ході дослідження було виявлено, що учні на уроках із застосуванням інтерактивних технологій стають активніше включатися в навчальний процес, проявляють інтерес до вивчення математики. Навіть учні з низьким та середнім рівнями навчальних досягнень самостійно займаються пошуком нової інформації та відповідально ставляться до роботи в колективі, дбають про її злагодженість, творчо підходять до нових завдань та навчаються аргументувати свою відповідь. У процесі дослідження переконалися, що використання інтерактивних технологій сприяє розвитку пізнавального інтересу учнів та їх становленню як особистостей. Особливу увагу приділено таким видам інтерактивних технологій навчання, як: «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Незакінчені речення», «Сходинки», «Навчаючи-учусь». Наведено авторську розробку уроку-подорожі.Документ Особливості формулювання теорем(2011) Тарасенкова Ніна Анатоліївна; Tarasenkova Nina AnatoliivnaРозкрито деякі семіотичні особливості формулювань теорем шкільного курсу математики як об’єктних текстів.Документ Про конкурс «Геометрія навколо нас» та його окремі результати(ФОП Цьома С. П., 2020) Тарасенкова Ніна Анатоліївна; Tarasenkova Nina Anatoliivna; Коломієць Оксана; Kolomiiets OksanaОписано результати конкурсу для учнів "Геометрія навколо нас", який організовано кафедрою математики та методики навчання математики Черкаського національного університету.Документ Пізнання, учіння, творчість: категоріально-понятійний аспект(2015) Тарасенкова Ніна Анатоліївна; Tarasenkova Nina AnatoliivnaУ статті розкривається суть понять «пізнання», «активність», «творчість», що є важливими для формування смислового поля досліджень у галузі дидактики математики.