Перегляд за Автор "Shvai Olha Leonidivna"
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Використання аналогії для формування вмінь переносу знань учнів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018) Швай Ольга Леонідівна; Shvai Olha LeonidivnaУ статті проаналізовано можливості використання методу аналогії у навчанні математики для формування у школярів вмінь переносу знань і вмінь від відомого об'єкта до невідомого. Підкреслено, що велика кількість помилок учнів, які вони роблять «за аналогією», свідчить про необхідність цілеспрямованого формування в школярів знань про метод аналогії та його особливості. Увагу акцентовано на тому, що основою аналогії є пізнавальна операція порівняння. Тому надзвичайно важливо, починаючи уже з молодших класів, навчити учнів порівнювати. Обґрунтовано, що активному виробленню умінь порівнювати сприятимуть, з одного боку, цілеспрямований відбір навчального матеріалу (в тому числі і задач), з другого - відповідні методи і форми організації роботи, які передбачатимуть створення умов, за яких кожен учень поставлений перед необхідністю самостійно порівнювати і таким способом визначати можливості переносу деяких властивостей із одного об'єкта на інший. Показано, що підвищити пізнавальну активність учнів можна за допомогою розв'язання задач на встановлення закономірностей. При цьому доцільно розв'язувати не лише задачі суто математичного змісту. Особливої уваги заслуговують задачі на встановлення порядку розміщення предметів за певною властивістю. Наступним методичним прийомом може бути розгляд задач, коли встановлена закономірність дає змогу раціоналізувати процес обчислень, полегшити запам'ятовування. У статті наведено приклади завдань для учнів, які допомагають розвивати творчі здібності вихованців, стимулюють появу нових асоціацій, сприяють поглибленому, більш свідомому розумінню матеріалу. Акцентовано увагу на тому, що при підборі таких завдань обов'язково потрібно враховувати вікові та індивідуальні особливості школярів. Виділено деякі методичні прийоми, які допомагають цілеспрямовано розвивати в школярів вміння використовувати аналогію для переносу знань. Наголошено, що сформованість у школярів уміння застосовувати аналогію слугує чудовим підґрунтям для подальшого розуміння та застосування ними методу математичного моделювання.Документ Деякі аспекти формування методичної компетентності майбутніх вчителів математики(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Швай Ольга Леонідівна; Shvai Olha LeonidivnaУ статті обґрунтовано необхідність внесення змін до змісту професійної підготовки майбутніх учителів математики для їх успішної педагогічної діяльності в сучасних умовах організації освітньо-виховного процесу. Виділено аспекти професійної компетентності майбутнього вчителя Нової української школи. Акцентовано увагу на тому, що при організації навчання здобувачів освіти, які в перспективі будуть працювати в Новій українській школі, особливе значення набуває методична підготовка студентів, як невід’ємний компонент їх професійної підготовки. Проаналізовано наукові підходи щодо визначення поняття «методична компетентність» та виділено систему її складників. Наголошено, що методична компетентність майбутніх учителів математики формується на основі поєднання науково-теоретичної підготовки (спеціальної математичної, психолого-педагогічної, підготовки із загальної методики та методик навчання окремих розділів математики) та набуття досвіду в здійсненні різних видів методичної діяльності. Авторкою на основі досвіду викладання у Волинському національному університеті імені Лесі Українки проаналізовано можливість удосконалення методичної підготовки майбутніх учителів математики. Акцентовано увагу на тому, що майбутні вчителі математики повинні отримати фундаментальну математичну підготовку, яка оптимально поєднувалася б із шкільною математикою. Обґрунтовано доцільність реалізації практичної підготовки здобувачів вищої освіти у кілька етапів за рахунок збільшення різних видів навчальних і виробничих практик. Показано, що кожен вид практики повинен мати індивідуальні чітко окреслені завдання, комплексне вирішення яких сприятиме формуванню методичної омпетентності майбутнього вчителя математики. Ключову роль при цьому відіграє педагогічна практика. Виокремлено умови проведення педагогічної практики при яких ефективно формуються усіх складників методичної компетентності майбутніх вчителів математики.Документ Наступність при формуванні дослідницьких вмінь учнів(2015) Швай Ольга Леонідівна; Shvai Olha LeonidivnaУ статті проаналізовано деякі методи формування дослідницьких умінь школярів. Обґрунтовано важливість наступності та узгодженості методів з їх віковими та психологічними особливостями.Документ Наступність при формуванні дослідницьких умінь з математики(2016) Швай Ольга Леонідівна; Shvai Olha LeonidivnaУ статті розглянуто питання наступності формування дослідницьких умінь школярів та студентів при вивченні математики. Коротко проаналізовано різні трактування поняття «наступність у навчанні». Автором обґрунтовано важливість формування у школярів позитивної мотивації до дослідницької діяльності. Виділено напрями навчально-дослідницької роботи з учнями. Наголошується на важливості узгодженості методів з віковими та психологічними особливостями школярів і студентів. Стверджується, що взаємодія між школою й вишем повинна бути обов’язково зустрічною, направленою на забезпечення плавного переходу від одного рівня розвитку дослідницьких умінь до іншого.Документ Особливості організації дослідницької діяльності студентів при вивченні «Методології та філософії математики»(ФОП Цьома С. П., 2017) Швай Ольга Леонідівна; Shvai Olha LeonidivnaУ статті проаналізовано можливості підвищення пізнавальної активності студентів-математиків. Обґрунтовано, що раціональне поєднання різних видів навчально- пізнавальної діяльності студентів, стимулює їх дослідницьку діяльність.Документ Особливості організації самостійної пізнавальної діяльності студентів при вивченні методології та філософії математики(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017) Швай Ольга Леонідівна; Shvai Olha LeonidivnaУ статті проаналізовано можливості підвищення пізнавальної активності студентів- математиків при вивченні дисципліни «Методологія та філософія математики». Увагу акцентовано на тому, що підвищення ефективності самостійної пізнавальної діяльності студентів можливе лише за умови ретельного відбору матеріалу, який виноситься на опрацювання, та раціонального поєднання різних видів самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів. Обґрунтовано, що використання у навчальному процесі індивідуальних навчально-дослідних завдань (ІНДЗ) міжпредметного характеру є одним із способів змінити стиль самостійної роботи студентів з інформаційно-пошукового до творчого. Тільки творчий рівень навчання із обов’язковою організацією дослідницької діяльності створює можливості для формування у студентів системних, дійових знань та саморозвитку кожного студента. Наведено зразок ІНДЗ двох рівнів складності, які дають можливість індивідуалізувати дослідницьку роботу студентів, стимулювати їх самостійну пізнавальну діяльність.