Перегляд за Автор "Polishchuk Oleksandr Serhiiovych"
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Деякі історичні аспекти становлення і розвитку медсестринства(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Демянчук Михайло; Demianchuk Mykhailo; Шквир Оксана; Shkvyr Oksana; Казакова Наталія; Kazakova Nataliia; Поліщук Олександр Сергійович ; Polishchuk Oleksandr SerhiiovychУ статті розглянуто історичні аспекти розвитку і становлення сестринської справи. Зазначено, що все більшої ваги в підготовці медичних сестер набувають коледжі (заклади передвищої освіти). Подано періодизацію розвитку і становлення професії медичної сесри:1) період стихійного догляду (до V ст. н.е.); 2) епоха Середньовіччя; 3) класичний період (сестринська справа відноситься до сестер милосердя); 4) неокласичний (охоплює розвиток наукових концепцій системи підготовки медичних сестер); 5) сучасний (охоплює період запровадження ступеневої медсестринської освіти).Документ Колективна дія численних соціальних утворень та їх парадокси(2013) Поліщук Олександр Сергійович; Polishchuk Oleksandr SerhiiovychПроаналізовано колективну дію численних груп з точки зору їх розміру. Розглянуто суспільство як складну соціальну систему, що сформована з численних груп. Зазначено, що людина є активним суб’єктом таких утворень і її стійкість залежить від неї. Доведено, що ефективною є колективна дія малих соціальних груп, які складаються з двох осіб. З’ясовано – коли до складу малої соціальної групи (2 чоловіки) входить третя особа, колективна дія такої групи послаблюється. Розкрито колективну дію великих соціальних груп. Висвітлено фактори, що впливають на ефективність колективної дії великих соціальних утворень. Показані мотиви людської діяльності у колективній дії груп соціальної системи.Документ Особливості організації дозвіллєвої діяльності учнів початкової школи в умовах Нової української школи(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Поліщук Олександр Сергійович; Polishchuk Oleksandr Serhiiovych; Шоробура Інна Михайлівна; Shorobura Inna Mykhailivna; Максимчук Лариса Володимирівна; Maksymchuk Larysa VolodymyrivnaУ статті висвітлено загальні особливості забезпечення ефективної дозвіллєвої діяльності учнів початкової школи в умовах НУШ. Проаналізовано потенціал дозвіллєвої діяльності з опорою на ключові характеристики молодшого шкільного віку. Узагальнено, що В дозвілля є простором активного спілкування, який задовольняє потребу дітей у неформальних міжособистісних контактах, які принципово відрізняються від спілкування та взаємодії в освітньому процесі. Згідно ідей НУШ дозвіллєву діяльність молодших школярів доцільно спрямовувати в такі напрями: рекреаційно-оздоровчий – дозволяє забезпечувати активні дії спрямовані на зміцнення та збереження здоров’я учнів; спортивний – дає можливості розвивати фізичні здібності учнів, зміцнювати здоров’я, покращувати імунітет тощо; туристичний – один із найрізноманітніших видів дозвіллєвої діяльності; розважальний – спрямований на побудову позитивної взаємодії в системах «вчитель-учні», «учні-батьки», «вчитель-батьки» та ін.; пізнавальний – вид дозвілля, що набирає популярності, й передбачає активне пізнання нового (проєктна та дослідницька діяльність); художньо-естетичний –заняття цим видом дозвілля дають змогу засвоїти культурні цінності та ідеали суспільства, збагатити картину світу школярів, розкрити творчі здібності через заняття музикою, танцями, малювання та інше. Установлено, що організація активної, змістовної та цікавої дозвіллєвої діяльності учнів початкової школи в умовах НУШ корелює з дотриманням таких ідей: забезпечення тісного зв’язку із психологічним, фізіологічним, соціальним розвитком особистості молодшого школяра; нерегламентованість та неформальність вільної діяльності учнів в умовах дозвілля, його творчий характер; апелювання до надання можливостей для самовираження, самоактуалізації, самоствердження, саморозвитку особистості через обрану діяльність; створення умов для реалізації потреби здобувачів у самостійності та незалежності; трансляція корисного суспільного досвіду, що набуває особистісної значущості; задоволення індивідуальних потреб особистості; зорієнтованість на формування соціально значущих потреб особистості та еталонів соціальної поведінки.Документ Принцип гуманізму в колективній дії(2014) Поліщук Олександр Сергійович; Polishchuk Oleksandr SerhiiovychРозглянуто суспільство як сукупність людей, що базується на взаємодії та взаємостосунках. Визначено місце гуманізму у соціальній структурі. Проаналізовано значення цього явища у конструюванні колективної дії. Доведено, що соціальна структура є не що інше, як взаємодія соціальних груп, індивідів, які утворюють соціальну систему і ґрунтуються на принципах гуманізму й толерантності. Зазначено, що без цих принципів колективна дія відбутися не може. Адже завдяки цим принципам людина проникає в соціальну групу, вибирає її і своєю дією доводить свою рівнозначність. З іншого боку – соціальна група намагається навчити цю людину, допомогти їй розкритися, а це свідчить про те, що в такій групі людині буде комфортно, вона діятиме відповідно до мети групи і власних потреб. Це є необхідною умовою формування колективної дії.Документ Проблеми колективної дії громадянського суспільства: соціально-філософський аспект(2012) Поліщук Олександр Сергійович; Polishchuk Oleksandr SerhiiovychУ статті розглянуто основні проблеми, що виникають у процесі консолідації колективної дії громадянського суспільства. З’ясовано, що колективна дія цього соціального інституту є керованою і зазнає впливу таких факторів як: бідність, невизначеність у подальшому розвитку, маніпулювання тощо. Установлено, що колективна дія громадянського суспільства є сильною соціальною зброєю, яку політики часто використовують у власних інтересах.Документ Сутнісні особливості впровадження програми профорієнтаційної роботи в школі(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Ребуха Лілія Зіновіївна; Rebukha Liliia Zinoviivna; Шквир Оксана Леонідівна; Shkvyr Oksana Leonidivna; Казакова Наталія Вікторівна; Kazakova Nataliia Viktorivna; Поліщук Олександр Сергійович; Polishchuk Oleksandr SerhiiovychУ статті проаналізовано сутнісні проблеми, що мають місце у проведенні професійної орієнтації в закладах загальної середньої освіти, де здебільшого старшокласникам важко визначитися із вибором професії: відсутність уявлень про ринок праці, професійну підготовку фахівців, умови майбутньої роботи та роботодавців, невідповідність вимог професії особистісним якостям учнів. Визначено, що у профорієнтації важливою складовою є реалізація напрямків педагогічної діяльності вчителя, що включає безпосередню роботу з учнями, взаємодію з батьками, укладання договорів з роботодавцями з метою організації екскурсій для проходження школярами ідентифікації з професією, а відтак належного професійного самовизначення старшокласників. Окреслено змістове наповнення профорієнтаційної роботи в школі (1-4 класи, 5-7 класи та старші 8-11 класи), яке залежить від класу, в якому вона проводяться. Зазначено критерії ефективності профорієнтаційної роботи, що визначають рівень готовності учнів до професійного самовизначення. Показниками особистісного самовизначення в учнів є сформованість інтересів та схильностей, виокремлення власних здібностей, співвіднесення бажаного професійного вибору з індивідуальними можливостями, набуття знання щодо потреб суспільства у тій чи іншій професії і особливостях ринку праці, сформованість вмінь врахувати власні особливості, складання фахового саморелізаційного плану і його запасного варіанту. Дано змістову характеристику системи профорієнтаційної роботи в школі, яку розглядаємо з позицій її цілісності і змістовно-структурованої роботи педагога. Доведено, що така робота має включати: професійну діагностику, професійну консультацію, професійний відбір, професійну адаптацію, профорієнтаційний тренінг. Вказано на важливість проведення шкільних профорієнтаційних заходів для визначення учнями індивідуальної професійної траєкторії та окреслено напрями профорієнтаційної роботи у школі, що стосуються організаційно-методичної роботи, проведення профорієнтації з надання професійної інформації учням; позакласної роботи з учнями, індивідуального консультування, зовнішню взаємодію за участю у заходах майбутніх освітніх закладів, організацію роботи з батьками та педагогами, моніторинг якості реалізації програми з профорієнтації в школі та придбання професійних навичок учнями. Зроблено висновок, що сучасна профорієнтаційна робота є ефективною у тому разі,коли кожен учень є переконаним в тому, що зроблений ними вибір є найкращим із усіх можливих та відповідає його здібностям і прагненням.