Перегляд за Автор "Pan Bo"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Artistic‐Cognitive Competence of Junior Schoolchildren: Theoretical Aspect(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Yeremenko Olha Volodymyrivna; Єременко Ольга Володимирівна; Pan Bo; Пан БоAs a result of the analysis of the state of scientific elaboration of the problem, it is established that the primary school age is a sensitive period for the formation of spiritual culture, because it is here that the foundation for aesthetic knowledge, beliefs and a number of other necessary prerequisites for the development of a person’s spiritual potential is laid. It is found that the basis for determining artistic competences are activities related to the music perception, performance and creation. It is noted that the content of subject competence takes into account state requirements for the level of pupils’ general education (knows, evaluates and interprets, understands, knows how to apply, shows an aesthetic attitude, own evaluation judgments). The following set of artistic competences is defined: interpretive, vocal‐choral, performing, instrumental‐performing, creative. Key words: artistic‐cognitive competence, primary school age, competences, art education, spiritual development of personality.Документ Методика формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Пан Бо; Pan BoДисертацію присвячено проблемі формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання. У роботі з’ясовано стан розробки досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній науці й мистецтвознавстві та схарактеризовано поняттєво-термінологічний апарат. Розроблено та теоретично обґрунтовано компонентну структуру формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання. Визначено критерії, показники та рівні сформованості мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання. Розроблено поетапну методику формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання. Експериментально перевірено ефективність запропонованої методики формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання. З’ясовано стан дослідженості проблеми в психолого-педагогічній науковій літературі й мистецтвознавстві. Визначено, що дослідження означеного феномена здійснюється на різних галузевих рівнях, а саме: філософському, соціологічному, психологічному, педагогічному, мистецтвознавчому. Схарактеризовано поняттєво-термінологічний апарат дослідження, зокрема, розглянуто сутність понять «компетентність» та «мистецько- пізнавальна компетентність». Застосування методів систематизації та узагальнення дозволило з’ясувати, що компетентність – це індивідуально- особистісне утворення, що виявляється в процесі активних самостійних дій, розуміється як інтегрований результат індивідуальної навчальної діяльності учнів. Відповідно, мистецько-пізнавальна компетентність розуміється як здатність до усвідомлення та творчого самовираження у мистецькій сфері, які формуються в ході сприйняття творів, видів мистецтва, а також їх практичного опанування. Формування мистецько-пізнавальної компетентності - це цілеспрямований процес здійснення мистецько-пізнавальної діяльності зі сприймання, аналізу, усвідомлення творів мистецтва, результатом якого є не лише застосування вже відомих учням умінь, навичок і відповідних знань у ході репродуктивної діяльності, але й опанування суб’єктивно нового комплексу мистецьких знань і вмінь та творчої діяльності. Розроблено й теоретично обґрунтовано компонентну структуру формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання. Згідно з результатами проведеного дослідження визначена структура є системним поєднанням таких компонентів, як: мотиваційно-заохочувальний, який характеризується наявністю стійкої зацікавленості молодших школярів музичною діяльністю; гносеологічно- оцінювальний, що визначається спроможністю учнів до вивчення та опрацювання явищ музичного мистецтва; творчо-діяльнісний, що показує можливість учнів початкової школи усвідомлювати мистецькі твори та виявляти себе у продуктивній музичній діяльності. Формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання враховувало реалізацію таких функцій, як: мотиваційно-розвивальної, яка забезпечує можливість зацікавленості учнів мистецтвом, залучення до усвідомлення змісту мистецьких творів з метою співвіднесення задумів автора з власними переживаннями; культурологічної, що дає можливість молодшим школярам засвоювати, аналізувати та втілювати (в елементарній музичній творчості) відображені в музичній творчості культурні цінності; інтелектуально-почуттєвої, що дає змогу усвідомлювати різноманітність предметного й чуттєвого світу, розуміти його естетичні впливи у процесі опанування мистецьких образів, у яких відображаються життєві події в площині раціональних та емоційних аспектів; комунікативно-творчої, завдяки якій мистецтво тлумачиться як знакова система, якій притаманна образна інформація, що систематизує й узагальнює мистецький досвід, а також засвоєння особистістю загальнокультурної практики. Виокремлено критерії, показники та рівні сформованості мистецько- пізнавальної компетентності молодших школярів. Критерієм мотиваційно- заохочувального компоненту є ступінь зацікавленості музичним мистецтвом (спів, слухання музики, спів на дитячих музичних інструментах, музична грамота, музично-ритмічні рухи, елементарна музична творчість (показники: виявлення зацікавленості молодших школярів сприйманням улюблених творів; активне усвідомлене бажання до інформаційно-пізнавальних дій стосовно музичного матеріалу; стійка потреба в опануванні різних видів музичної діяльності та необхідність особистісного виявлення в елементарних музично-творчих діях)). Критерієм гносеологічно-оцінювального компоненту є міра здатності до пізнавально-аналітичного опрацювання та оцінювання явищ музичного мистецтва (показники: наявність знань щодо розуміння засобів музичної виразності й виявлення їх ролі у відтворенні художньо-образного змісту творів; схильність до свідомого художньо-ціннісного аналізу музичного матеріалу; прагнення до удосконалення музичних умінь та навичок згідно з ідеалами про прекрасне та досконале). Критерієм творчо-діяльнісного компоненту виступає міра спроможності до музичної діяльності (показники: наявність улюблених музичних взірців, композиторів, виконавців; спроможність до свідомого відбору музичного репертуару (задля різних видів музичної діяльності); схильність до творчого виявлення в музичній діяльності). У результаті проведеного дослідження встановлено рівні сформованості мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання: високий, середній, низький, що різняться ступенем умотивованості учнів до музичного навчання, наявністю музичних знань і вмінь, а також здатністю адекватно оцінювати музичний твір та здійснювати продуктивно-творчу діяльність. Розроблено поетапну експериментальну методику формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання. Означена методика складається з трьох етапів (експонувально-активізуючий, когнітивно-оцінювальний та продуктивно- творчий) та передбачала впровадження педагогічних умов (досягнення культурологічних орієнтирів під час музичного навчання; забезпечення індивідуалізації мистецького навчання; реалізація єдності раціональних і емоційних способів опанування мистецтва). Перший етап - експонувально- активізуючий - спрямований на формування в молодших школярів зацікавленості явищами музичного мистецтва, усвідомленої потреби в опануванні музичного матеріалу та оволодіння практичними діями. Другий етап - когнітивно-оцінювальний - передбачає реалізацію єдності знаннєвого досвіду з необхідністю оволодіння учнями музичними навичками. Третій - продуктивно-творчий - етап зорієнтовано на розвиток елементарних творчо- практичних навичок і вмінь з метою формування мистецько-пізнавальних навичок учасників освітнього процесу. Експериментально перевірено ефективність методики формування мистецько-пізнавальних навичок молодших школярів у процесі музичного навчання, що підтверджується відмінністю в показниках діагностувальних зрізів експериментальних і контрольних груп на прикінцевому етапі дослідження. Результати формувального експерименту виявили позитивні зрушення у сформованості мистецько-пізнавальної компетентності учнів молодшого шкільного віку. Застосовані статистичні методи якісної та кількісної обробки отриманої інформації дали можливість зробити такі узагальнення: у мотиваційно-спрямовуючій сфері зафіксовано позитивні зрушення, динаміка змін в учнів молодшого віку експериментальної групи перевершує динаміку змін у контрольній групі; зафіксовані на завершальній стадії експерименту рівні сформованості мистецько-пізнавальної компетентності учнів експериментальної групи за всіма критеріями є вищими, ніж аналогічні рівні учнів контрольної групи. Отже, розроблену в процесі дослідження методику формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання можна вважати ефективною. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше: - визначено сутність, зміст, структуру, функції мистецько-пізнавальної компетентності, а також критерії, показники та рівні її сформованості як комплексу знань, умінь, навичок, сформованих ставлень, досвіду, рівень засвоєння яких дозволяє учневі діяти адекватно в певних навчальних і життєвих ситуаціях, що у взаємозв’язку з ключовими, міжпредметними й естетичними компетентностями виступає інтегральною основою ефективності мистецького навчання; - розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено методику формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у перебігу експонувально-активізуючого, когнітивно-оцінювального, продуктивно-творчого етапів, основою якої виступає відповідне теоретико- методологічне підґрунтя. Уточнено поняття «формування мистецько-пізнавальної компетентності молодших школярів у процесі музичного навчання» як цілеспрямованого процесу здійснення мистецько-пізнавальної діяльності зі сприймання аналізу, усвідомлення творів мистецтва, результатом якого є не лише застосування вже відомих учням умінь, навичок і відповідних знань у сфері репродуктивної діяльності, але й опанування суб’єктивно нового комплексу мистецьких знань і вмінь творчої діяльності. Удосконалено зміст мистецького навчання молодших школярів. Подальшого розвитку набули ідеї щодо сутності та змісту навчання музичного мистецтва з метою розвитку художньо-естетичних компетентностей підростаючого покоління, а також методичні основи їх мистецького навчання. Практичне значення отриманих результатів дослідження визначено можливістю використання його теоретичних положень та методичних розробок під час підготовки студентів педагогічних університетів до мистецької роботи зі школярами; в ході оновлення змісту уроків мистецтва та позаурочної роботи; у доцільності використання розроблених критеріїв і показників сформованості мистецько-пізнавальної компетентності у практику оцінювання мистецьких досягнень здобувачів освіти; в оновленні робочих програм, написанні навчальних і методичних посібників. Висновки дисертаційного дослідження можуть слугувати основою для оновлення змісту навчальних дисциплін «Методика музичного навчання», «Методика загальної музичної освіти».