Перегляд за Автор "Matiash Olha Ivanivna"
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Актуальні проблеми навчання стереометрії в умовах профільного навчання(2013) Матяш Ольга Іванівна; Matiash Olha Ivanivna; Савченко М. В.; Savchenko M. V.Виокремлено і обґрунтовано окремі проблемні аспекти навчання стереометрії в старшій школі за різними рівнями в умовах профільного навчання: умови навчальних програм з геометрії для 10-11 класів різних рівнів; забезпеченість шкіл необхідними підручниками геометрії; готовність і здатність вчителя математики забезпечити навчання стереометрії на різних рівнях відповідно до профілю навчання. В процесі підготовки майбутнього вчителя математики виділено головні проблеми: проблема навчального часу та проблема кісного навчально-методичного оснащення. У статті зазначено, що рівень шкільної геометричної освіти випускників школи на сучасному етапі залежить від якості впровадження ідеї профільного навчання у старшій школі. Ефективність профільного навчання стереометрії значно залежить як від фахової компетентності вчителів математики, так і від якості навчально-методичного оснащення навчання геометрії в школах України.Документ Навчання математики з використанням цифрових навчальних платформ: аналіз закордонного досвіду(2023) Матяш Ольга Іванівна; Matiash Olha Ivanivna; Риндюк Валентин; Ryndiuk ValentynФормулювання проблеми. Перед українською методичною наукою постає завдання вивчення й аналізу вітчизняного та закордонного досвіду використання цифрових навчальних платформ у шкільній математичній освіті з метою з’ясування науковообґрунтованих рекомендацій для вчителів математики щодо ефективної взаємодії із сучасним цифровим середовищем для подолання актуальних викликів. У цій статті здійснено огляд закордонного досвіду використання навчальних платформ у навчанні та аналіз результатів досліджень впливу використання цифрових навчальних платформ на організацію та якість навчання математики в різних країнах. Матеріали і методи. Статті дослідників з Латвії, Іспанії, Турції, Мексики, Данії, США. Аналіз, систематизація й узагальнення результатів досліджень відображених у публікаціях закордонних авторів. Результати. Аналіз публікацій дозволив з’ясувати: зміст поняття «навчальні платформи»; поширеність використання навчальних платформ у тій чи іншій країні; результати досліджень щодо впливу використання навчальних платформ. Проектування та подальший розвиток хмаро орієнтованого навчального середовища є одним з ключових напрямків розвитку освіти в Латвії, Іспанії, Турції, Мексиці, Данії, США. Автори публікацій досліджують вплив електронного навчання та зазначають про актуальність і недостатність таких досліджень. Основні результати: навчальна платформа є інструментом в руках учителя, який може зробити цей інструмент ефективним; навчальні платформи відкривають для вчителів математики широкий вибір можливостей з підвищення ефективності навчання учнів математики; існування навіть найякісніших навчальних платформ не звільняє вчителів від кропіткої методичної роботи. Висновки. Поєднання закордонного досвіду використання цифрових навчальних платформ з потенціалом досліджень українських вчених є одним з напрямів подальшого впровадження інноваційних технологій в українську систему освіти. Метою наших наступних досліджень є продовження аналізу закордонного досвіду використання цифрових навчальних платформ в шкільній освіті та ґрунтовне вивчення й аналіз освітньої цінності і педагогічного потенціалу навчальних платформ, які використовуються в Україні у процесі навчання математики учнів старшої школи.Документ Передумови розвитку фахових компетенцій майбутнього вчителя математики(2011) Матяш Ольга Іванівна; Matiash Olha IvanivnaВиокремлено та обґрунтовано окремі передумови формування і розвитку професійної компетентності вчителя математики.Документ Поняття та структура геометричної культури майбутнього вчителя математики(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2014) Матяш Ольга Іванівна; Matiash Olha IvanivnaРозглянуто зміст низки родових понять для розкриття змісту поняття «геометрична культура майбутнього вчителя математики», обґрунтовано чинники формування геометричної культури майбутнього вчителя математики в процесі його фахової підготовки в педагогічному університеті. Геометричну культуру майбутнього вчителя математики визначено як якість особистості, яка на основі належного рівня геометричної компетентності характеризується гармонізацією геометричних знань, умінь, мислення та мови, передбачає розвиненість геометричної інтуїції та креативності. Наявність творчого компоненту в математичній діяльності вчителя вказано прикметною ознакою певного рівня математичної культури при розмежуванні понять математична компетентність та математична культура вчителя. Акцентовано увагу на тому, що формування в педагогічному університеті здатності майбутнього вчителя математики до навчання учнів геометрії передбачає завдання набуття студентом належного рівня геометричної культури, який істотно визначатиме якість його методичної діяльності на уроках геометрії в школі.Документ Проблема визначення критеріїв та показників математичних компетентностей набутих учнями у процесі навчання геометрії(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Матяш Ольга Іванівна; Matiash Olha Ivanivna; Тютюнник Д. О.; Tiutiunnyk D. O.Формулювання проблеми. Згідно з концепцією «Нова Українська Школа», розробленою в Україні, однією з ключових компетентностей учнів є математична компетентність, у якій чільне місце займає геометрична складова. Геометрична освіта в школі має потужні можливості для формування логічного мислення учнів, передбачає створення в учнів чітких і правильних геометричних образів, розвиток просторових уявлень, озброєння їх навичками зображення та вимірювання, що має значний вплив на інтелектуальний розвиток особистості. Матеріали і методи. Теоретичний аналіз науково-методичної та психолого-педагогічної літератури, власний досвід багаторічного навчання учнів геометрії в школі та методики навчання математики студентів педагогічного університету дає можливість обґрунтувати необхідність виокремлення критеріїв та показників, за якими можна відстежувати рівень сформованості компетентностей учнів у процесі навчання геометрії. Результати. Обґрунтовано місце і роль навчання геометрії в системі формування ключових та спеціальних компетентностей учнів, зроблено висновок про необхідність наскрізної системи моніторингу математичної компетентності учнів набутих у процесі навчання геометрії. Висновки. Досягнення бажаних результатів навчання учнів геометрії в школі залежить від багатьох факторів. Важливе місце серед цих факторів займає визначеність та обґрунтованість критеріїв та показників, за якими можна відстежувати рівень сформованості математичних компетентностей учнів у процесі навчання геометрії. Запорукою грамотного використання таких критеріїв є методична компетентність вчителя математики, глибоке усвідомлення ним особливостей компетентнісного підходу в навчанні, готовність і здатність створити умови для особистісного розвитку учнів у процесі навчання геометрії.Документ Психолого-педагогічні аспекти формування методичної компетентності майбутнього вчителя математики(2015) Матяш Ольга Іванівна; Matiash Olha IvanivnaОсновна ідея поліпшення якості підготовки майбутнього вчителя математики ґрунтується на ідеї випереджального формування методичної компетентності у процесі фахової підготовки майбутніх учителів у педагогічному університеті шляхом зміщення акцентів з накопичення нормативно визначених методичних знань, умінь та навичок, на формування в майбутнього вчителя готовності і здатності методично грамотно розв’язувати комплекс задач методичної діяльності щодо формування математичної компетентності учнів, готовності і здатності обґрунтовувати власні методичні переконання, готовності і здатності до самоосвіти та самовдосконалення.Документ Психолого-педагогічні передумови формування основ професійного саморозвитку майбутніх учителів(ФОП Цьома С. П., 2017) Матяш Ольга Іванівна; Matiash Olha Ivanivna; Шустова Н. Ю.; Shustova N. Yu.Важливими показниками готовності студента до ефективної майбутньої професійної діяльності є сформовані навички професійного самоаналізу, професійна самосвідомість, готовність до професійної самоосвіти та здатність до професійного самовдосконалення, які розглядаються авторами як основи професійного саморозвитку майбутнього вчителя. Важливо, щоб саморозвиток майбутнього вчителя носив комплексний характер, тобто відбувався за різними професійно актуальними напрямами.Документ Пізнавальна самостійність студентів як передумова розвитку фахових компетенцій(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2011) Матяш Ольга Іванівна; Matiash Olha Ivanivna; Наконечна Л. І.; Nakonechna L. I.У статті розглянуто різні підходи до розкриття змісту поняття пізнавальна самостійність особистості та уточнено його. Обґрунтовано роль пізнавальної самостійності студентів у процесі формування та розвитку їхніх фахових компетенцій.Документ Розвиток прийомів розумової діяльності майбутніх економістів у процесі навчання математики(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018) Матяш Ольга Іванівна; Matiash Olha Ivanivna; Підліснича Наталія Григорівна; Pidlisnycha Nataliia HryhorivnaПрофесійна підготовка майбутніх фахівців нині вимагає розвинених прийомів їхньої розумової діяльності. Навчання математики може забезпечити всі необхідні умови для розвитку таких прийомів. Одним із шляхів підвищення ефективності навчання математики у закладах вищої освіти вважаємо активне використання методичного інструментарію розвитку мислення майбутніх фахівців засобами навчання математики. У статті виокремлено та схарактеризовано методичні аспекти навчання математики, використання яких сприяє розвитку прийомів розумової діяльності та формуванню їхньої професійно-математичної компетентності. Зазначено, що ефективний розвивальний навчальний процес має забезпечувати активну навчально-пізнавальну діяльність студентів, зокрема: містити діалоги та дискусії, передбачати право на помилку та моделювати ситуації з провокуванням на такі помилки тощо. В процесі професійного навчання запропоновано ознайомлення майбутніх економістів з принципами, стратегіями та процедурами критичного мислення тощо. У статті рекомендовано використовувати методичний інструментарій розвитку прийомів розумової діяльності майбутніх фахівців помірковано, не перетворюючи на самоціль, не наносячи при цьому шкоди для традиційних умов засвоєння студентами навчального матеріалу. Методично виважене використання методів та засобів розвитку прийомів розумової діяльності майбутніх економістів у поєднанні з вдало підібраними математичними завданнями розглядається як ефективний шлях формування професійно-математичної компетентності студентів у процесі навчання.