Перегляд за Автор "Lukianova Larysa Borysivna"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Екосистеми освіти дорослих у країнах Балтії: політики, практики й цифрові трансформації(2025) Лук’янова Лариса Борисівна; Lukianova Larysa Borysivna; Ващенко Віктор; Vashchenko ViktorУ статті представлено результати комплексного аналізу освітніх політик і практик навчання дорослих у країнах Балтії (Естонія, Латвія, Литва) на державному, інституційному та регіональному рівнях. На основі зібраних даних встановлено, що системи освіти дорослих у трьох країнах наближаються до гнучкої, цифрової та компетентнісно орієнтованої моделі, у якій короткострокові програми (мікрокваліфікації) офіційно визнаються й інтегруються до національних рамок кваліфікацій. З’ясовано, що оновлення нормативно-правової бази у 2022–2025 роках сприяє зменшенню бар’єрів доступу, підтримує визнання результатів попереднього та неформального навчання (RPL/VNIL), а також забезпечує прозорість оцінювання досягнень. У ході дослідження виявлено, що поєднання традиційних форм із практикоорієнтованим, проєктним (PBL) та змішаним навчанням підвищує відповідність освітніх програм вимогам ринку праці та сприяє зростанню залученості дорослого населення. Цифрові платформи відіграють системоутворювальну роль: в Естонії освітні результати фіксуються в базі EHIS та підкріплюються мікрокваліфікаціями (5–30 ECTS); у Латвії персоналізація досягається через індивідуальні навчальні рахунки (ILA) та платформу VIAA; у Литві масштабування доступу забезпечується за допомогою платформи KURSUOK з електронною сертифікацією та системою «індивідуального навчального бюджету». Активне впровадження технологій критичного мислення, аналітики навчання та модульного підходу сприяє формуванню когнітивної автономії дорослих, підвищенню гнучкості освітніх траєкторій, можливості безперервного навчання без втрати результатів і пришвидшеній перекваліфікації без відриву від роботи. Отримані результати засвідчують, що балтійська модель поєднує правові реформи, цифрову інфраструктуру та сучасні дидактичні підходи в цілісну «екосистему навчання впродовж життя», яка забезпечує стійкість, масштабованість і якість підготовки кадрів у регіоні. З огляду на результати дослідження, підхід країн Балтії може розглядатися як ефективний інструмент швидкого розвитку навичок, прозорого визнання результатів навчання та розширення участі дорослого населення в освіті.Документ Педагогічне партнерство як чинник якісної практичної підготовки майбутніх педагогів в умовах воєнних реалій (досвід узаємодії Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України та Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка)(2023-09-29) Лук’янова Лариса Борисівна; Lukianova Larysa Borysivna; Лянной Юрій Олегович; Liannoi Yurii Olehovych; Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Вовк Мирослава Петрівна; Vovk Myroslava PetrivnaУ статті представлено досвід педагогічного партнерства Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України та Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка в організації практичної підготовки майбутніх педагогів упродовж 2021-2023 рр., насамперед в умовах воєнних реалій. Проаналізовано законодавчо-нормативну складову практичної підготовки майбутніх вчителів; представлено навчально-методичний супровід практичної підготовки майбутніх педагогів, укладений фахівцями Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України та Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка; означено основні змістові напрями проведення фахової практики майбутніх учителів української мови і літератури в умовах воєнних реалій; представлено спільні заходи партнерів, проведені у межах практики бакалаврів та магістрантів спеціальності «014 Середня освіта. Українська мова і література», аспірантів спеціальності «011 Освітні, педагогічні науки». За результатами партнерської взаємодії рекомендовано активізувати партнерську взаємодію закладів вищої педагогічної освіти і стейкхолдерів (роботодавців, експертів та ін.) з метою залучення студентів, магістрантів, аспірантів до інтерактивних форм практичної, дослідницької діяльності у межах практик; налагодити ефективну взаємодію закладів вищої педагогічної освіти з Центрами професійного розвитку педагогів у регіонах, з Державною службою якості з метою залучення досвідчених фахівців у процес практичної підготовки майбутніх педагогів; оновити зміст освітньо-професійних й освітньо-наукових програм підготовки майбутніх педагогів з метою реалізації концентрованої моделі практичної підготовки; здійснювати адаптацію освітніх програм до реалій воєнного часу, до умов дистанційного і змішаного навчання; розробляти інтерактивні форми і методи проходження практик у реальному і цифровому форматі; створювати електронні платформи для проходження практики, висвітлення основних етапів її проходження.Документ Фахова практика вчителя: національний досвід та європейські цінності(2023) Лук'янова Лариса Борисівна; Lukianova Larysa Borysivna; Лянной Юрій Олегович; Liannoi Yurii Olehovych; Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Вовк Мирослава Петрівна; Vovk Myroslava PetrivnaУ посібнику узагальнено термінологічний дискурс проблеми практичної підготовки педагогів; схарактеризовано законодавчо-нормативні регулятиви організації практик; окреслено компетентнісні засади проходження практик з урахуванням євроінтеграційних процесів у закладах вищої педагогічної освіти. Представлено специфіку організації практик на бакалаврському і магістерському освітніх рівнях на прикладі досвіду організації практик майбутніх учителів-філологів. Розроблено рекомендації до проведення викладацької практики на докторському освітньому рівні у галузі 01 Освіта/педагогіка. Висвітлено досвід проведення фахових практик в умовах воєнного часу на засадах партнерства. Окреслено сучасні виклики щодо запровадження педагогічної інтернатури як форми післядипломної практики молодого вчителя, а також узагальнено досвід організації інтернатури у зарубіжних країнах. Запропоновано практикум з метою якісного проходження різних видів практик. Адресовано студентам, магістрантам, аспірантам, викладачам, керівникам практик у підготовці майбутніх педагогів у закладах вищої педагогічної освіти з метою якісних змін у змісту, форм, методів організації практик на бакалаврському, магістерському та докторському освітніх рівнях.