Перегляд за Автор "Kulbabska Olena Valentynivna"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Прикметникова напівпредикативна конструкція у фокусі лексичної та синтаксичної семантики
    (2023) Кульбабська Олена Валентинівна; Kulbabska Olena Valentynivna
    У статті з’ясовано термінологічний обшир понять «предикативність», «напівпредикативність», «напівпредикативнаконструкція», «напівпредикативний синтаксичний зв’язок», «напівпредикативні семантико-синтаксичні відношення», «вторинна предикація», дефініції яких дотепер залишаються актуальною проблемою теоретичної граматики. Констатовано, щовсі зазначені вище категорії оприявнені в асиметричній синтаксичній одиниці – у простому ускладненому реченні, що у формально-синтаксичному плані належить до класу монопредикативних одиниць, а у семантико-синтаксичному – до неелементарних (поліпропозитивних). Установлено, що просте неелементарне речення охоплює різні типи ускладнювачів, центральнемісце серед яких посідають відокремлені другорядні члени речення (за традиційною класифікацією), або напівпредикативніконструкції зі стрижневим компонентом прикметником, дієприкметником, дієприслівником та іменником (у новітньомувитлумаченні). Досліджено, що поняття «напівпредикативність» і «напівпредикативна конструкція» тісно пов’язані з морфологічною природою та ономасіологічними параметрами окремих слів, з їхньою семантикою та можливостями встановлення синтаксичних зв’язків у реченні. Зокрема, сигніфікативну сутність прикметника виформують не поняття про предметидійсності, а поняття про якості, відношення, належності. До того ж прикметник найчастіше входить до синтаксичноїструктури речення не безпосередньо, а у складі іменної (субстантивної) групи, установлюючи зв’язки з іншими елементамивисловлювання через означуване – іменники різної семантики. У лексико-граматичній єдності прикметник не лише уточнюєсемантику означуваного іменника, але й конкретизує своє значення в атрибутивній і в предикативній позиціях. Доведено, щоабстрактні іменники в основному складі речення, хоча й позбавлені денотації, паралельно можуть формувати денотативнусемантику висловлення, якщо стають означуваним для прикметникової напівпредикативної конструкції.
  • Документ
    Функційно-змістова еквівалентність різноструктурних синтаксичних одиниць у перекладних художніх текстах
    (Видавничий дім «Гельветика», 2024) Кульбабська Олена Валентинівна; Kulbabska Olena Valentynivna
    У статті обґрунтовано актуальність дослідження формально-семантичних співвідношень різноструктурних синтаксичних одиниць у мові оригіналу та його перекладу. Предметом наукових спостережень вибрано метатаксичні (міжмодельні, міжсхемні) кореляції простих ускладнених речень і складнопідрядних, що мають спільне референтне значення. Констатовано, що співвідносні реченнєві структури беруть участь у трансформаційних процесах згортання, конденсації, редукції. Доведено, що асиметричні прості речення (монопредикативні за будовою, але поліпропозитивні за семантикою) з’являються в мові внаслідок процесів синтаксичної деривації. Їх обов’язковим складником є вторинні утворення, що в разі трансформації можуть посідати позицію предиката в самостійному простому елементарному реченні. Зокрема, предикатну позицію забезпечують ономасіологічні параметри інфінітива, синтетичної та аналітичної форм дієприкметника, дієприслівника, девербатива, числівника з кількісно-предметним значенням, а також деяких прикметникових і прийменниково-відмінкових форм іменника. При цьому вони не входять до структурної схеми речення, а поширюють і/або ускладнюють її. На матеріалі перекладів того самого тексту різними перекладачами зроблено висновок про вдосконалення на синхронному зрізі граматичної будови української мови, збагачення її лексичних, службових та інтонаційно-комунікативних ресурсів, про ознаки розвиненості художнього стилю. Установлено, якими саме предикативними одиницями перекладач оптимально точно відтворює думку автора оригінального тексту, засвідчує комунікативну пріоритетність інформації та знання про дійсність у їхніх картинах світу. Досліджено, що вибір синтаксичної структури – простого ускладненого чи складного речень – демонструє читачам, який саме тип відношень актуальний у тому чи тому репрезентованому фрагменті вихідного тексту. Доведено, що метатаксичні співвідношення різноструктурних одиниць синтаксису засвідчують динамізм мовної системи, тобто здатність передавати однакову чи близьку семантику різними синтаксичними формами, забезпечуючи інформативну щільність перекладного тексту, його стилістичне багатство, експресивність, тенденцію до економії мовних засобів.