Перегляд за Автор "Kovalenko Valentyna"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Проблема розвитку цифрової компетентності з кібербезпекивчителів закладів загальної середньої освіти(2024) Коваленко Валентина; Kovalenko Valentyna; Осипчук Тетяна; Osypchuk TetianaУ статті досліджено проблему розвитку цифрової компетентності з кібербезпеки вчителів закладів загальної середньої освіти. Проаналізовано наукові публікації щодо розвитку цифрової компетентності вчителів закладів загальної середньої освіти, зокрема, з кібербезпеки. Проаналізовано типи загроз для кібербезпеки які були визначені спеціалістами Microsoft. Сформовано способи захисту які необхідно використовувати для забезпечення кібербезпечного освітнього середовища закладу загальної середньої освіти. Формулювання проблеми.Для даного дослідження важливим є представлення проблеми розвитку цифрової компетентності з кібербезпеки вчителів закладів загальної середньої освіти та визначення способів забезпечення кібербезпечного освітнього середовища закладу загальної середньої освіти.Матеріали і методи.Використано комплекс методів: аналіз, систематизація, узагальнення наукових джерел, аналіз наукових публікацій вітчизняних і закордонних вчених, узагальнення власного досвіду та ін.Результати.У дослідженні представлено проблему розвитку цифрової компетентності з кібербезпеки вчителів закладів загальної середньої освіти та сформовано способи захисту які необхідно використовувати для забезпечення кібербезпечного освітнього середовища закладу загальної середньоїосвіти: автентифікація та авторизація, шифрування даних, захист мережі та захист від шкідливих програм, свідомість користувачів мережі, забезпечення резервного копіювання даних, моніторинг і виявлення незвичайної активності, регулярне оновлення програмного забезпечення, розробка та виконання політики безпеки.Висновки. Підвищення рівня своєї цифрової компетентності з кібербезпеки вчителів закладів загальної середньої освіти є необхідним та буде здійснюватися шляхом участі вчителів у лекціях, семінарах, вебінарах, круглих столах та інших заходах, а також через співпрацю з провідними експертами в галузі кібербезпеки. Ці заходи сприятимуть не лише професійному зростанню вчителів, але й нададуть можливість забезпечити учнів, а також їх батьків чи опікунів, необхідними знаннями, уміннями та навичками у сфері принципів кібербезпеки у віртуальному просторі.Документ Реалізація професійної самоосвіти вчителів наукових ліцеїв із використанням хмаро орієнтованих сервісів відкритої науки(2023) Коваленко Валентина; Kovalenko ValentynaУ статті досліджено особливості реалізації професійної самоосвіти вчителів наукових ліцеїв із використанням хмаро орієнтованих сервісів відкритої науки. Проаналізовано наукові публікації з різними методиками застосування хмарних сервісів у підготовці та підвищенні кваліфікації фахівців, зокрема вчителів. Визначено ключові етапи реалізації професійної самоосвіти вчителів наукових ліцеїв. Описано шляхи використання хмаро орієнтованих сервісів відкритої науки для самоосвіти вчителів, а саме: зберігання та обмін матеріалами; персоналізація навчання; онлайн курси та навчальні платформи; співпраця та обмін досвідом; вебінструменти для створення навчальних ресурсів; оцінювання та зворотний зв'язок. Формулювання проблеми. Для даного дослідження важливим є аналіз особливостей реалізації професійної самоосвіти вчителів наукових ліцеїв із використанням хмаро орієнтованих сервісів відкритої науки. Матеріали і методи. Використано комплекс методів, а саме: аналіз, систематизація, узагальнення наукових джерел, аналіз наукових публікацій вітчизняних і закордонних вчених, метод сходження від абстрактного до конкретного, бесіди з вчителями наукових ліцеїв, узагальнення власного досвіду та ін. Результати. У дослідженні проаналізовано особливості реалізації професійної самоосвіти вчителів наукових ліцеїв із використанням хмаро орієнтованих сервісів відкритої науки. Визначено ключові етапи реалізації професійної самоосвіти вчителів наукових ліцеїв. Описані шляхи використання хмаро орієнтованих сервісів відкритої науки для самоосвіти вчителів, а саме: зберігання та обмін матеріалами; персоналізація навчання; онлайн курси та навчальні платформи; співпраця та обмін досвідом; вебінструменти для створення навчальних ресурсів; оцінювання та зворотний зв'язок. Сформовано рекомендації для вчителів наукових ліцеїв щодо шляхів використання хмаро орієнтованих сервісів відкритої науки. Висновки. Використання хмаро орієнтованих сервісів відкритої науки для самоосвіти вчителів дозволяє покращити процес навчання зробити його більш ефективним, цікавим та доступним. Водночас таке професійне зростання вчителя безпосередньо впливає на підвищення якості навчання його учнів. Основними перевагами використання хмаро орієнтованих сервісів в професійній самоосвіті вчителів є: 1) великий вибір ресурсів; 2) гнучкість та доступність; 3) постійне оновлення інформації/даних; 4) взаємодія та співпраця.Документ Хмаро орієнтовані системи відкритої науки у навчанні і професійному розвитку вчителів: зміст основних понять дослідження(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Коваленко Валентина; Kovalenko Valentyna; Литвинова Світлана Григорівна; Lytvynova Svitlana Hryhorivna; Мар’єнко Майя Володимирівна; Marienko Maiia Volodymyrivna; Шишкіна Марія; Shyshkina MariiaВ статті визначено понятійний апарат хмаро орієнтованих систем відкритої науки та уточнено зміст основних понять, що стосуються використання цих систем у процесі навчання і професійного розвитку вчителів, наведено авторське бачення трактування базових термінів. Здійснено аналіз результатів опитування вчителів щодо стану використання сервісів відкритої науки. Обґрунтовано необхідність поглиблення методологічних засад, науково-методичного опрацювання нових підходів, розроблення моделей і методик використання систем відкритої науки у процесі навчання і професійного розвитку вчителів закладів загальної середньої освіти. Формулювання проблеми. З появою нових видів закладів спеціалізованої освіти, до вчителів висуваються додаткові вимоги до роботи в цих закладах. Поєднання відкритої науки та хмарних технологій відкриває нові перспективи їх використання в навчанні і професійному розвитку вчителів. Матеріали і методи. Використані теоретичні методи дослідження: аналіз, узагальнення, систематизація наукових та науковометодичних джерел з проблеми дослідження, аналіз існуючих понять, пов’язаних з темою дослідження задля подальшого визначення теоретичних засад, уточнення змісту основних понять. Результати. Було здійснено вивчення психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження та з’ясовано як висвітлена тема в наукових публікаціях. Авторами виконано систематизацію термінологічного апарату та виявлено ступінь розроблення даної проблеми в наукових дослідженнях. Висновки. Не існує єдиного підходу в роботах українських науковців до формулювання поняття «хмаро орієнтована система». Тому було уточнено поняття «хмаро орієнтована система» та дано означення «хмаро орієнтована система відкритої науки» В результаті дослідження було з’ясовано, що досить низький відсоток вчителів (27%) знайомі з концепцією відкритої науки. При цьому в навчальних цілях використовуються месенджери чи соціальні мережі (для комунікації з колегами та учнями).Документ Штучний інтелект та відкрита наука в освіті(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Мар’єнко Майя Володимирівна; Marienko Maiia Volodymyrivna; Коваленко Валентина; Kovalenko ValentynaФормулювання проблеми. В зв’язку з тим, що в Україні наразі переважає дистанційне та змішане навчання, при цьому не завжди є можливість проведення онлайн уроків (в зв’язку зі стабілізаційними чи аварійними відключеннями електроенергії), постає проблема урізноманітнення та кращого унаочнення навчального матеріалу. Можливим вирішенням даної проблеми може стати методично виважене використання засобів штучного інтелекту та хмарних сервісів відкритої науки. Матеріали і методи. Використано комплекс теоретичних методів досліджень: порівняльний та системний аналіз наукових джерел з інформаційних технологій для аналізу та визначення стану досліджуваної проблеми залученості відкритої науки та штучного інтелекту на різних рівнях освіти та вивчення їх взаємозв’язків; верифікація, синтез та узагальнення для побудови основних тез та положень дослідження; аналіз наявних підходів до використання штучного інтелекту в освіті; оцінки рівня їх ефективності та результативності. Результати. Використання та впровадження хмарних сервісів відкритої науки буде доречним в будь-яких закладах загальної середньої освіти, закладах вищої освіти. Це призведе до формування та розвитку компетентності з відкритої науки на всіх рівнях освіти. Такі поняття, як відкрита наука, відкриті дані, SMART-дані, FAIR-дані в більшості випадків напряму пов’язані зі штучним інтелектом. Для штучного інтелекту та глибокого навчання, позначені та немарковані набори даних стають важливими для машинного навчання та навчання моделям штучного інтелекту. Використання штучного інтелекту може допомогти учням виконувати звичайні завдання в навчальному процесі та визначити попередній рівень підготовки. Разом із цими перевагами є й інші серйозні проблеми. Одним із основних і важливих питань є конфіденційність. Слід зробити штучний інтелект доповненням до навчальних матеріалів розроблених вчителем. Висновки. Можливості відкритої науки дають змогу новому глобальному мережевому поколінню відкривати для себе науку та сучасні знання. Штучний інтелект можна використовувати в освітньому процесі як помічника вчителя, на додаток до його використання для створення персоналізованого навчального середовища та забезпечення зворотного зв’язку з учнями. Для тих вчителів, хто робить перші кроки з використання штучного інтелекту під час проведення уроку слід звернути увагу на зображення, створені штучним інтелектом. Але існують і ризики, які можуть бути спричинені використанням штучного інтелекту в освіті: зниження ролі вчителя, зниження креативності та навичок критичного мислення учнів, ризик збільшення розриву між учнями з високим і низьким соціально-економічним статусом.