Перегляд за Автор "Kovalchuk Myron Stepanovych"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Структурно-літологічна характеристика та рудоносність середнього горизонту новопетрівської світи північної частини Тарасівського родовища
    (2026) Ковальчук Мирон Степанович; Kovalchuk Myron Stepanovych; Фігура Любов Андріївна; Fihura Liubov Andriivna
    Тарасівське родовище вирізняється полімінеральним складом рудних пісків, що робить його стратегічним джерелом не лише титану й цирконію, але й рідкісних елементів. У статті подано історичні аспекти дослідження Тарасівського родовища та коротку характеристику його геологічної будови. Основна увага акцентована на відкладах новопетрівської світи полтавської серії неогену, зокрема на середньому її горизонті, який містить основні запаси титано-цирконієвих мінералів. Аналіз структурно-екстурних особливостей пісків новопетрівської світи дозволив уточнити фаціальні і гідродинамічні умови утворення нижнього, середнього і верхнього її горизонтів. Утворення відкладів новопетрівської світи відбувалося на трансгресивно-регресивному етапі геологічного розвитку території, що зумовило зміну фаціальних умов від алювіально-дельтових до мілководно-лагунних і до алювіальних. Осадонагромадження у новопетрівський час проходило за низькоенергетичних і стабільних гідродинамічних умов, проте з короткочасними високоенергетичними імпульсами. На основі координат, опису та результатів опробування свердловин створено комплект карт, які відображають рельєф підошви, покрівлі, товщину продуктивних відкладів та латеральне поширення середньозваженого вмісту ільменіту, рутилу, циркону, дистену+силіманіту, монациту+ка- ситериту та хроміту в межах північної частини родовища. Картографічні побудови дозволили з’ясувати особливості структурних і речовинних параметрів рудоносності середнього горизонту новопетрівської світи. Зокрема, з’ясовано, що рельєф підошви і поверхні нерівний з локальними западинами і підвищеннями. Амплітуда перепаду їхніх абсолютних відміток – до 52 м. У межах ділянки встановлено локальні пониження в рельєфі підошви де товщина продуктивних відкладів збільшується до 30–51,2 м. Найбільші середньозважені вмісти ільменіту, рутилу, циркону і колективного концентрату локалізуються в південно-західній, західній і північно-східній частинах ділянки. За допомогою кореляційного аналізу встановлено напрям і силу взаємозв’язків між середнім вмістом у свердловинах окремих мінералів та між структурними параметрами продуктивних відкладів. З’ясовано, що усі кореляційні зв’язки між середнім вмістом мінералів прямі і здебільшого сильні та середні. Основне ядро сильних кореляційних зв’язків утворюють ільменіт, рутил і циркон. Досліджено розподіл вмісту мінералів та кореляційні зв’язки між ними у вертикальному перетині свердловин
  • Документ
    Ільменіт з нижньокрейдових континентальних відкладів Андріївського розсипного родовища титанових руд
    (2025) Ковальчук Мирон Степанович; Kovalchuk Myron Stepanovych; Крошко Юлія Володимирівна; Kroshko Yuliia Volodymyrivna
    Подано коротку характеристику рудоносності Андріївського розсипного родовища титанових руд, яке розміщене в межах Корсунь-Новомиргородського плутону Інгульського мегаблоку Українського щита. Продуктивними відкладами родовища є апт-нижньоальбські алювіально-делювіальні утворення, які представлені піщаними каолінистими відкладами та перевідкладеними каолінами, частково четвертинний алювій (в північній частині) і, іноді, узбережно-морські піски верхнього альбу. Нижньокрейдові континентальні відклади виповнюють тектонічно-ерозійні палеодолини в корі вивітрювання кристалічних порід фундаменту. За даними хімічного аналізу ільменіту досліджено латеральний розподіл цього мінералу з різним вмістом оксидів (TiO2, FeO, Fe2O3, FeO/Fe2O3, V2O5, P2O5, Cr2O3) у нижньокрейдових континентальних відкладах Андріївського родовища. З’ясовано, що хімічний склад і просторовий розподіл середнього вмісту ільменіту з різним вмістом оксидів обумовлений особливостями мінералоутворення в кристалічних породах фундаменту, гіпергенними перетвореннями мінералу в різних зонах кори вивітрювання та трансформацією мінералу при седиментогенезі і діагенезі осадів. На основі аналізу результатів хімічного аналізу ільменіту виявлено, що ступінь зміненості ільменіту Андріївського родовища є незначний. Слід зазначити, що ступінь зміненості ільменіту в піщаних відкладах дещо більший, аніж у перевідкладених каолінах. Це обумовлено більш інтенсивною і тривалою трансформацією ільменіту в піщаних утвореннях у порівнянні з перевідкладеними каолінами. Загалом у нижньокрейдових відкладах вміст TiO2 в ільменіті – 44,71–56,21 %; вміст Cr2O3 – 0,017–0,027; відношення FeO/Fe2O3 – 1,11– 4,15. Це свідчить про те, що ільменіт у нижньокрейдових відкладах слабо змінений і має високу якість. Досліджено напрям і силу кореляційних зв’язків між оксидами в ільменіті. З’ясовано, що в ільменіті з піщаних відкладів і перевідкладених каолінів наявний обернений сильний кореляційний зв’язок між вмістом FeO і Fe2O3; P2O5 і V2O5.