Перегляд за Автор "Kon Natalia Heorhiivna"

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Документ
    Methodological Approaches to the Formation of Future Vocal Teachers’ Creative Skills
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Кьон Наталія Георгіївна; Koehn Natalya Heorhiivna; Kon Natalia Heorhiivna; Пен Юй; Peng Yu; Pen Yui
    У статті розглянуто методологічні засади вирішення проблеми підвищення якості творчої діяльності майбутніх викладачів вокалу вищої школи. Її актуальність зумовлена важливістю підготовки фахівців, здатних до успішної самостійно-творчої діяльності в умовах стрімкого зростання науково-методичних здобутків та збагачення музично-інформаційного простору. Авторами розглянуто специфіку застосування особистісно-персоніфікованого, системно-функціонального та інтегративного підходів, обґрунтовано доцільність їх застосування для забезпечення здатності до індивідуалізовано-особистісного трактування художнього змісту вокальних творів, варіативної інтерпретації виконуваного репертуару, оволодіння навичками вокальної імпровізації, створення інтонаційних вправ для студентів. Особистісно-персоналізований підхід є одним із різновидів особистісної парадигми педагогічних досліджень. Витоки особистісно-персоналізованого підходу в сфері педагогіки знаходимо в персоналізмі ‒ філософському напрямі, який визнає особистість первинною творчою реальністю й вищою духовною цінністю. Його особливість полягає в тому, що індивід характеризується не тільки як носій культурних та соціально-аксіологічних орієнтацій, але і як їх активний творець, суб’єкт творення соціокультурних цінностей. Застосування системно-функціонального підходу дозволяє не лише логічно й усебічно забезпечувати процес формування творчих умінь майбутніх викладачів вокалу, але й будувати діагностику оцінювання досягнутих досліджуваними рівнів їх сформованості. Утілення інтегративного підходу у вокально-освітню галузь розуміємо як сукупність послідовних та взаємопов’язаних дій суб’єктів учіння, спрямованих на формування в них цілісного вміння на основі об’єднання навчального матеріалу з різних освітніх дисциплін. Його значущість зумовлена тим, що творчі вміння мають багатокомпонентну природу, отже – їх цілісне формування потребує наявності певних психологічних властивостей та комплексу різноманітних навичок і знань.
  • Документ
    Досвід формування вокально-орфоепічної культури іноземних магістрантів у процесі підготовки до фахової діяльності
    (ФОП Цьома С. П., 2018) Кьон Наталя Георгіївна; Лоу Яньхуа; Kon Natalia Heorhiivna; Lou Yankhua
    У статті розглянуто питання вокальної освіти іноземних магістрантів в українських музично-педагогічних закладах освіти, формування в них вокально-орфоепічної культури. Визначено сутність цього поняття та його компоненту структуру в єдності художньо-семантичного, технологічно-комунікативного і творчо-компетентнісного складників. Викладено досвід формування орфоепічної культури, методику формування в іноземних магістрантів усвідомленого ставлення до ролі вокальної вимови в досягненні стилістичної достовірності й художньої досконалості виконуваного репертуару, артикуляційно-фонаційної техніки й підготовки до успішної вокально-педагогічної діяльності в галузі формування вокально-орфоепічної культури.
  • Документ
    Формування в майбутніх учителів музичного мистецтва навичок аранжування пісенних мелодій
    (ФОП Цьома С. П., 2019) Мельниченко Віталій Григорович; Melnychenko Vitalii Hryhorovych; Кьон Наталя Георгіївна; Kon Natalia Heorhiivna
    У статті розкрито типову для сучасного вчителя музики творчу форму діяльності – упорядкування пісенних мелодій та наведено рекомендації щодо формування навичок аранжування пісенних мелодій. Стаття ґрунтується на досвіді авторів викладання факультативного курсу «Аранжування та імпровізація», який було впроваджено в освітній процес факультету музичної та хореографічної освіти Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Розвиток цього курсу був обумовлений тим, що оволодіння майбутніми вчителями музичного мистецтва навичок аранжувати твори шкільного пісенного репертуару стало одним із нагальних завдань музичної педагогіки. Зрештою, фахівець, який працює в сучасній освітянській системі, повинен навчати учнів музиці на основі врахування їхніх музичних інтересів та уподобань, тому він / вона повинен мати можливість зацікавити студентів музичним мистецтвом з урахуванням особливостей сучасної ситуації, зокрема – музичне мовлення, яке наповнене музично-розважальними творами, доступність музичної інформації для школярів завдяки поширенню Інтернету, наявності різноманітних інформаційно-пізнавальних можливостей, поширенню гаджетів та їх незалежності у визначенні власних музичних уподобань.