Перегляд за Автор "Koltun Oksana Volodymyrivna"
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Антропогенна трансформація рельєфу міста Винники(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Лементарчук Юрій Олегович; Lementarchuk Yurii Olehovych; Колтун Оксана Володимирівна; Koltun Oksana VolodymyrivnaСтаття присвячена вивченню антропогенного впливу на рельєф міст-сателітів у агломераціях, а саме місту Винники біля Львова (населення на 2015 р. 17 тис. осіб, площа 6,67 км 2). Антропогенна трансформація рельєфу міста Винники оцінена для п'яти часових зрізів від 1779 до 2019 р. на основі даних польових досліджень та інтерпретації різночасових карт і сучасних космознімків. Якщо спочатку перетворювали рельєф у долині річки Маруньки та її приток, то згодом, особливо у другій половині ХХ–на початку ХІХ ст., антропогенно трансформованим став і рельєф лесових пасом. З'ясувалося, що за майже два з половиною століття коефіцієнт антропогенної трансформації рельєфу для Винник змінився від 0,19 до 0,88 (максимально можливе значення 1,00 – повна трансформація природного рельєфу), причому трансформація триває й надалі.Документ Вибрана наукова географічна періодика 2019 року: аналіз авторства статей(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Колтун Оксана Володимирівна; Koltun Oksana VolodymyrivnaУ статті за допомогою контент-аналізу визначено кількісні значення 14 показників авторства статей у вибраних наукових географічних виданнях 2019 року (для сімох загалом, із них п’ять – українських). Досліджено річний обсяг статей у “Віснику Львівського університету. Серія географічна”, “Наукових записках СумДПУ ім. А. С. Макаренка. Географічні науки”, УГЖ, “Віснику Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Геологія. Географія. Екологія”. У трьох інших журналах досліджено останні випуски 2019 року: No. 4 з “Journal of Geology, Geography and Geocology”, No. 4 з “Transactions of the Institute of British Geographers”, No. 12 з “Nature Geoscience”. У розрізі одиничних випусків з кількістю статей від 10 до 29 показники авторства мають і спільні, і відмінні риси, як з точки зору порівняння українських та зарубіжних видань, так і з точки зору порівняння сімох вибраних видань між собою. Найбільша різниця спостерігається в результатах ґендерного аналізу авторських колективів статей: вся досліджена українська періодика показала більшу паритетність у представництві жінок і чоловіків, ніж це спостерігаємо у британському журналі з даного дослідження і у висновках досліджень попередніх років про ситуацію в географічних топ-журналах загалом.Документ Геологічні особливості зсуву на вул. Купріна у Хмельницькому(СумДПУ імені А.С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2018) Колтун Оксана Володимирівна; Koltun Oksana Volodymyrivna; Колтун Володимир Ростиславович; Koltun Volodymyr RostyslavovychЗсув на вул. Купріна має понад півстолітню історію і за площею – близько 40 га – най-більший у місті Хмельницькому. Для з’ясування геологічних причин його розвитку було про-ведене детальне дослідження фондових даних з інженерно-геологічних вишукувань на даній території, картографічних матеріалів, а також здійснене польове обстеження у 2015 р. Виявлено, що в зсуві брали участь сучасний ґрунт (чорнозем) і кілька горизонтів плейстоце-нової лесово-ґрунтової серії. Максимальна потужність відкладів зсувного тіла після обох фаз зсування і вертикального перепланування території у центральній частині досягає 6 м, тоді як первісно біля північного краю могли бути залученими до 15 м лесів і ґрунту. У будь-якому разі площина ковзання знаходилася всередині лесово-ґрунтової серії, і хоча в розрізі є глини, та вони залягають набагато глибше поверхні ковзання. На розвиток зсуву могли вплинути і такі особливості відкладів, як просідність і тиксотропність, які разом зі змінами рівня ґрунтових вод потребують окремого дослідження.Документ Гідрографія Жовкви у XVIII–XX століттях(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Яцунда Ольга Святославівна; Колтун Оксана Володимирівна; Yatsunda Olha Sviatoslavivna; Koltun Oksana VolodymyrivnaУ статті розглянуто зміни гідрографічної мережі на території міста Жовкви з кінця XVIII ст. і до кінця ХХ ст. Висновки щодо цих змін ґрунтуються на аналізі топографічних карт, планів, вибраних іконографічних зображень Жовкви вказаного періоду. Виявилося, що за чотири сотні років існування Жовкви як міста річка Свиня та її долина неодноразово зазнавали суттєвих змін, пов’язаних спочатку з будівництвом оборонних укріплень бастіонного типу довкола замку і середмістя (станом на 1779 р. сумарна довжина водотоків у спрощеному варіанті цих укріплень досягала близько 2 км ), згодом – у ХІХ-першій половині ХХ ст. – зі спорудженням меліоративної системи спочатку на сході і південному сході міста, а з побудовою залізниці також на півдні та південному заході. Зміни гідромережі у другій половині ХХ ст. пов’язані з містобудівними потребами: потрібні були нові території під забудову, тому природні та антропогенні потоки засипали і каналізували. Картографічний та іконографічний аналіз Жовкви свідчить про чергування періодів ускладнення і спрощення людиною гідрографічної мережі на території міста впродовж двохсот років і досягнення максимального рівня спрощення наприкінці ХХ ст.Документ Зсувні процеси та новітня забудова міста Хмельницького(СумДПУ імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2017) Колтун Оксана Володимирівна; Koltun Oksana VolodymyrivnaЗ’ясовано спільні і відмінні особливості розвитку природних і антропогенних зсувів на півночі міста Хмельницький. Проведено польові дослідження у 2014-2017 рр., інтерпретовано інженерно-геологічну інформацію 1988-2017 рр. (архівні дані організацій «Хмельницькийбудрозвідування» та «Житомирбудрозвідування»), різночасові карти і аерокосмознімки, а також залучено метод опитування очевидців.Документ Назви геоморфологічних статей у науковій періодиці 2016 року: теми і структура(СумДПУ імені А.С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2017) Колтун Оксана Володимирівна; Koltun Oksana VolodymyrivnaДля з’ясування тематичного різноманіття та структури назв проаналізовано п’ять масивів дослідницьких статей у геоморфологічних журналах, з них три – річні випуски за 2016 р. (об’єднаний масив двох українських геоморфологічних журналів, «Фізична географія і геоморфологія» та «Проблеми геоморфології і палеогеографії Карпат і прилеглих територій», 29 назв; «Zeitschrift für Geomorphologie», 24; «Géomorphologie: Relief, Processus, Environnement», 25), а два – найбільш цитовані статті з журналів «Geomorphology» (25) та ESPL (20). Провідним за кількістю публікацій виявився флювіальний та ерозійний рельєф (20-50% назв у масивах). Серед інших об’єктів часто в назвах згадуються зсуви, берегові форми і процеси, морфоструктури. У структурі статей враховані наявність і поєднання п’яти компонентів: 1) об’єкт дослідження, далі – [о]; 2) метод/методика досліджень, [мет]; 3) історія досліджень, [іст]; 4) територія як конкретний регіон, [тер]; 5) час, [час]. Найбільш поширеними структурами статей з геоморфології виявилися 1-2-компонентні: [о], [о][тер], [о][мет]. Їхня частка в усіх п’ятьох аналізованих масивах назв становить понад 50%. Також підтвердилася гіпотеза про меншу частку назв із вказаною територією у найбільш цитованих статтях: у ESPL таких немає, у «Geomorphology» – 44%, тоді як у річному переліку статей окремих видань їх 87% (69 статей з 78). Також відмінною рисою найбільш цитованих статей є вказівка на метод досліджень у назві (майже половина у обидвох масивах), а у розглянутих окремих виданнях за рік метод вказаний у 10-28% назв.Документ Сучасна морфологія кар’єрів XIX ст. у м. Хмельницькому(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2016) Колтун Оксана Володимирівна; Koltun Oksana VolodymyrivnaУ статті розглянуто зміни морфології 10 кар’єрів на території м. Хмельницького. Вони походять з XIX ст. і розробляли цегельно-черепичну сировину-четвертинні еолово-делювіальні лесоподібні суглинки і супіски – у 1860–1980-х роках. Кар’єри знаходяться на схилах двох правих приток Південного Бугу, річок Плоскої і Самця, та на межиріччі Південного Бугу і Самця. На основі польових спостережень, аналізу картографічних та інженерно-геологічних даних встановлено, що за розташуванням на елементах рельєфу 6 кар’єрів належать до схилових, 4 – до комплексних, а саме до схилово-долинних. Серед типів контурів переважає напівзамкнутий. Зауважимо, що для чотирьох кар ’єрів неможливо було оцінити цей показник за браком документально підтверджених даних, так само неможливо точно встановити максимальну висоту бортів (уступів) для 4 кар’єрів. Решта 6 за висотою уступів належить до низьких (менше 10 м., 3 кар’єри) та до середньо високих (10–50 м, максимум – 17,1 м, 3 кар’єри). У 5 кар’єрах зафіксовані ділянки з вертикальними відслонен ті 8 кар’єрів. В одному кар ’єрі у днищі є ставки. Зсуви та ерозія виположують ті частини кар’єрів, які ще не рекультивовані.Документ Українська наукова періодика 2021 року: геоморфологічні та палеогеографічні об'єкти у назвах статей(CумДПУ імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2022) Колтун Оксана Володимирівна; Koltun Oksana VolodymyrivnaПроаналізовано 17 статей 2021 року з геоморфологічними чи палеогеографічними об'єктами у назвах, які були вибрані з таких українських наукових журналів категорії “А” для географічних і / або геологічних наук, як “Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія” (чотири випуски, 51 дослідницька стаття); “Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, серія «Геологія. Географія. Екологія»; “Геодинаміка”; “Геофізичний журнал”; “Журнал з геології, географії та геоекології”; “Український географічний журнал”. У структурі статей враховані наявність і поєднання п’яти компонентів: 1) об’єкт дослідження, далі – [о]; 2) метод/методика досліджень, [мет]; 3) історія досліджень, [іст]; 4) територія як конкретний регіон, [тер]; 5) час, [час]. Найбільш поширеними структурами статей з геоморфологічними та палеогеографічними об’єктами в назвах виявилися [о][тер], [о][мет][тер] – по шість. На 1-2-компонентні назви статей припадає 41% (сім статей), а усі три статті з 4-компонентною структурою назви − з палеогеографічними об'єктами. У чотирьох статтях з десяти тих, що мають геоморфологічні об'єкти у назвах, згадані зсуви, зсувні процеси, ще у чотирьох − берегові форми та процеси. Флювіальної геоморфології та антропогенного впливу стосуються по три статті, також є публікації, де йдеться про зсуви на берегах чи про антропогенний вплив на русла рік водночас. У палеогеографічних публікаціях найчастіше фігурують лесово-ґрунтові розрізи (три статті зі семи) та різні аспекти палеомагнетизму (теж три). Порівняно з 2016 роком, спостерігаємо зростання частки геоморфологічних статей (чи статей з геоморфологічними об'єктами у назвах), які містять у назві вказівки на методи чи методику досліджень: 10% у 2016 та 60% у 2021 році. У 2021 році порівняно з 2016 зменшилася удвічі частка 1-2-компонентних статей, а частка статей зі вказівкою на територію залишилася такою ж − 90%. Частка публікацій про зсуви у 2021 році − 40% (чотири статті з десяти тих, що містять у назві геоморфологічні об'єкти), тоді як у 2016 році у розглянутих українських виданнях статті про зсуви були відсутні, на відміну від закордонних і тоді, і тепер.