Перегляд за Автор "Kobiakova Iryna Karpivna"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Перекладацькі прийоми збереження своєрідності оригіналу в разі відтворення культурно маркованих одиниць українською мовою
    (Гельветика, 2023) Кобякова Ірина Карпівна Толста Оксана Петрівна; Kobiakova Iryna Karpivna; Толста Оксана Петрівна; Tolsta Oksana Petrivna
    У статті розглянута проблема збереження національної специфіки при перекладі культурно маркованих одиниць у парі «англійська – українська мови» на прикладі художнього роману Дж.Остін «Pride and Prejudice» та його перекладу «Гордість і упередженість», виконаного Володимиром Горбатьком. У роботі зазначено теоретичне підґрунтя перекладу культурно маркованої лексики та зазначено основні напрямки вивчення перекладознавчої проблеми. Виконана спроба наблизитися до визначення перекладацької категорії «культурно маркована одинця» через поняття споріднених термінів: реалія, лакуна, безеквівалентна лексика, культурні посилання та культурно-специфічна лексика. У статті наведено диференціацію культурно маркованих одиниць, вибраних із тексту оригіналу аналізованого роману. Відмічено, що значна частка виділених класів сто-сувалася саме опису класових ознак та впорядкування їх відносин, що пояснюється ідіостилем Дж.Остін. Виявлено й проко-ментовано перекладацькі прийоми, застосовані українським перекладачем. На конкретних прикладах описано застосування перекладацьких прийомів і проаналізовано їх доцільність з позицій збереження авторської прагматики. Було виявлено як конкретні, так змішані прийоми відтворення, прокоментовано доречність їх поєднання. У результаті зазначено, що різнома-ніття культурно маркованих одиниць вимагає індивідуального підходу до кожного типу й лексеми зокрема. Наголошено на важливості володіння перекладачем фонових знань про історію і культуру англійського суспільства, а також особливості побуту сучасників Дж.Остін, зважаючи на часову та культурну дистанцію між романом та українським читачем. Було виявлено перекладацькі прийоми, які, на думку авторів статті, невдало відтворювали авторську прагматику. Також описано випадки перекладу культурно маркованих одиниць, де переклад нівелював авторську прагматику без втрати цінності для розу-міння тексту україномовним читачем.
  • Документ
    Стратегії перекладу кібермемів як мовно-культурного компоненту маніпуляції свідомістю
    (Видавничий дім «Гельветика», 2025) Олійник Юлія Віталіївна; Баранова Світлана Володимирівна; Кобякова Ірина Карпівна; Oliinyk Yuliia Vitaliivna; Baranova Svitlana Volodymyrivna; Kobiakova Iryna Karpivna
    У статті досліджено феномен мовної гри в межах кібермемів, зосереджено увагу на перекладацьких викликах та стратегіях відтворення цього явища з англійської на українську мову. Кібермеми розглядаються як компонент маніпуляції свідомістю та різновид онлайн-комунікації, де поєднуються мовна креативність, візуальність і культурна символіка. Мовна гра та креативність у застосуванні риторичних прийомів здебільшого використовуються для привернення уваги читачів. Експресивні засоби у кібермемах є потужним інструментом маніпуляції свідомістю, оскільки дозволяють не лише інформувати, а й активно впливати на думки, почуття та поведінку аудиторії. Їхнє використання сприяє передачі інформації й формуванню певних емоційних реакцій, впливу на сприйняття подій, людей чи явищ, а також нав’язуванню потрібних установок та оцінок. Авторами підкреслюється важливість врахування психологічних особливостей мовної гри при аналізі контенту кібермемів, виявленні джерел інформаційно-психологічного впливу на свідомість адресата та прогнозуванні наслідків такого впливу для особистості і соціальних процесів. Метою дослідження є виявлення типових форм мовної гри у мемах і аналіз способів їх перекладу. Матеріалом слугують автентичні англомовні меми та їх українські відповідники. Застосовано комплекс перекладацьких трансформацій: лексичну адаптацію, стилістичну компенсацію, синтаксичну перебудову та прагматичну корекцію. Теоретичне підґрунтя складають праці іноземних та українських учених. Зроблено висновок, що адекватне відтворення гумору в кібермемах можливе лише за умови креативного підходу до перекладу з урахуванням культурних і комунікативних особливостей, коли перекладач виступає співтворцем запланованого ефекту. Результати дослідження можуть бути корисними для перекладачів, що працюють із цифровими жанрами, медіатекстами та гумористичним контентом.